Структура та зміст ветеринарно-санітарного паспорта

1. Паспорт хвостосховища складається з блоків (розділів), розташованих в наступній послідовності:

2. титульний лист;

3. адресний блок (01);

4. природно-кліматичний блок (02);

5. техніко-технологічні показники (03);

6. огороджуючі споруди накопичувача (04), в т. ч.:

7. грунтові греблі (огороджуючі дамби) (04.01);

8. греблі (огороджуючі дамби) в озерних та лиманно-морських акваторіях (04.02);

9. водоскидні споруди (04.03);

10. водозабірні споруди (04.04);

11. водовідвідні споруди (04.05);

12. гідрозахисні споруди (04.06);

13. пульпонасосні та нососні станції (05);

14. система гідравлічного вилучення (06);

15. контрольні натурні спостереження за станом огороджуючих споруд, основи та прилеглої території (07);

16. відповідність технічним умовам експлуатації (08);

17. можливі наслідки при відхиленні від проектних умов експлуатації та їх вплив на навколишнє середовище та населення (09);

18. можливі наслідки аварійних (надзвичайних) ситуацій (10);

19. заходи, що проводяться адміністрацією підприємства для попередження аварійних (надзвичайних) ситуацій (11).

До блоків 03 та 04 Додатка N 2 цієї Методики прикладаються карти-схеми розташування споруд з вказанням основних параметрів, а також розрізи будівель та споруд з основними розмірами.

20. санітарна зона;

21. межі населених пунктів,

22. природні та сільськогосподарські угіддя, ліси, заболочення території;

23. В правому акті розташовується роза вітрів.

24. На карті-схемі вказуються місця розташування мережі режимних спостережень сітки контрольно-вимірювальної апаратури та ін.

25. В правому нижньому куті вказується водоприймач стічних вод, його найменування, відстань до нього.

26. Нижче проставляється: прізвище, ім'я, по батькові розробника Паспорта, вказується його фах, посада.

27. В лівому верхньому куті вказується повна назва підприємства та дата складання паспорта.

санітарно-гігієнічне обстеження підприємств молочної промисловості

Санітарно-гігієнічне обстеження молокопереробного підприємства є важливим розділом роботи адміністрації, санітарно-епідеміологічної та інших контролюючих служб. Якість такого обстеження повинна бути достатньо високою. Проводять його за єдиною схемою, щоб в подальшому одержані результати можна було узагальнити, аналізувати, робити висновки і на їх основі розробити заходи, спрямовані на виявлення недоліків та усунення причин виробництва недоброякісної продукції.

Обстеження підприємства може бути як плановим, так і позаплановим. Останнє проводиться при виникненні харчових отруєнь, інфікуванні продукції, при надходженні від споживача скарг на недоброякісність продукції, аваріях каналізаційної системи тощо.

Мета обстеження підприємства – виявлення можливих санітарно-гігієнічних порушень у технології виробництва, які здатні негативно впливати на якість і безпечність готової продукції та відповідно на стан здоров’я споживача.

У завдання санітарно-гігієнічного обстеження молокопереробного підприємства входить:

• оцінка дотримання технології виробництва (виконання ветеринарно-санітарних вимог при транспортуванні, прийманні і переробці молока, зберіганні та реалізації продукції тощо);

• оцінка санітарно-гігієнічного режиму роботи підприємства (санітарний стан території, приміщень, устаткування, інвентарю, тари тощо);

• оцінка дотримання правил особистої гігієни, умов праці і техніки безпеки працівників підприємства;

• надання пропозицій керівництву підприємства, спрямованих на усунення виявлених недоліків.

Підготовка до обстеження.

Для санітарно-гігієнічного обстеження формується комісія склад якої, в залежності від мети поставлених завдань, може бути різним.

Наприклад, при розслідуванні харчових отруєнь, інфікуванні продукції або інших позапланових обстежень склад її буде іншим, ніж при планових.

Такі обстеження комісією, в склад якої повинні входити представники адміністрації та фахівці лабораторії підприємства, необхідно проводити спільно з відомчою санітарно-епідеміологічною службою для того, щоб виробити єдині вимоги до даного об’єкту та намітити реальні шляхи і терміни усунення виявлених недоліків.

Перед обстеженням підприємства голова комісії з попередніх актів (за останніх 1-2 роки, при наявності) повинен виписати зауваження й пропозиції, переглянути результати бактеріологічного обстеження виділивши при цьому основні проблеми, що підлягають особливо ретельному вивченню. Це може стосуватися дотримання санітарних вимог при переробці молока, зберігання готової продукції, якості миття і дезінфекції устаткування та інвентарю, особистої гігієни та умов праці працівників, наявність і правильність ведення документації (посвідчення якості, ветеринарні посвідчення, журнали – санітарний, медичних обстежень, особисті медичні книжки персоналу тощо). Інакше це обстеження підприємства буде неповним і навіть невірним. Такі дослідження необхідно проводити за схемою визначеною відповідними санітарно-гігієнічними інструкціями.

Схема Санітарно-гігієнічного обстеження