3. Особливості азотного обміну рослин в умовах засолення
Азотний обмін рослин відбиває фізіологію всієї рослини і його взаємини з навколишнім середовищем. Однак зміна азотного обміну рослин, які ростуть в умовах засолення, дотепер залишається мало вивченим питанням, про що свідчать багато оглядових статей і монографії останнього років з солевитривалості рослин.
Як показали дослідження, порушення азотного обміну рослин в умовах засолення супроводжується значним нагромадженням аміаку. Утворення його в тканинах рослин можна пояснити, з одного боку, глибоким розпадом білкових речовин, а з іншого боку – він може бути побічним продуктом перетворення таких азотистих речовин, як аміни і діаміни. Природно, що нагромадження такої токсичної речовини, як аміак, буде негативно впливати на плин фізіологічних процесів рослини.
Зміна інтенсивності і спрямованості перетворення білкових речовин у рослин при засоленні помітно відбивається на обміні вільних амінокислот. Порушення обміну амінокислот у присутності солей йде за рахунок змін активності ферментів і тих умов середовища, у яких вони здійснюють свою дію. З одного боку, у рослин в умовах засолення амінокислоти можуть накопичуватися в результаті порушення синтезу і розпаду білків. З іншого боку, вільні амінокислоти можуть перетерплювати відповідні перетворення, що приводять як до переважного нагромадження одних амінокислот і зникненню інших, так і появі таких специфічних продуктів обміну, як аміни і діаміни.
Дія солей на рослини обумовлює різке збільшення вмісту багатьох вільних амінокислот. При цьому в листі рослин інтенсивність нагромадження вільних амінокислот вище, ніж у коренях. Звичайно, у всіх видів рослин йде нагромадження глютамінової і аспарагінової кислот і їхніх амідів (глютаміну й аспарагіну). Нагромадження деяких інших амінокислот залежить від виду рослин і від якості засолення субстрату. Зокрема, у коренях кукурудзи, яка росте в умовах засолення хлористим натрієм у порівнянні із сірчанокислим, помітно зростає кількість аспарагіну і знижується вміст глютаміну. Зміна в складі амінокислот у рослин у присутності солей може бути причиною нагромадження різноманітних токсичних речовин (оксипроліну, l-лейцину, ізолейцину, d-аланіну, фенілаланіну, тирозину, токсичних діамінів – путресцин і кадаверин). Нагромадження подібних отруйних продуктів і обумовлює пригнічення життєдіяльності, а нерідко і загибель рослин в умовах засолення.
- 1. Загальна характеристика стійкості та адаптації рослин до умов середовища
- 1.1. Характеристика стійкості рослин. Поняття фітостресу
- 2. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
- 4. Узагальнена схема реагування на зовнішні впливи
- 1. Типи стійкості рослин та їх характеристика
- 2. Стійкість рослин до низьких температур
- 1. Холодостійкість рослин. Адаптації до низьких позитивних температур
- 2. Морозовитривалість рослин
- Лекція № 3 План лекції
- Стан спокою у рослин
- Зимовий ріст рослин та їхня зимостійкість
- Умови входження рослин у період спокою
- Вплив тривалості вегетації на здатність деревних рослин до загартовування
- Вплив регуляторів росту на період спокою і морозостійкість деревних рослин
- Лекція № 4 План лекції
- 1. Перша фаза загартовування
- 1.1. Осінній ріст трав'янистих рослин і їхня здатність до загартовування
- 1.2. Особливості проходження першої фази загартовування у деревних рослин
- 2. Друга фаза загартовування рослин негативними температурами
- 2.1. Процеси замерзання і вимерзання рослинних клітин
- 2.2. Умови вітрифікації води в рослинних клітинах
- 2.3. Механізми відмирання рослин при швидкому відтаванні
- Лекція № 5 План лекції
- 1. Посуха і її вплив на рослини
- 2. Геліостійкість рослин
- 3. Характеристика груп рослин стосовно регуляції водообміну.
- 4. Фізіологія пойкілоксерофітів
- Лекція № 6 План лекції
- 1. Ксерофіти, особливості фізіології. Класифікація.
- 2. Жаро- і посухостійкість мезофітів
- Лекція № 7 План лекції
- 1. Особливості водного режиму та посухостійкість деревних рослин
- 2. Передпосівне підвищення жаро- і посухостійкості рослин
- Лекція № 8 План лекції
- 1. Класифікація ґрунтів за ступенем і якістю засолення в зв'язку із солестійкістю рослин
- 2. Характеристика екологічних груп рослин, які ростуть на засолених ґрунтах
- 3. Механізми гальмування росту рослин
- 4. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
- Лекція № 9 План лекції
- 1. Водний режим рослин на засолених ґрунтах
- 2. Солеотруєння і солепристосування рослин
- 3. Особливості азотного обміну рослин в умовах засолення
- 4. Методи підвищення солевитривалості рослин
- 5. Псамофіти і літофіти
- Лекція № 10 План лекції
- 1. Загальні відомості про збудників хвороб рослин
- 2. Типи інфекційних хвороб рослин
- 3. Методи і засоби захисту рослин
- Лекція № 11 План лекції
- 1. Загальні питання імунітету рослин
- Лекція № 12 План лекції
- 1. Фітонциди і фітоалексини
- 2. Енергетичний обмін і фітоімунітет
- 3. Некротичні реакції і роль системи поліфеноли - поліфенолоксидаза у фітоімунітеті
- 2. Компоненти забруднення атмосфери
- 3. Фізіолого-біохімічні реакції рослин на забруднення повітря
- Лекція № 14 План лекції
- 1. Стійкість рослин до забруднення середовища. Типи стійкості та їх характеристика
- 2. Методи підвищення стійкості рослин до забруднення повітря
- Лекція № 15 План лекції
- 1. Джерела та характеристика забруднення грунту.
- 2. Дія радіоактивних випромінювань на рослинні організми
- 2.1. Типи іонізуючих випромінювань
- 2.2. Дози іонізуючих випромінювань
- Лекція № 16 План лекції
- 1. Загальні закономірності радіобіологічних реакцій рослинного організму
- 2. Складові радіаційного синдрому у рослин
- 3. Модифікація радіобіологічних ефектів та захист рослин від променевого ураження
- Лекция № 17 План лекции
- 1. Классификация предприятий по степени влияния на окружающую среду.
- 2. Функции зеленых насаждений в антропогенно трансформированной среде
- 3. Благоустройство промышленных территорий.
- 4. Архитектурно-планировочные основы комплексного благоустройства территорий предприятий