logo
Санитарно-гигиенические характеристики и требования к объектам ветерин

2.5. Водопостачання і каналізація

Молокопереробні підприємства повинні забезпечуватися достатньою кількістю питної води. Розрахунок потреби у воді здійснюють відповідно норм технологічного проектування підприємств молочної промисловості (Норми технологічного проектування сімейних ферм, підприємств малої потужності переробних галузей (молочна галузь) і СніП (Внутрішній водопровід і каналізація будівель).

Вибір джерел водопостачання, місця забору води, розрахунок меж і план заходів щодо впорядкування зони санітарної охорони джерел водопостачання здійснюють відповідно до методичних вказівок по організації і контролю водопостачання молокопереробних заводів і підлягають обов'язковому узгодженню з органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Системи водопостачання підприємств молочної промисловості повинні відповідати вимогам СніП „Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди”, „Внутрішній водопровід і каналізація будівель”, а також діючим санітарним правилам і нормам.

Точка водопровідного введення на підприємство повинна знаходитися в ізольованому приміщенні, що закривається замком та утримується в належному технічному і санітарному стані. У ньому встановлюють манометри, крани для відбору проб води, зворотні клапани, що не допускають протитечії води, трапи для стоку. Підприємства повинні мати і пред'являти на вимогу контролюючих організацій схеми водопровідних і каналізаційних мереж.

У системі водопостачання молокозаводів передбачають встановлення не менше двох резервуарів для чистої води з метою безперебійного водозабезпечення підприємства в години найбільшого її споживання, в аварійних ситуаціях, а також для створення необхідного часу при хлоруванні або постійної швидкості потоку при знезараженні води ультрафіолетовим випромінюванням та зовнішнього пожежогасіння. У кожному резервуарі зберігають половинний об'єм добової потреби води на технологічні і побутові цілі.

Воду від охолоджувальних і пастеризаційних установок дозволяється використовувати у системі гарячого водопостачання (на миття посуду в їдальні, миття устаткування, танків, фляг, прання виробничого одягу тощо) за умови її попереднього нагрівання у бойлерних установках не менше ніж до 80 ºС.

Для водозабезпечення оборотних систем холодильних та вакуум-випарних установок, компресорів, підведення до зливних бачків, унітазів, миття автотранспорту, поливу території підприємства допускається використовування технічної води.

Технічний водопровід відокремлюють від господарсько-питного. Обидві системи водопостачання повинні бути без з'єднань між собою і пофарбованими у відмінні кольори.

Точки водозабору обох систем водопостачання необхідно відзначати відповідними написами: „питна”, „технічна”.

У виробничих приміщеннях передбачають встановлення:

Питна вода для побутових і технологічних потреб на підприємствах молокопереробної промисловості повинна піддаватися хімічному аналізу в терміни, встановлені органами і установами саннагляду, але не менше одного разу у квартал, бактеріологічному – не менше одного разу в місяць.

Система каналізації підприємств молочної промисловості повинне відповідати вимогам СніП «Каналізація. Зовнішні мережі і споруди», «Внутрішній водопровід і каналізація будівель» і забезпечувати роздільний збір та видалення виробничих і побутових стічних вод. Для збору й видалення атмосферних вод передбачають зливну каналізацію. Поєднання виробничої і побутової систем каналізації забороняються. На кожній системі забезпечують самостійний випуск води. Умови спуску стічних вод у міські очисні споруди визначаються інструкцією про відведення промислових стічних вод в міську каналізацію.

За наявності власних очисних споруд умови скидання оброблених стічних вод визначаються правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами. Ці умови для кожного конкретного підприємства повинні бути узгоджені з органами і установами санепідемстанції.

Мережу каналізацій на території підприємств потрібно розташовувати нижче за водопровідні комунікації. В окремих випадках допускається залягання водопровідних і каналізаційних мереж на одній глибині. Обладнання місць перехрещень водопровідних і каналізаційних труб, а також відстань між паралельно прокладеними комунікаціями повинні відповідати вимоги СніП „Водопровід. Зовнішні мережі та споруди” і „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди”.

При необхідності доцільно передбачити локальне очищення забруднених стічних вод.

За узгодженням з органами державної санепідемстанції на певний термін може бути дозволено розташування малих підприємств молочної промисловості на неканалізованій території.

Стічні води підприємств молочної промисловості перед випуском у водоймища повинні піддаватися механічному, хімічному (при необхідності) і повному біологічному очищенню на міських або власних очисних спорудах.

Залежно від об’єму стічних вод усі виробничі та інші приміщення з можливими стоками на підлогу обладнують критими лотками з нахилом підлоги.

Технологічне устаткування, танки, мийні ванни приєднують до каналізації через гідрозамки (сифони) з розривом струменя 20-30 мм від кінця зливної труби до верхнього краю воронки. Раковини з’єднують через сифон без розриву струменя.

Трапи, лотки і підвісні каналізаційні труби з виробничими стоками забороняється кріпити над постійними робочими місцями та відкритим технологічним устаткуванням.

Стояки з побутовими стоками не повинні проходити через виробничі приміщення призначених для виготовлення і зберігання харчових продуктів. Їх доцільно розташовувати у прохідних каналах із легким доступом для ревізії. Допускається проходження стояків з виробничими стоками через виробничі приміщення за відсутності їх в межах ревізій.