4. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
Анатомо-структурні зміни у рослин, які ростуть в умовах засолення. відзначалися багатьма авторами. Більшість дослідників дотримується думки, що рослини в умовах засолення здобувають характерні ознаки і властивості сукулентності, тобто товщає листя, збільшуються розміри клітин епідермісу, зменшується число продихів на одиницю площі листка, розростаються палісадна і губчата паренхіми листка, слабко розвиваються і диференціюються провідні системи. При цьому вважають, що відхилення анатомо-структурних змін убік придбання рис сукулентності є пристосувальною реакцією рослин до засолення. Унаслідок цього величини показників сукулентності нерідко зв'язують зі ступенем солевитривалості самих рослин.
Однак чимало фактів свідчить про те, що у рослин в умовах засолення виявляються і ознаки ксероморфізму, точніше галоксеричності, тобто поряд зі стовщенням листка зменшуються розміри клітин епідермісу, збільшується число продихів на одиницю площі листка, добре розвиваються і диференціюються провідні системи і т.д.
Дослідження, проведені протягом ряду років, показали, що характерні анатомо-структурні зміни рослин обумовлюються не стільки загальною концентрацією солей, скільки їх співвідношенням, тобто типом сольового складу ґрунту. Вплив якості засолення на анатомо-структурні зміни органів рослин виявляється на самих ранніх етапах її розвитку. Результати відповідних спостережень показують, що за умов засолення в конусі наростання стебла порушуються процеси закладення листових горбків і диференціювання їх у листки. За цього у рослин за умов хлоридного засолення закладення листових горбків гальмується меншою мірою, ніж їх диференціювання, тоді як за сульфатного засолення дія солей проявляється значно слабкіше і в однаковій мірі на обидва процеси. Формування листка в умовах різноякісного засолення накладає глибокий відбиток на його анатомічну будову. Характерною рисою рослин із хлоридного засолення в порівнянні із сульфатним є зменшення розмірів площі листка, збільшення розмірів клітин епідермісу, зменшення числа продихів на одиницю площі листка, стовщення листової пластинки за рахунок розростання палісадної і губчатої паренхіми. Експериментальні дані вказують на те, що у рослин в умовах сульфатного засолення більшою мірою пригнічуються процеси розтягнення клітин, ніж їх новоутворення, а за хлоридного засолення новоутворення клітин різко пригнічується, але стимулюється їхнє розтягнення.
Вплив різноякісності засолення позначається і на анатомічній будові стебла бавовнику. За умов хлоридного засолення більш чітко, чим за сульфатного засолення виражене збільшення товщини кори, серцевини і зменшення товщини деревини. Поряд з цим у рослин хлоридного засолення знижується ступінь диференціації водопровідної системи і розміри просвітів судин. Інакше кажучи, у рослин, що ростуть за умов хлоридного засолення, чітко виявляються ознаки і властивості галосукулентності, тоді як за сульфатного засолення – галоксеричності.
Однак варто підкреслити, що явище галосукулентності і галоксеричності у рослин великою мірою залежить і від їх біологічних властивостей. Значення біологічної природи рослин у реакціях на якість засолення особливо чітко виявляється в Salicornia herbacea. Це рослина з яскраво вираженої сукулентністю переважно росте на ґрунтах із хлоридним засоленням. Вирощування солонцю на незасоленому ґрунті та за умов сульфатного засолення анатомо-структурні зміни йдуть у напрямку галоксеричності, а на хлоридному засоленні – галосукулентності. Тобто, біологічні властивості солонцю визначили специфічність реакції на якість засолення, що знайшло відображення у своєрідних анатомо-структурних змінах його органів.
- 1. Загальна характеристика стійкості та адаптації рослин до умов середовища
- 1.1. Характеристика стійкості рослин. Поняття фітостресу
- 2. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
- 4. Узагальнена схема реагування на зовнішні впливи
- 1. Типи стійкості рослин та їх характеристика
- 2. Стійкість рослин до низьких температур
- 1. Холодостійкість рослин. Адаптації до низьких позитивних температур
- 2. Морозовитривалість рослин
- Лекція № 3 План лекції
- Стан спокою у рослин
- Зимовий ріст рослин та їхня зимостійкість
- Умови входження рослин у період спокою
- Вплив тривалості вегетації на здатність деревних рослин до загартовування
- Вплив регуляторів росту на період спокою і морозостійкість деревних рослин
- Лекція № 4 План лекції
- 1. Перша фаза загартовування
- 1.1. Осінній ріст трав'янистих рослин і їхня здатність до загартовування
- 1.2. Особливості проходження першої фази загартовування у деревних рослин
- 2. Друга фаза загартовування рослин негативними температурами
- 2.1. Процеси замерзання і вимерзання рослинних клітин
- 2.2. Умови вітрифікації води в рослинних клітинах
- 2.3. Механізми відмирання рослин при швидкому відтаванні
- Лекція № 5 План лекції
- 1. Посуха і її вплив на рослини
- 2. Геліостійкість рослин
- 3. Характеристика груп рослин стосовно регуляції водообміну.
- 4. Фізіологія пойкілоксерофітів
- Лекція № 6 План лекції
- 1. Ксерофіти, особливості фізіології. Класифікація.
- 2. Жаро- і посухостійкість мезофітів
- Лекція № 7 План лекції
- 1. Особливості водного режиму та посухостійкість деревних рослин
- 2. Передпосівне підвищення жаро- і посухостійкості рослин
- Лекція № 8 План лекції
- 1. Класифікація ґрунтів за ступенем і якістю засолення в зв'язку із солестійкістю рослин
- 2. Характеристика екологічних груп рослин, які ростуть на засолених ґрунтах
- 3. Механізми гальмування росту рослин
- 4. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
- Лекція № 9 План лекції
- 1. Водний режим рослин на засолених ґрунтах
- 2. Солеотруєння і солепристосування рослин
- 3. Особливості азотного обміну рослин в умовах засолення
- 4. Методи підвищення солевитривалості рослин
- 5. Псамофіти і літофіти
- Лекція № 10 План лекції
- 1. Загальні відомості про збудників хвороб рослин
- 2. Типи інфекційних хвороб рослин
- 3. Методи і засоби захисту рослин
- Лекція № 11 План лекції
- 1. Загальні питання імунітету рослин
- Лекція № 12 План лекції
- 1. Фітонциди і фітоалексини
- 2. Енергетичний обмін і фітоімунітет
- 3. Некротичні реакції і роль системи поліфеноли - поліфенолоксидаза у фітоімунітеті
- 2. Компоненти забруднення атмосфери
- 3. Фізіолого-біохімічні реакції рослин на забруднення повітря
- Лекція № 14 План лекції
- 1. Стійкість рослин до забруднення середовища. Типи стійкості та їх характеристика
- 2. Методи підвищення стійкості рослин до забруднення повітря
- Лекція № 15 План лекції
- 1. Джерела та характеристика забруднення грунту.
- 2. Дія радіоактивних випромінювань на рослинні організми
- 2.1. Типи іонізуючих випромінювань
- 2.2. Дози іонізуючих випромінювань
- Лекція № 16 План лекції
- 1. Загальні закономірності радіобіологічних реакцій рослинного організму
- 2. Складові радіаційного синдрому у рослин
- 3. Модифікація радіобіологічних ефектів та захист рослин від променевого ураження
- Лекция № 17 План лекции
- 1. Классификация предприятий по степени влияния на окружающую среду.
- 2. Функции зеленых насаждений в антропогенно трансформированной среде
- 3. Благоустройство промышленных территорий.
- 4. Архитектурно-планировочные основы комплексного благоустройства территорий предприятий