3. Благоустройство промышленных территорий.
Благоустройство промышленных территорий во многом определяют санитарно-гигиенические, функциональные и эстетические качества застройки. Анализ материалов обследования состояния промышленных территорий показывает, что комплексное благоустройство на промышленных территориях выполняет различные функции: санитарно-гигиеническую, производственную, хозяйственно-эксплуатационную, архитектурно-композиционную и психолого-эмоциональную. Все они взаимосвязаны и зависимы друг от друга, поэтому при организации благоустройства промышленных территорий прежде всего должны быть определены главные и соподчиненные по своему относительному значению функции каждого из элементов комплексного благоустройства. Основными требованиями целесообразности благоустройства промышленных территорий являются функциональная обоснованность, экономичность и удовлетворение эстетических требований. Благоустройство промышленных территорий зависит от количества и характера размещенных на них промышленных предприятий, влияния их на окружающую среду, размещения в структуре города, географического района и др.
Основными факторами, влияющими на приемы комплексного благоустройства промышленных территорий, являются: градостроительные, архитектурно-планировочные, промышленно-производственные, санитарно-гигиенические, природно-климатические и экономические. Важность учета каждого из них определяют конкретные условия. Отдельные факторы не только действуют совместно, но и оказывают взаимное влияние друг на друга. Кроме того, они изменяются с течением времени, особенно промышленно-производственные и санитарно-гигиенические. Градостроительные факторы учитывают размещение промышленного района в структуре города, грузовые, пассажирские и пешеходные связи с городом, другими предприятиями, местами добычи сырья и др.; архитектурно-планировочные – объемно-планировочное решение промрайона и отдельных предприятий, архитектуру зданий и сооружений, дизайн открытого технологического и инженерного оборудования, местные традиции архитектуры и ландшафтной архитектуры. Промышленно-производственные факторы, связанные с характером и масштабом предприятия, оказывают значительное влияние на планировку, приемы озеленения, подбор элементов благоустройства, организацию кратковременного отдыха и т.п. Поэтому, при проектировании следует учитывать мощность предприятия и технологию производства, промышленный транспорт, количество и состав трудящихся, условия труда, насыщенность территории инженерными и технологическими коммуникациями, пожарную и взрывную опасность и др. Санитарно-гигиенические факторы учитывают санитарную категорию предприятия, источники производственных вредностей, состав и концентрацию, а также зону распространения их, аэрационные особенности территорий и ее инсоляцию. Природно-климатические факторы учитывают особенности климата и микроклимата местности, рельефа, почвы (почвообразующие породы, состав, плодородность и влажность, уровень грунтовых вод), наличие водоемов, зеленых насаждений (виды насаждений, ассортимент и их свойства). Учет экономических факторов при проектировании благоустройства промышленных территорий способствует снижению стоимости строительства. Экономичность достигается путем правильного формирования рельефа, оправданного подбора конструкции и площади под дорожные и пешеходные покрытия, заблаговременной подготовки территории под посадку зеленых насаждений с обеспечением необходимых почвенных условий и с использованием снятого во время строительства плодородного слоя почвы, путем применения стандартного посадочного материала, газоустойчивых местных древесных и кустарниковых пород, использования в основном многолетних цветов, устойчивых трав для газонов, применения унифицированных сборных объектов малой архитектуры и др.
- 1. Загальна характеристика стійкості та адаптації рослин до умов середовища
- 1.1. Характеристика стійкості рослин. Поняття фітостресу
- 2. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
- 4. Узагальнена схема реагування на зовнішні впливи
- 1. Типи стійкості рослин та їх характеристика
- 2. Стійкість рослин до низьких температур
- 1. Холодостійкість рослин. Адаптації до низьких позитивних температур
- 2. Морозовитривалість рослин
- Лекція № 3 План лекції
- Стан спокою у рослин
- Зимовий ріст рослин та їхня зимостійкість
- Умови входження рослин у період спокою
- Вплив тривалості вегетації на здатність деревних рослин до загартовування
- Вплив регуляторів росту на період спокою і морозостійкість деревних рослин
- Лекція № 4 План лекції
- 1. Перша фаза загартовування
- 1.1. Осінній ріст трав'янистих рослин і їхня здатність до загартовування
- 1.2. Особливості проходження першої фази загартовування у деревних рослин
- 2. Друга фаза загартовування рослин негативними температурами
- 2.1. Процеси замерзання і вимерзання рослинних клітин
- 2.2. Умови вітрифікації води в рослинних клітинах
- 2.3. Механізми відмирання рослин при швидкому відтаванні
- Лекція № 5 План лекції
- 1. Посуха і її вплив на рослини
- 2. Геліостійкість рослин
- 3. Характеристика груп рослин стосовно регуляції водообміну.
- 4. Фізіологія пойкілоксерофітів
- Лекція № 6 План лекції
- 1. Ксерофіти, особливості фізіології. Класифікація.
- 2. Жаро- і посухостійкість мезофітів
- Лекція № 7 План лекції
- 1. Особливості водного режиму та посухостійкість деревних рослин
- 2. Передпосівне підвищення жаро- і посухостійкості рослин
- Лекція № 8 План лекції
- 1. Класифікація ґрунтів за ступенем і якістю засолення в зв'язку із солестійкістю рослин
- 2. Характеристика екологічних груп рослин, які ростуть на засолених ґрунтах
- 3. Механізми гальмування росту рослин
- 4. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
- Лекція № 9 План лекції
- 1. Водний режим рослин на засолених ґрунтах
- 2. Солеотруєння і солепристосування рослин
- 3. Особливості азотного обміну рослин в умовах засолення
- 4. Методи підвищення солевитривалості рослин
- 5. Псамофіти і літофіти
- Лекція № 10 План лекції
- 1. Загальні відомості про збудників хвороб рослин
- 2. Типи інфекційних хвороб рослин
- 3. Методи і засоби захисту рослин
- Лекція № 11 План лекції
- 1. Загальні питання імунітету рослин
- Лекція № 12 План лекції
- 1. Фітонциди і фітоалексини
- 2. Енергетичний обмін і фітоімунітет
- 3. Некротичні реакції і роль системи поліфеноли - поліфенолоксидаза у фітоімунітеті
- 2. Компоненти забруднення атмосфери
- 3. Фізіолого-біохімічні реакції рослин на забруднення повітря
- Лекція № 14 План лекції
- 1. Стійкість рослин до забруднення середовища. Типи стійкості та їх характеристика
- 2. Методи підвищення стійкості рослин до забруднення повітря
- Лекція № 15 План лекції
- 1. Джерела та характеристика забруднення грунту.
- 2. Дія радіоактивних випромінювань на рослинні організми
- 2.1. Типи іонізуючих випромінювань
- 2.2. Дози іонізуючих випромінювань
- Лекція № 16 План лекції
- 1. Загальні закономірності радіобіологічних реакцій рослинного організму
- 2. Складові радіаційного синдрому у рослин
- 3. Модифікація радіобіологічних ефектів та захист рослин від променевого ураження
- Лекция № 17 План лекции
- 1. Классификация предприятий по степени влияния на окружающую среду.
- 2. Функции зеленых насаждений в антропогенно трансформированной среде
- 3. Благоустройство промышленных территорий.
- 4. Архитектурно-планировочные основы комплексного благоустройства территорий предприятий