15. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з виробництва яєчних морожених та сухих продуктів
15.1. Для миття обладнання та інвентарю, підлоги та стін цехів з виробництва яєчних продуктів потрібно використовувати такі лужні розчини:
- 1 - 2 %-ний розчин кальцинованої соди;
- 0,1 - 0,2 %-ний розчин каустичної соди;
- 1 %-ний розчин тринатрійфосфату.
Для профілактичної дезінфекції слід використовувати освітлений розчин хлорного вапна з вмістом 1 - 2 % активного хлору.
15.2. Санітарна обробка ванн, бачків та банок.
15.2.1. Ванни, в яких миють яйця, щоденно в обідню перерву необхідно механічно очищати, мити гарячим лужним розчином, потім промивати теплою водою. Після закінчення робочої зміни їх необхідно чистити, мити та дезінфікувати розчином хлорного вапна (1 - 2 % активного хлору) протягом 30 хвилин та промивати гарячою або водопровідною водою.
15.2.2. Ванни для дезінфекції шкаралупи яєць кожного разу, при заміні дезінфекційного розчину та після закінчення робочої зміни, потрібно чистити, мити гарячим лужним розчином та промивати гарячою або водопровідною водою.
15.2.3. Бачки для збору яйцемаси повинні використовуватись одноразово. Бачки після вивільнення від яйцемаси потрібно мити водопровідною, потім гарячою водою, дезінфікувати розчином хлорного вапна (1 - 2 % активного хлору) та промивати теплою водою.
15.2.4. Банки для пакування яєчних продуктів потрібно мити гарячою водою, витримувати в сушильних шафах при температурі 160° C протягом 30 хв. або дезінфікувати насиченим паром протягом 10 - 15 хв. у камерах.
15.3. Санітарна обробка агрегату з переробки яєць та приладів для розбивання яєць.
15.3.1. Санітарну обробку агрегату з переробки яєць необхідно проводити щоденно перед початком роботи, в обідню перерву та після закінчення роботи. Перед початком роботи на агрегаті встановлюють продезінфіковані вузли для розбивання яєць та ванночки.
Поверхні агрегату, які контактують в процесі роботи з яєчною масою, необхідно обробляти освітленим розчином хлорного вапна (1 - 2 % активного хлору) протягом 30 хв.
В обідню перерву ці поверхні агрегату та ванночки необхідно мити послідовно, спочатку холодною, а потім гарячою водою з наступною дезінфекцією. Після закінчення зміни поверхні агрегатів, забруднені яєчною масою, вузли для розбивання яєць та ванночки, роликові транспортери, щітки потрібно мити водою, потім гарячим мийним розчином з використанням щіток та знову промивати гарячою водою, після чого дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна (1 - 2 % активного хлору) протягом 30 хв. Дезінфекцію вузлів приладів для розбивання та ванночок можливо проводити в сушильних шафах при температурі 160° C протягом 30 хв.
15.3.2. Після закінчення робочої зміни мийні і дезінфекційні розчини після їх нейтралізації або розбавлення водою потрібно виливати у каналізацію. Потім проводять санітарну обробку ємностей, включаючи механічну очистку, миття гарячим мийним розчином, з наступним промиванням водопровідною або гарячою водою.
15.3.3. Влітку, якщо температура повітря в приміщенні перевищує 16° C, санітарну обробку яйцерозбивальних машин необхідно проводити через кожні 2 години роботи.
15.3.4. Прилади для розбивання яєць, відокремлення жовтків, чашки для збирання яєчної маси при переробці доброякісних яєць потрібно замінювати чистими через кожну годину роботи та мити водопровідною, а потім гарячою водою з наступною обробкою насиченою парою в камерах протягом 10 - 15 с або розчином хлорного вапна (1 - 2 % активного хлору) протягом 30 хв. чи в сушильній шафі при температурі 160° C при експозиції 30 хв.
Прилади, вузли та ванночки після розбивання недоброякісних яєць потрібно замінювати на чисті, а забруднені мити холодною водою, потім теплим мийним розчином за допомогою щіток, промивати гарячою водою та дезінфікувати розчином хлорного вапна (1 - 2 % активного хлору) протягом 30 хв.
15.3.5. Оператори агрегатів переробки яєць та робітники, які працюють з приладом для розбивання яєць, через кожну годину роботи або після контакту з недоброякісною яєчною масою повинні мити руки, а потім дезінфікувати їх 0,1 %-ним, за активним хлором, освітленим розчином хлорного вапна або 0,1 %-ним розчином хлораміну.
15.4. Санітарна обробка приладів для відділення і збору залишків яєчної маси.
В обідню перерву та після закінчення робочої зміни прилади потрібно розбирати, мити водопровідною водою, гарячим мийним розчином з використанням щіток, промивати водою та дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна (1 - 2 % активного хлору) протягом 30 хв.
Перед початком зміни установку збирають та промивають водопровідною водою.
15.5. Санітарна обробка фільтрів та трубопроводів.
15.5.1. Фільтрувальні циліндри необхідно замінювати на чисті через кожну годину роботи. Використані циліндри потрібно чистити, промивати водою та кип'ятити 10 хв. або дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна (1 - 2 % активного хлору) протягом 30 хв. та промивати теплою водою.
15.5.2. В обідню перерву та після закінчення роботи розбірні деталі трубопроводів необхідно промивати водопровідною, а потім гарячою водою з використанням щіток. Після чого їх піддають санітарній обробці в сушильних шафах при температурі 160° C протягом 30 хв. або дезінфікують розчином хлорного вапна з концентрацією активного хлору 1 - 2 % протягом 30 хв. з наступним промиванням водою.
15.6. Санітарна обробка обладнання для ферментації.
Ферментатори, мішалки, трубопроводи, насоси, крани, відбивачі подачі яєчної маси й інше обладнання, що знімається, підлягає санітарній обробці до початку роботи, після закінчення кожного циклу ферментації та робочої зміни. Перед початком роботи це обладнання необхідно промивати водопровідною водою.
Після закінчення кожного циклу ферментації і робочої зміни все обладнання потрібно промивати водопровідною водою до повного видалення залишків яйцемаси, обробляти гарячим лужним розчином за допомогою щіток, промивати теплою водою і дезінфікувати розчином хлорного вапна з вмістом 1 - 2 % активного хлору. Після дезінфекції розчином хлорного вапна обладнання необхідно промивати водопровідною водою впродовж 30 хв.
15.7. Санітарна обробка пастеризаційно-охолоджувального обладнання.
15.7.1. Санітарну обробку такого обладнання необхідно проводити через кожні 4 години роботи та після закінчення робочої зміни. Спочатку прилад потрібно звільнити від залишків яєчної маси за допомогою промивання водою впродовж 10 - 15 хв., а потім мити гарячим лужним мийним розчином протягом 30 - 40 хв. та промивати теплою водою до повного видалення лужного розчину (контроль за фенолфталеїном або лакмусовим папірцем). Один раз на тиждень пластини необхідно роз'єднувати для огляду, сушки та відновлення еластичності гумових прокладок. У разі наявності пригару його необхідно знімати щіткою. Перед початком роботи прилад потрібно зібрати, після чого промити 10 - 15 хв. гарячою водою.
15.7.2. Один раз на тиждень, під час зняття нальоту з внутрішньої поверхні пластин, необхідно проводити обробку пастеризатора та системи трубопроводів 1 %-ним розчином азотної кислоти. Обробку пастеризаторів проводять після попереднього миття теплою водою, гарячим лужним розчином та промивання теплою водою, шляхом циркуляції розчину протягом 20 - 30 хв. Потім установку необхідно промивати водопровідною водою до повного видалення залишків кислоти (контроль за фенолфталеїном або лакмусовим папірцем).
15.8. Санітарна обробка сушильного обладнання.
Розпилювальні прилади, сушильну башту не рідше ніж через кожні два тижні необхідно механічно чистити щітками, промивати водопровідною водою, лужними теплими мийними розчинами, змивати теплою водою та дезінфікувати освітленим розчином хлорного вапна (1 % активного хлору) протягом 30 - 40 хв., після чого промивати водопровідною водою.
15.9. Підлогу, стіни в цеху перед початком роботи необхідно промивати холодною водою. У процесі роботи у міру забруднення і після закінчення зміни їх потрібно мити теплим мийним розчином та промивати теплою водою. Один раз на тиждень після миття їх потрібно дезінфікувати розчином хлорного вапна (1 - 2 % активного хлору) при експозиції 30 хв.
- Міністерство аграрної політики україни
- Зміст заняття
- Загальні положення
- Нормативно-правова база
- Терміни та їх визначення
- Розподіл об'єктів державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров'я людини
- 1. Високий ступінь ризику
- 2. Середній ступінь ризику
- 3. Низький ступінь ризику
- Санітарно-гігієнічна характеристика санітарно-захисних зон
- У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати:
- Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них
- Клас II. Санітарно-захисна зона 500 м
- Клас III. Санітарно-захисна зона 300 м
- Клас IV. Санітарно-захисна зона 100 м
- Клас V. Санітарно-захисна зона 50 м
- Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів
- Мінімальні відстані від системи вилучення, обробки, зберігання, знезараження та утилізації гною до тваринницьких,птахівничих приміщень та житлової забудови
- Ветеринарно-санітарні розриви між птахівничими господарствами та іншими виробничими комплексами і окремими об'єктами повинні прийматися як визначено в табл. 3.
- Ветеринарно-санітарна паспортизація ветеринарних об’єктів
- Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження тваринницького приміщення
- Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження умов утримання тварин і догляду за ними
- (П 1 б, підпис)
- Загальні ветеринарно-санітарні вимоги до території, виробничих, допоміжних та побутових приміщень
- 4. Ветеринарно-санітарні вимоги до водозабезпечення та каналізації
- 5. Ветеринарно-санітарні вимоги до освітлення, вентиляції
- 6. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічного обладнання, інвентарю, тари, транспортних засобів
- 7. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічних процесів
- 8. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з переробки птиці
- 9. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- 10. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з виробництва заморожених та сухих яйцепродуктів
- 11. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень (утилізаційних цехів) з переробки технічних відходів
- 12. Вимоги до проведення санітарної обробки приміщень та технологічного обладнання птахопереробних підприємств
- 13. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з переробки птиці
- 14. Вимоги до проведення санітарної обробки відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- 15. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з виробництва яєчних морожених та сухих продуктів
- 16. Загальні вимоги до особистої гігієни
- Проектування і розміщення молокопереробних підприємств
- Розробка проектів молокопереробних підприємств
- Мета розробки проекту
- Продукція, що випускається
- Сировина
- Ринки збуту
- Вибір технології і устаткування
- Попередній економічний аналіз
- Якість і кількість продукції
- Розміщення підприємств
- Вибір конкретної ділянки
- Планування підприємства
- 2.3. Виробничі цехи і допоміжні приміщення
- 2.4. Побутові приміщення
- 2.5. Водопостачання і каналізація
- 2.6. Освітлення, опалювання, вентиляція
- 2.7. Вимоги до технологічного устаткування, апаратури, інвентарю, посуду і тари
- Структура та зміст ветеринарно-санітарного паспорта
- 9.Державні органи ветеринарної медицини та їх функції у розрізі ветеринарної санітарії
- 10. Питання для самоконтролю
- 1. Рекомендована література