2.3. Виробничі цехи і допоміжні приміщення
Виробничі цехи молокопереробних підприємств розміщують переважно в окремих від допоміжних приміщень будівлях. Проектно-конструктивні рішення можуть передбачати зведення багато- або одноповерхових виробничих корпусів. Для підприємств молочної промисловості блокованих з виробництвами інших галузей переважає будівництво одноповерхових споруд.
Розташування виробничих цехів повинне забезпечувати поточність виробничих процесів, мінімальну протяжність технологічних комунікацій (молокопроводів) для прямих потоків сировини і готової продукції.
Біля входу у будівлі підприємства встановлюють скребки, решітки або металеві сітки для очищення взуття від бруду, а всередині приміщень, при вході у виробничі цехи – дезінфікуючі килимки.
Приймання молока (залежно від профілю підприємств, їх потужності і розташування) повинно здійснюватися в закритому приміщенні або на розвантажувальній платформі під навісом. Обладнують їх кронштейнами і шлангами для перекачування молока. Шланги для відкачування молока з фляг або через люк цистерни повинні закінчуватися наконечником з нержавіючої сталі довжиною 80 - 100 см. Для відкачування молока з цистерн необхідно використовувати шланги з накидною гайкою, яку накручують на вихідні патрубки цистерн.
Цехи з виробництва дитячих молочних продуктів на молокопереробних підприємствах розміщують у приміщеннях ізольованих від основного виробництва.
Фасування готової продукції на спеціалізованих підприємствах з виробництва дитячих молочних продуктів проводиться в окремих приміщеннях, обладнаних бактерицидними лампами.
Виробництво кормових добавок (ЗЦМ тощо) повинно бути ізольовано від цехів з виготовлення молочних продуктів і з окремим відділенням для сировини.
Для підготовки і зберігання запасів, сировини матеріалів, харчових використовують окремі приміщення, де передбачають наявність піддонів, стелажів та контейнерів.
Відділення з виробництва бактеріальних заквасок повинне бути розміщене в одному виробничому корпусі із цехами-споживачами заквасок, ізольоване від інших виробничих приміщень і максимально наближене до цехів - споживачів заквасок. Приміщення, де готують закваски, не повинно бути прохідним. При вході в заквасочне відділення має бути тамбур, у якому працівники заквасочного відділення й особи, які відвідують його з дозволу керівництва підприємства, могли б міняти санітарний одяг і мити руки. Біля входу в заквасочне відділення слід обладнати дезінфікуючий килимок.
Приготування розчинів харчових компонентів з борошна, цукру, білкових добавок тощо повинно здійснюватися в окремому приміщенні.
Стіни основних виробничих цехів, заквашувального відділення і лабораторій викладають глазурованою плиткою (або іншими матеріалами, дозволеними органами державної санепідемстанції) на повну висоту, але не нижче 2,4 м. Стіни в камерах схову готової продукції, холодильниках допускається фарбувати емульсійними або іншими фарбами. У складах зберігання сировини і матеріалів слід передбачати білення стін вапном.
Стелі основних і допоміжних цехів повинні бути пофарбовані водоемульсивними фарбами або побілені.
Підлоги у виробничих приміщеннях виготовляють з неслизьких, кислото- і лугостійких, водонепроникних матеріалів (дозволених до застосування установами державної санепідемстанції України), рівної поверхні, без вибоїн і помірним нахилом у сторону критих каналізаційних лотків і трапів.
Для заповнення наскрізних ніш в зовнішніх стінах виробничих цехів з високою вологістю повітря застосування склоблоків забороняється.
Всі внутрішньоцехові труби - водопровідні (питного і технічного водопроводу), каналізаційні, парові, газові повинні бути пофарбовані у різні кольори.
У виробничих приміщеннях встановлюють сміттєві педальні бачки з кришками, а також місткості з полімерних матеріалів, у які збирають санітарний брак.
Прибиральний інвентар, миючі і дезінфікуючі засобів потрібно зберігати у коморі, обладнаній зливом для брудної води, раковиною з підведеною через змішувач холодною та гарячою водою, регістром для сушки і шафою. На підприємствах малої потужності допускається використання вбудованих шаф або ніш, обладнаних подібно коморам. Прибиральний інвентар (збиральні машини, візки, відра, щітки тощо) повинен бути маркований і закріплений за відповідними виробничими, допоміжними або підсобними приміщеннями.
На робочих місцях поблизу технологічного устаткування вивішують пам'ятки по дотриманню санітарно-гігієнічного і технологічного режимів, плакати, попереджувальні написи, графіки режимів миття обладнання, результати оцінки санітарного стану робочих місць, розташовують наочні матеріали, призначені для виробничого персоналу.
Температура і відносна вологість повітря у виробничих приміщеннях, камерах та складах для зберігання й дозрівання продукції повинна відповідати санітарним нормам проектування промислових підприємств молочної промисловості і технологічним інструкціям виробництва молочних продуктів.
- Міністерство аграрної політики україни
- Зміст заняття
- Загальні положення
- Нормативно-правова база
- Терміни та їх визначення
- Розподіл об'єктів державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров'я людини
- 1. Високий ступінь ризику
- 2. Середній ступінь ризику
- 3. Низький ступінь ризику
- Санітарно-гігієнічна характеристика санітарно-захисних зон
- У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати:
- Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них
- Клас II. Санітарно-захисна зона 500 м
- Клас III. Санітарно-захисна зона 300 м
- Клас IV. Санітарно-захисна зона 100 м
- Клас V. Санітарно-захисна зона 50 м
- Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів
- Мінімальні відстані від системи вилучення, обробки, зберігання, знезараження та утилізації гною до тваринницьких,птахівничих приміщень та житлової забудови
- Ветеринарно-санітарні розриви між птахівничими господарствами та іншими виробничими комплексами і окремими об'єктами повинні прийматися як визначено в табл. 3.
- Ветеринарно-санітарна паспортизація ветеринарних об’єктів
- Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження тваринницького приміщення
- Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження умов утримання тварин і догляду за ними
- (П 1 б, підпис)
- Загальні ветеринарно-санітарні вимоги до території, виробничих, допоміжних та побутових приміщень
- 4. Ветеринарно-санітарні вимоги до водозабезпечення та каналізації
- 5. Ветеринарно-санітарні вимоги до освітлення, вентиляції
- 6. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічного обладнання, інвентарю, тари, транспортних засобів
- 7. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічних процесів
- 8. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з переробки птиці
- 9. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- 10. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з виробництва заморожених та сухих яйцепродуктів
- 11. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень (утилізаційних цехів) з переробки технічних відходів
- 12. Вимоги до проведення санітарної обробки приміщень та технологічного обладнання птахопереробних підприємств
- 13. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з переробки птиці
- 14. Вимоги до проведення санітарної обробки відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- 15. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з виробництва яєчних морожених та сухих продуктів
- 16. Загальні вимоги до особистої гігієни
- Проектування і розміщення молокопереробних підприємств
- Розробка проектів молокопереробних підприємств
- Мета розробки проекту
- Продукція, що випускається
- Сировина
- Ринки збуту
- Вибір технології і устаткування
- Попередній економічний аналіз
- Якість і кількість продукції
- Розміщення підприємств
- Вибір конкретної ділянки
- Планування підприємства
- 2.3. Виробничі цехи і допоміжні приміщення
- 2.4. Побутові приміщення
- 2.5. Водопостачання і каналізація
- 2.6. Освітлення, опалювання, вентиляція
- 2.7. Вимоги до технологічного устаткування, апаратури, інвентарю, посуду і тари
- Структура та зміст ветеринарно-санітарного паспорта
- 9.Державні органи ветеринарної медицини та їх функції у розрізі ветеринарної санітарії
- 10. Питання для самоконтролю
- 1. Рекомендована література