13. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з переробки птиці
13.1. Підлогу, стіни, обладнання, інвентар на ділянці приймання птиці в процесі роботи у міру їх забруднення потрібно очищати механічним способом, мити, а після закінчення робочої зміни дезінфікувати.
13.2. Для миття використовують такі гарячі розчини:
- 1 - 2 %-ний розчин кальцинованої соди;
- 0,1 - 0,2 %-ний розчин каустичної соди.
13.3. Дезінфекцію проводять такими розчинами:
- освітленим розчином хлорного вапна (з 2 % активного хлору);
- 0,8 - 1,5 %-ним розчином хлораміну;
- 0,1 %-ним розчином дихлорізоцианурату натрію;
- розчином трихлорізоцианурової кислоти 0,05 - 0,007 %-ної концентрації (із розрахунку на активний хлор);
- 4 %-ним гарячим розчином препарату "Демп";
- 2 %-ним гарячим розчином їдкого калію або натрію;
- 5 %-ним гарячим розчином кальцинованої соди;
- 3 %-ним гарячим розчином препарату "Каспос" складу: 0,3 % метасилікат натрію та 0,5 % кальцинованої соди.
13.4. Перед початком роботи, в процесі роботи та у міру забруднення ділянки первинної обробки, патрання, охолодження, пакування тушок птиці підлогу, стіни, обладнання потрібно мити водопровідною водою. Наприкінці робочого дня стіни, підлогу, обладнання, за виключенням машин для знімання пір'я, після миття зрошують освітленим розчином хлорного вапна (0,03 - 0,04 % активного хлору) згідно з пунктом 13.2. Розчин залишають на поверхні до наступної робочої зміни. Через кожні 5 днів роботи цеху підлогу, стіни, обладнання (за виключенням машин для знімання пір'я) після миття потрібно дезінфікувати одним із засобів, що вказані в пункті 13.2.
13.5. Для миття підлоги, яка забруднена жиром, повинні застосовуватися гарячі лужні розчини: 5 %-ний розчин кальцинованої соди та 2 %-ний розчин каустичної соди або 4 %-ний розчин препарату "Демп".
13.6. Знімні деталі обладнання потрібно розбирати та піддавати механічному та хімічному очищенню, промивати водопровідною водою в перервах між роботою та дезінфікувати після закінчення роботи згідно з пунктом 13.3.
13.7. Робочі частини машин для знімання пір'я, камери для видалення вологи з охолоджених тушок після миття відповідно до пункту 13.2 необхідно піддавати дезінфекції один раз на п'ять днів шляхом нанесення розчину хлорного вапна (0,03 - 0,04 % активного хлору). Дезрозчин залишають на поверхні до початку наступної робочої зміни.
13.8. Ванни, жолоби для збирання крові у міру їх забруднення, в обідню перерву та після закінчення робочої зміни очищають від крові й промивають теплою водою. Один раз на п'ять діб після промивання, наприкінці робочої зміни, їх дезінфікують розчином хлорного вапна (0,03 - 0,04 % активного хлору).
13.9. Перед початком роботи ванни електрооглушення, теплової обробки, охолодження воскованих тушок, охолодження обпатраних тушок птиці необхідно мити теплою водою, а потім заповнювати чистою водопровідною водою. У процесі роботи воду у ваннах замінюють не рідше 1 разу за зміну. Щоденно, після закінчення роботи, проводять механічне очищення ванн та миття одним із гарячих лужних розчинів, зазначених у пункті 13.2, або дезінфікують за вказівкою лікаря державної служби ветеринарної медицини (залежно від епізоотичної ситуації).
13.10. Ножі, ножиці, виделки та інші інструменти необхідно постійно утримувати в чистоті. У міру забруднення, не рідше як через кожну годину роботи, їх очищають від пір'я, крові, інших забруднень та промивають водою. Після закінчення робочої зміни інструменти миють теплою водою, потім занурюють на 20 - 30 хв. у розчин хлорного вапна (з 2 % активного хлору), 2 %-ний розчин хлораміну або кип'ятять у стерилізаторах 15 хв. Таким самим чином потрібно стерилізувати інструменти, що контактували з інфікованими тушками.
Перед використанням у роботі продезінфіковані інструменти необхідно промивати теплою водою.
13.11. Пристрої, призначені для санітарної обробки ланцюгів, підвісок, інструменту, інвентарю, мають бути зручними для очистки, миття та дезінфекції.
13.12. На ділянці воскування тушок водоплавної птиці поверхні обладнання, інвентарю, підлогу, стіни перед санітарною обробкою обов'язково потрібно обробляти парою для видалення застиглої воскомаси.
13.13. Воскомасу, яку зняли з тушок, очищають від залишків пір'я, пуху та інших забруднень шляхом природного осадження або центрифугування. Її потрібно піддавати термічній обробці відповідно до технологічних вимог та подавати у ванни зберігання або воскування.
13.14. Чоботи, фартухи, рукавички, нарукавники щоденно після закінчення роботи потрібно очищати, мити та висушувати. Для їх зберігання повинні виділятися спеціальні місця.
13.15. Цехові транспортні засоби в процесі роботи у міру забруднення та щоденно після закінчення робочої зміни необхідно очищати, мити гарячими розчинами згідно з п. 13.2 та дезінфікувати згідно з пунктом 13.3.
13.16. Після одноразового використання металеві, пластмасові ящики для перевезення тушок птиці необхідно піддавати санітарній обробці в такому порядку: механічне очищення, миття гарячим розчином кальцинованої (0,5 %) або каустичної (0,15 %) соди та дезінфекція гострим паром або розчином хлорного вапна (1 % активного хлору) чи розчином хлораміну (0,8 - 1 %), промивка гарячою водою та просушування.
13.17. Знезараження металевої тари та дрібних інструментів повинно проводитись у спеціально обладнаних камерах при температурі 100° C протягом 50 - 60 хв. або при температурі 110 - 111° C і тиску 0,5 атм. - 30 - 40 хв. або при температурі 118 - 120° C і тиску 1 атм. - 15 - 20 хв.
13.18. Після дезінфекції гострим паром промивання водою не проводять.
13.19. Санітарну обробку цінного обладнання, складних машин, ліній переробки птиці тощо необхідно проводити таким чином: у процесі роботи у міру їх забруднення промивати водопровідною водою, після закінчення роботи мити теплою водою, механічно очищати, а потім обладнання та машини промивати щітками, змоченими гарячими дезінфекційними розчинами (68° C):
- 0,5 %-ним розчином кальцинованої соди;
- 0,1 - 0,2 %-ним розчином каустичної соди;
- 0,15 - 0,3 %-ним розчином препарату "Каспос";
- 0,2 - 0,3 %-ним розчином препарату "Демп".
Після миття лужними розчинами оброблені поверхні повинні промиватися гарячою водою з обов'язковим контролем за фенолфталеїном або лакмусовим папірцем.
Один раз на тиждень після вказаної санітарної обробки обладнання потрібно дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна або хлораміном (0,03 - 0,04 % активного хлору). Поверхні обладнання з нержавіючої сталі необхідно протирати 1 %-ною азотною кислотою, після чого промивати водою.
Устаткування для пакування, яке контактує з тушками, необхідно очищати щітками, змоченими одним із вищезазначених розчинів, промивати водою, дезінфікувати розчинами хлорного вапна або хлораміну з вмістом 0,03 - 0,04 % активного хлору та протирати насухо чистими серветками.
13.20. Автомашини, тракторні причепи, контейнери, тару, що використовуються для транспортування живої птиці, після вивантаження необхідно піддавати санітарній обробці в окремих спеціально обладнаних приміщеннях або на площадках (дезпромивальних пунктах). Спочатку їх чистять від гною, промивають водопровідною, а потім гарячою водою та дезінфікують одним із розчинів (залежно від епізоотичної ситуації):
- 2 %-ним гарячим розчином їдкого натру;
- освітленим розчином хлорного вапна (2 - 3 % активного хлору);
- 2 %-ним розчином формальдегіду.
Після дезінфекції і витримки експозиції поверхні повинні промиватися водопровідною водою. У разі виявлення інфекційних захворювань дезінфекцію транспорту і тари необхідно проводити відповідно до режимів, зазначених у нормативно-правових актах.
У транспортному листі необхідно робити відмітку про проведену дезінфекцію транспорту і тари, на підставі чого транспорт випускають за територію підприємства.
13.21. Санітарна камера на птахопереробному підприємстві повинна обладнуватися згідно з санітарними та ветеринарними вимогами.
Миття та дезінфекцію камери необхідно проводити хімічними засобами, указаними в пунктах 13.2 та 13.3.
13.22. У разі виявлення на підприємствах інфекційних захворювань птиці потрібно проводити комплекс заходів з вимушеною дезінфекцією під керівництвом державної служби ветеринарної медицини підприємства згідно з діючими інструкціями, затвердженими Державним департаментом ветеринарної медицини. У разі виявлення на підприємствах інфекційних захворювань, спільних для птиці та людей, комплекс заходів проводиться з обов'язковою присутністю санітарно-епідеміологічної служби.
- Міністерство аграрної політики україни
- Зміст заняття
- Загальні положення
- Нормативно-правова база
- Терміни та їх визначення
- Розподіл об'єктів державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров'я людини
- 1. Високий ступінь ризику
- 2. Середній ступінь ризику
- 3. Низький ступінь ризику
- Санітарно-гігієнічна характеристика санітарно-захисних зон
- У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати:
- Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них
- Клас II. Санітарно-захисна зона 500 м
- Клас III. Санітарно-захисна зона 300 м
- Клас IV. Санітарно-захисна зона 100 м
- Клас V. Санітарно-захисна зона 50 м
- Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів
- Мінімальні відстані від системи вилучення, обробки, зберігання, знезараження та утилізації гною до тваринницьких,птахівничих приміщень та житлової забудови
- Ветеринарно-санітарні розриви між птахівничими господарствами та іншими виробничими комплексами і окремими об'єктами повинні прийматися як визначено в табл. 3.
- Ветеринарно-санітарна паспортизація ветеринарних об’єктів
- Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження тваринницького приміщення
- Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження умов утримання тварин і догляду за ними
- (П 1 б, підпис)
- Загальні ветеринарно-санітарні вимоги до території, виробничих, допоміжних та побутових приміщень
- 4. Ветеринарно-санітарні вимоги до водозабезпечення та каналізації
- 5. Ветеринарно-санітарні вимоги до освітлення, вентиляції
- 6. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічного обладнання, інвентарю, тари, транспортних засобів
- 7. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічних процесів
- 8. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з переробки птиці
- 9. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- 10. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з виробництва заморожених та сухих яйцепродуктів
- 11. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень (утилізаційних цехів) з переробки технічних відходів
- 12. Вимоги до проведення санітарної обробки приміщень та технологічного обладнання птахопереробних підприємств
- 13. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з переробки птиці
- 14. Вимоги до проведення санітарної обробки відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- 15. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з виробництва яєчних морожених та сухих продуктів
- 16. Загальні вимоги до особистої гігієни
- Проектування і розміщення молокопереробних підприємств
- Розробка проектів молокопереробних підприємств
- Мета розробки проекту
- Продукція, що випускається
- Сировина
- Ринки збуту
- Вибір технології і устаткування
- Попередній економічний аналіз
- Якість і кількість продукції
- Розміщення підприємств
- Вибір конкретної ділянки
- Планування підприємства
- 2.3. Виробничі цехи і допоміжні приміщення
- 2.4. Побутові приміщення
- 2.5. Водопостачання і каналізація
- 2.6. Освітлення, опалювання, вентиляція
- 2.7. Вимоги до технологічного устаткування, апаратури, інвентарю, посуду і тари
- Структура та зміст ветеринарно-санітарного паспорта
- 9.Державні органи ветеринарної медицини та їх функції у розрізі ветеринарної санітарії
- 10. Питання для самоконтролю
- 1. Рекомендована література