5. Ветеринарно-санітарні вимоги до освітлення, вентиляції
5.1. Для загального освітлення виробничих приміщень використовуються люмінесцентні лампи. У приміщеннях з підвищеною вологістю повітря треба застосовувати лампи накалювання.
5.2. Освітлювальні прилади з люмінесцентними лампами повинні бути обладнані захисними решітками, розсіювачами або спеціальними ламповими плафонами, які запобігають випадінню ламп з освітлювачів, лампи накалювання - суцільними плафонами з скла.
5.3. Забороняється віконні отвори заставляти тарою, обладнанням, замінювати в них скло на непрозорі матеріали.
5.4. Систему освітлення при зміні призначення виробничого приміщення, а також при перенесенні або заміні обладнання потрібно переобладнувати у відповідності до нових умов згідно з нормами освітлення.
5.5. Скло вікон потрібно постійно підтримувати у чистому стані. Освітлення в будь-якій частині виробничого приміщення має бути не менше 325 люксів, на ділянці ветеринарно-санітарної експертизи тушок птиці та перевірки якості сировини й харчових продуктів - не менше 540 люксів.
5.6. Виробничі цехи, складські та допоміжні приміщення потрібно обладнувати системою вентиляції або системою кондиціювання повітря.
5.7. Цехи, які мають механічну проточну вентиляцію, повинні устатковуватися системою очищення зовнішнього повітря від пилу.
5.8. У цехах забою та первинної обробки птиці має бути приточно-витяжна вентиляція, що запобігає утворенню туману та конденсації вологи на стінах, стелі, обладнанні. Якщо дозволяє технологічний процес, то приміщення повинно забезпечуватися фрамугами для природної вентиляції.
Вікна треба обладнувати протимоскітною сіткою, яка не повинна зменшувати освітленість.
5.9. Вентиляційні канали, повітропроводи від технологічного обладнання потрібно чистити у міру забруднення та дезінфікувати 0,25 %-ним розчином препарату "Байфоміл" або іншими деззасобами, дозволеними Міністерством охорони здоров'я.
5.10. Прилади опалення з рівною поверхнею встановлюються таким чином, щоб їх можна було легко оглянути, почистити та відремонтувати.
5.11. Категорично забороняється використовувати прилади системи опалення виробничих приміщень для сушки одягу та взуття.
5.12. Температура повітря виробничих приміщень, де проводять обвалку м'яса, приготування фаршу, напівфабрикатів, шприцювання ковбас, розбивання яєць та зливання у банки або пакети меланжу, не повинна перевищувати 12° C.
- Міністерство аграрної політики україни
- Зміст заняття
- Загальні положення
- Нормативно-правова база
- Терміни та їх визначення
- Розподіл об'єктів державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров'я людини
- 1. Високий ступінь ризику
- 2. Середній ступінь ризику
- 3. Низький ступінь ризику
- Санітарно-гігієнічна характеристика санітарно-захисних зон
- У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати:
- Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них
- Клас II. Санітарно-захисна зона 500 м
- Клас III. Санітарно-захисна зона 300 м
- Клас IV. Санітарно-захисна зона 100 м
- Клас V. Санітарно-захисна зона 50 м
- Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів
- Мінімальні відстані від системи вилучення, обробки, зберігання, знезараження та утилізації гною до тваринницьких,птахівничих приміщень та житлової забудови
- Ветеринарно-санітарні розриви між птахівничими господарствами та іншими виробничими комплексами і окремими об'єктами повинні прийматися як визначено в табл. 3.
- Ветеринарно-санітарна паспортизація ветеринарних об’єктів
- Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження тваринницького приміщення
- Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження умов утримання тварин і догляду за ними
- (П 1 б, підпис)
- Загальні ветеринарно-санітарні вимоги до території, виробничих, допоміжних та побутових приміщень
- 4. Ветеринарно-санітарні вимоги до водозабезпечення та каналізації
- 5. Ветеринарно-санітарні вимоги до освітлення, вентиляції
- 6. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічного обладнання, інвентарю, тари, транспортних засобів
- 7. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічних процесів
- 8. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з переробки птиці
- 9. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- 10. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з виробництва заморожених та сухих яйцепродуктів
- 11. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень (утилізаційних цехів) з переробки технічних відходів
- 12. Вимоги до проведення санітарної обробки приміщень та технологічного обладнання птахопереробних підприємств
- 13. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з переробки птиці
- 14. Вимоги до проведення санітарної обробки відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- 15. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з виробництва яєчних морожених та сухих продуктів
- 16. Загальні вимоги до особистої гігієни
- Проектування і розміщення молокопереробних підприємств
- Розробка проектів молокопереробних підприємств
- Мета розробки проекту
- Продукція, що випускається
- Сировина
- Ринки збуту
- Вибір технології і устаткування
- Попередній економічний аналіз
- Якість і кількість продукції
- Розміщення підприємств
- Вибір конкретної ділянки
- Планування підприємства
- 2.3. Виробничі цехи і допоміжні приміщення
- 2.4. Побутові приміщення
- 2.5. Водопостачання і каналізація
- 2.6. Освітлення, опалювання, вентиляція
- 2.7. Вимоги до технологічного устаткування, апаратури, інвентарю, посуду і тари
- Структура та зміст ветеринарно-санітарного паспорта
- 9.Державні органи ветеринарної медицини та їх функції у розрізі ветеринарної санітарії
- 10. Питання для самоконтролю
- 1. Рекомендована література