4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
Історично склалося, що Харків став одним з найбільших вузлів автомобільного транспорту. Він пов'язаний магістральними дорогами з Москвою, Києвом, багатьма містами Росії, Україні, країнами далекого та ближнього зарубіжжя, а дорогами місцевого призначення - з усіма райцентрами і десятками населених пунктів області. Міжміські автобусні станції № 1, № 2 і № 4 здійснюють міжміські та всередині обласні пасажирські перевезення, а автостанції № 1 і № 4 до того ж є вузлом декількох міжнародних маршрутів. Кілька інших автобусних станцій виконують перевезення виключно приміського та міжрайонного повідомлення.
Велика кількість пасажирів у системі внутрішньоміського транспорту обслуговується саме автобусним сполученням, створення якого відноситься до середини 20х років XX століття. У 1927 році в місті було 32 автобуси. У 1978 році на 50 маршрутах щоденно працювали 465 автобусів. В даний час практично всі автобусні парки перейшли на комерційну форму власності. У місті з'явилося багато маршрутних таксі. Більшість автобусних маршрутів також отримали статус маршрутних таксі.
Основна частка рухомого складу автобусів і маршрутних таксі, що працює зараз на маршрутах міста є приватною власністю комерційних підприємств і дублюють основні популярні маршрути міського електричного транспорту. У цьому розділі мова піде про Ж.Д. Транспорті Харкова. Так як, відмінності від інших видів, Ж.Д. транспорт дуже складно описати в межах одного єдиного міста, ми вирішили не замикатися тільки на Харкові, а розширити рамки розділу і охопити всю Харківську область.
Харківський ЖД вузол входить до складу Південної залізниці і до розпаду СРСР був одним з найбільших у країні. Практично всі пасажирські поїзди з Москви і Пітера на Крим і Кавказ йшли через Харків. Зараз, у зв'язку з тим що багато Російські потяги йдуть в обхід України, вузол завантажений не повністю, але він все ще залишається одним з основних в Україні. У Харківській області використовуються три види тяги: тепловозну, електричну постійного і змінного струму. Більшість напрямах електрифіковані постійним струмом, крім Київського і Брянського напрямків, де немає електрифікації, і Куп'янського напрямки. Станція Гракове цього напряму - місце стикування ділянок, електрифікованих змінним і постійним струмом. На території Харківської області знаходяться шість локомотивних.
- Міста харкова
- Розділ 1. Характеристика економіко – географічного положення
- 1.1 Місце регіону в соціально-економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України.
- 1.2 Адміністративно-територіальний устрій
- 1.3 Положення відносно морів та океанів, транспортних магістралей та шляхів сполучення, великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- 1.4 Висновки про позитивні і негативні риси егп
- Розділ 2. Оцінка природних умов та природно-ресурсного потенціалу
- 2.1 Тектонічна та геологічна будова території
- 2.2 Господарська оцінка рельєфу
- Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка клімату та кліматичних умов
- 2.5 Господарська оцінка водних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка грунтів, рослинного та тваринного світу
- 2.8 Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- 2.9 Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- Розділ 3. Геодемографічна характеристика міста
- 3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
- 3.2. Густота населення та його територіальні відмінності
- 3.3 Природне відтворення населення
- 3.4 Механічний рух населення
- 3.6. Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття
- 3.5 Етнічний та національний склад населення
- 4.1 Ретроспективний аналіз становлення та розвитку господарства м Харкова
- 4.2 Загальна характеристика виробничої сфери
- 4.2.1. Електроенергетика
- 4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс
- 4.2.3 Хімічний та нафтохімічний комплекс
- 4.2.4 Лісова, деревообробна, поліграфічна промисловість
- 4.2.5 Промисловість будівельних матеріалів
- 4.2.6 Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- 4.2.7 Легка промисловість
- 4.2.8 Харчова промисловість
- 4.2.7 Характеристика галузей агропромислового комплексу міста
- 4.3 Загальна характеристика невиробничої сфери
- 4.3. 1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- 4.3.2 Освіта і наука
- 4.3.3 Медична сфера
- 4.3.4 Культурний комплекс
- 4.3.5 Торгівельна інфраструктура
- 4.3.6 Спортивна інфраструктура
- 4.3.7. Рекреаційна інфраструктура
- 4.4 Загальна характеристика транспорту та зв’язку
- 4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- 4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- 4.4.3 Характеристика зв’язку
- Розділ 5. Зовнішньоекономічні зв’язки та інвестиційна діяльність
- 5.1 Експортно – імпортний потенціал
- 5.2 Особливості інвестиційної діяльності
- Висновки
- Список використаних джерел