Вплив тривалості вегетації на здатність деревних рослин до загартовування
Деревні рослини не завжди розвивають високу морозостійкість навіть за оптимальних умов загартовування. Спостереження показали, що це може залежати від умов вирощування, особливо від тривалості вегетації (Урсуленко, 1944; Коновалів, 1963, 1966; Соловйова, 1969; Гаврилов, 1970; Туманов та ін., 1972). Для з'ясування цього явища були проведені дослідження впливу тривалості вегетації (від 2 до 5 міс.) на розвиток морозостійкості у одноліток чорної смородини. Для цього укорінені живці висаджували в першій половині квітня, травня і червня. Вегетацію припиняли у всіх варіантах досліду одночасно в середині вересня, після чого створювалися умови для проходження рослинами першої фази загартовування. Випробували два способи загартовування. У першому з них рослини витримували протягом 2 міс. при + 2° у темній камері. У другому способі перша фаза загартовування тривала 5 міс. (з жовтня до березня).
У варіантах, у яких рослини проходили першу фазу загартовування протягом 2 міс., чорна смородина, яка вегетувала за безперервного освітлення тільки 2 міс., цілком загинула після -50° (більш слабкі морози в цьому досліді не випробувалися). Коли тривалість вегетації була збільшена до 5 міс., нижня половина рослин витримала температуру -60°. Отже, подовження періоду вегетації виявилося корисним для нижньої, більш дорослої частини пагонів. Особливо різке зниження стійкості спостерігали за скорочення періоду росту рослин з 3 до 2 міс..
В іншому досліді укорінені черешки чорної смородини були також висаджені в середині травня, червня, липня і серпня і вирощувалися в умовах природної довжини дня. Першу фазу загартовування всі рослини проходили в однакових умовах: при осінніх температурах і фотоперіодах, до настання морозної погоди на початку листопаду. У цьому досліді тривалість. першої фази загартовування визначалася умовами природної обстановки. В іншому методика залишалася такою ж, як і в попередньому експерименті. Результати показують, що після посадки в травні і наступному вирощуванні за умов природної довжини дня однолітки чорної смородини встигають до листопаду закінчити вегетацію і у осінні місяці успішно пройти першу фазу загартовування. Вони витримували проморожування до температури -60°. Інші результати отримані при пізній посадці в липні і серпні. У цьому випадку чорна смородина після такої ж підготовки до зими виявилася не зимостійкою, у кращому випадку вона зберігалася після проморожування при -10°.
У природних умовах скорочення періоду вегетації у деревних порід може спостерігатися і внаслідок сильної і тривалої посухи.
- 1. Загальна характеристика стійкості та адаптації рослин до умов середовища
- 1.1. Характеристика стійкості рослин. Поняття фітостресу
- 2. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
- 4. Узагальнена схема реагування на зовнішні впливи
- 1. Типи стійкості рослин та їх характеристика
- 2. Стійкість рослин до низьких температур
- 1. Холодостійкість рослин. Адаптації до низьких позитивних температур
- 2. Морозовитривалість рослин
- Лекція № 3 План лекції
- Стан спокою у рослин
- Зимовий ріст рослин та їхня зимостійкість
- Умови входження рослин у період спокою
- Вплив тривалості вегетації на здатність деревних рослин до загартовування
- Вплив регуляторів росту на період спокою і морозостійкість деревних рослин
- Лекція № 4 План лекції
- 1. Перша фаза загартовування
- 1.1. Осінній ріст трав'янистих рослин і їхня здатність до загартовування
- 1.2. Особливості проходження першої фази загартовування у деревних рослин
- 2. Друга фаза загартовування рослин негативними температурами
- 2.1. Процеси замерзання і вимерзання рослинних клітин
- 2.2. Умови вітрифікації води в рослинних клітинах
- 2.3. Механізми відмирання рослин при швидкому відтаванні
- Лекція № 5 План лекції
- 1. Посуха і її вплив на рослини
- 2. Геліостійкість рослин
- 3. Характеристика груп рослин стосовно регуляції водообміну.
- 4. Фізіологія пойкілоксерофітів
- Лекція № 6 План лекції
- 1. Ксерофіти, особливості фізіології. Класифікація.
- 2. Жаро- і посухостійкість мезофітів
- Лекція № 7 План лекції
- 1. Особливості водного режиму та посухостійкість деревних рослин
- 2. Передпосівне підвищення жаро- і посухостійкості рослин
- Лекція № 8 План лекції
- 1. Класифікація ґрунтів за ступенем і якістю засолення в зв'язку із солестійкістю рослин
- 2. Характеристика екологічних груп рослин, які ростуть на засолених ґрунтах
- 3. Механізми гальмування росту рослин
- 4. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
- Лекція № 9 План лекції
- 1. Водний режим рослин на засолених ґрунтах
- 2. Солеотруєння і солепристосування рослин
- 3. Особливості азотного обміну рослин в умовах засолення
- 4. Методи підвищення солевитривалості рослин
- 5. Псамофіти і літофіти
- Лекція № 10 План лекції
- 1. Загальні відомості про збудників хвороб рослин
- 2. Типи інфекційних хвороб рослин
- 3. Методи і засоби захисту рослин
- Лекція № 11 План лекції
- 1. Загальні питання імунітету рослин
- Лекція № 12 План лекції
- 1. Фітонциди і фітоалексини
- 2. Енергетичний обмін і фітоімунітет
- 3. Некротичні реакції і роль системи поліфеноли - поліфенолоксидаза у фітоімунітеті
- 2. Компоненти забруднення атмосфери
- 3. Фізіолого-біохімічні реакції рослин на забруднення повітря
- Лекція № 14 План лекції
- 1. Стійкість рослин до забруднення середовища. Типи стійкості та їх характеристика
- 2. Методи підвищення стійкості рослин до забруднення повітря
- Лекція № 15 План лекції
- 1. Джерела та характеристика забруднення грунту.
- 2. Дія радіоактивних випромінювань на рослинні організми
- 2.1. Типи іонізуючих випромінювань
- 2.2. Дози іонізуючих випромінювань
- Лекція № 16 План лекції
- 1. Загальні закономірності радіобіологічних реакцій рослинного організму
- 2. Складові радіаційного синдрому у рослин
- 3. Модифікація радіобіологічних ефектів та захист рослин від променевого ураження
- Лекция № 17 План лекции
- 1. Классификация предприятий по степени влияния на окружающую среду.
- 2. Функции зеленых насаждений в антропогенно трансформированной среде
- 3. Благоустройство промышленных территорий.
- 4. Архитектурно-планировочные основы комплексного благоустройства территорий предприятий