2.4. Побутові приміщення
Побутові приміщення можуть розміщуватися в окремих будівлях, у прибудові або бути вбудованими в основний виробничий корпус. Якщо сплановано розміщення побутових приміщень в окремій будівлі, то в цьому випадку передбачається пішохідний перехід у виробничий корпус.
Побутові приміщення для працівників виробничих цехів підприємств молочної промисловості необхідно обладнувати за типом санпропускників. Для персоналу спеціалізованих цехів з виробництва дитячих молочних продуктів передбачають окремі від загальнозаводських побутові приміщення. При вході в побутові приміщення встановлюють дезкилимок, який щоденно змочують дезінфікуючим розчином.
Розміщення побутових приміщень для працюючих в ремонтно-механічних, бондарських, електромеханічних майстернях, котельні та компресорної планують окремо від загальнозаводських.
Згідно вимог до складу санітарно-побутових приміщень для персоналу виробничих повинні бути включені вбиральні для верхнього, робочого і санітарного одягу й взуття, окремі відділення для зберігання чистого та брудного санітарного одягу, душові, туалет, приміщення для особистої гігієни жінок, вмивальна з раковинами для миття рук, сушильня для одягу і взуття, манікюрна, медпункт або кімната медогляду, пункт харчування (підприємство громадського харчування), приміщення для зберігання та санобробки прибирального інвентарю.
У разі необхідності додатковий склад побутових і допоміжних приміщень на підприємстві визначається відповідно санітарно-технологічним особливостям виробничих процесів.
Вбиральні для робочого або санітарного одягу повинні розташовуватися в приміщеннях, ізольованих від вбиралень для верхнього одягу.
У приміщенні для зберігання верхнього домашнього одягу робітників основного виробництва передбачають встановлення вішалок або відкритих шаф, лавок і підставок для взуття.
Душові розміщують суміжно з вбиральнями. Обладнують їх відкритими окремими кабінами, захищеними перегородками з трьох сторін та розділеними проходами.
Середню кількість душових кабін визначають відповідно вимогам СНіПу з врахуванням найбільшої кількості працюючих в одну зміну.
Вмивальні розміщують суміжно з вбиральнями для спецодягу; обладнують груповими умивальниками з врахуванням кількості працюючих в найчисленнішу зміну.
Відділення для видачі чистого і прийому брудного спецодягу поєднують з блоками побутових приміщень.
Не дозволяється розташовувати вбиральні, душові, кімнати гігієни, вмивальні поверхом вище над виробничими цехами, управлінськими і учбовими блоками, приміщеннями громадського харчування, медпункту тощо.
При кількості більше 100 жінок, працюючих в одну зміну, необхідно для них суміжно з вбиральнями обладнати приміщення для особистої гігієни. В разі меншої їх чисельності при жіночій убиральні в побутових приміщеннях встановлюють спеціальну душову кабіну з входом із тамбура.
Туалети повинні бути утеплені, обладнані системою каналізації та вентиляції, забезпечені вішалками для санодягу, раковинами з підведенням через змішувач гарячої і холодної води.
У туалеті встановлюють самозакривні двері, дезкилимки при вході, унітази з педальним змивом, водопровідні крани з педальним або аналогічним управлінням, забезпечені милом, щітками, пристроєм для дезобробки рук, електросушарка або одноразовими рушниками (салфетками).
Для малопотужних молокопідприємств (до 5 т молока в зміну) при відсутності міської каналізації, за узгодженням з органами і установами державної санепідемстанції, допускається встановлення дворових туалетів на відстані не менше 30 м від виробничих та складських приміщень.
Захист поверхонь в побутових приміщеннях передбачає обробку наступних огороджуючих конструкцій:
стін - глазурованою плиткою в душових на висоту 1,8 м; у гардеробних для санодягу, санвузлах, кімнаті особистої гігієни - на висоту 1,5 м або нанесення водоемульсійних чи інших фарб дозволених санітарною службою;
стелі – в душових покривають масляною фарбою, у всіх інших приміщеннях – білять вапном;
підлоги – у побутових приміщеннях облицьовують керамічною плиткою.
Місця громадського харчування дозволяється розміщувати у складі побутових приміщень або в окремих будівлях. Кількість місць розраховується з врахуванням працюючих в найчисленнішу зміну.
Біля входу в їдальню повинно бути передбачено вішалки для санітарного одягу персоналу, умивальники з підведенням через змішувач гарячої й холодної води, мило і електросушарки для рук.
За відсутності їдалень (буфетів) необхідно передбачати окреме приміщення для споживання їжі, яке також обладнують вішалками, кип'ятильником, умивальником, столами і стільцями. Вживати їжу безпосередньо в цехах забороняється.
При цехах з виробництва молочних продуктів для дітей раннього віку слід передбачати кімнати для додаткової санітарної обробки виробничого персоналу (дезінфекції рук, надягання марлевих пов'язок, спецодягу тощо ).
- Міністерство аграрної політики україни
- Зміст заняття
- Загальні положення
- Нормативно-правова база
- Терміни та їх визначення
- Розподіл об'єктів державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров'я людини
- 1. Високий ступінь ризику
- 2. Середній ступінь ризику
- 3. Низький ступінь ризику
- Санітарно-гігієнічна характеристика санітарно-захисних зон
- У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати:
- Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них
- Клас II. Санітарно-захисна зона 500 м
- Клас III. Санітарно-захисна зона 300 м
- Клас IV. Санітарно-захисна зона 100 м
- Клас V. Санітарно-захисна зона 50 м
- Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів
- Мінімальні відстані від системи вилучення, обробки, зберігання, знезараження та утилізації гною до тваринницьких,птахівничих приміщень та житлової забудови
- Ветеринарно-санітарні розриви між птахівничими господарствами та іншими виробничими комплексами і окремими об'єктами повинні прийматися як визначено в табл. 3.
- Ветеринарно-санітарна паспортизація ветеринарних об’єктів
- Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження тваринницького приміщення
- Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження умов утримання тварин і догляду за ними
- (П 1 б, підпис)
- Загальні ветеринарно-санітарні вимоги до території, виробничих, допоміжних та побутових приміщень
- 4. Ветеринарно-санітарні вимоги до водозабезпечення та каналізації
- 5. Ветеринарно-санітарні вимоги до освітлення, вентиляції
- 6. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічного обладнання, інвентарю, тари, транспортних засобів
- 7. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічних процесів
- 8. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з переробки птиці
- 9. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- 10. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з виробництва заморожених та сухих яйцепродуктів
- 11. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень (утилізаційних цехів) з переробки технічних відходів
- 12. Вимоги до проведення санітарної обробки приміщень та технологічного обладнання птахопереробних підприємств
- 13. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з переробки птиці
- 14. Вимоги до проведення санітарної обробки відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- 15. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з виробництва яєчних морожених та сухих продуктів
- 16. Загальні вимоги до особистої гігієни
- Проектування і розміщення молокопереробних підприємств
- Розробка проектів молокопереробних підприємств
- Мета розробки проекту
- Продукція, що випускається
- Сировина
- Ринки збуту
- Вибір технології і устаткування
- Попередній економічний аналіз
- Якість і кількість продукції
- Розміщення підприємств
- Вибір конкретної ділянки
- Планування підприємства
- 2.3. Виробничі цехи і допоміжні приміщення
- 2.4. Побутові приміщення
- 2.5. Водопостачання і каналізація
- 2.6. Освітлення, опалювання, вентиляція
- 2.7. Вимоги до технологічного устаткування, апаратури, інвентарю, посуду і тари
- Структура та зміст ветеринарно-санітарного паспорта
- 9.Державні органи ветеринарної медицини та їх функції у розрізі ветеринарної санітарії
- 10. Питання для самоконтролю
- 1. Рекомендована література