1.2 Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративно-територіальний устрій — це поділ території держави на систему територіальних одиниць різного рівня, відповідно до яких утворюються місцеві органи державної влади і управління.
Місто складається з 9 адміністративних районів (рис. 1):
Жовтневий (створений в 1917), названий на честь Жовтневої революції 1917 року;
Ленінський (1918, до 1924 Івано-Лисогірський), названий по імені історичних районів міста Іванівки та Лисої Гори, потім В. Леніна;
Дзержинський (1932). Названий ім'ям Ф. Дзержинського, який фінансував будівництво Держпрому в цьому районі;
Київський (1932, до 1957 Кагановічський), названий на честь Л. Кагановича, потім міста Києва;
Червонозаводський (1932). Назва дана виходячи з того, що спочатку до складу району входила територія Завод ім. Малишева (тоді ХПЗ імені Комінтерну) — найбільшого заводу міста. Пізніше територія заводу перейшла до Комінтернівського району;
Орджонікідзевський (1936), названий на честь С. Орджонікідзе, який організував будівництво ХТЗ в цьому районі;
Московський (1937, до 1961 Сталінський), названий на честь Й. Сталіна, потім найбільшої магістралі міста — Московського проспекту;
Комінтернівський (1938), названий ім'ям III Комуністичного Інтернаціоналу;
Фрунзенський (1973), названий ім'ям полководця M. Фрунзе, який командував Південним фронтом, штаб якого в 1920 перебував у Харкові.
У 30-50 рр. ХХ століття у місті існував Червонобаварський район, названий по місцевості навколо побудованого в XIX ст. пивзаводу Нова Баварія.
Рис. 1.1 Поділ м. Харків на райони
- Міста харкова
- Розділ 1. Характеристика економіко – географічного положення
- 1.1 Місце регіону в соціально-економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України.
- 1.2 Адміністративно-територіальний устрій
- 1.3 Положення відносно морів та океанів, транспортних магістралей та шляхів сполучення, великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- 1.4 Висновки про позитивні і негативні риси егп
- Розділ 2. Оцінка природних умов та природно-ресурсного потенціалу
- 2.1 Тектонічна та геологічна будова території
- 2.2 Господарська оцінка рельєфу
- Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка клімату та кліматичних умов
- 2.5 Господарська оцінка водних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка грунтів, рослинного та тваринного світу
- 2.8 Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- 2.9 Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- Розділ 3. Геодемографічна характеристика міста
- 3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
- 3.2. Густота населення та його територіальні відмінності
- 3.3 Природне відтворення населення
- 3.4 Механічний рух населення
- 3.6. Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття
- 3.5 Етнічний та національний склад населення
- 4.1 Ретроспективний аналіз становлення та розвитку господарства м Харкова
- 4.2 Загальна характеристика виробничої сфери
- 4.2.1. Електроенергетика
- 4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс
- 4.2.3 Хімічний та нафтохімічний комплекс
- 4.2.4 Лісова, деревообробна, поліграфічна промисловість
- 4.2.5 Промисловість будівельних матеріалів
- 4.2.6 Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- 4.2.7 Легка промисловість
- 4.2.8 Харчова промисловість
- 4.2.7 Характеристика галузей агропромислового комплексу міста
- 4.3 Загальна характеристика невиробничої сфери
- 4.3. 1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- 4.3.2 Освіта і наука
- 4.3.3 Медична сфера
- 4.3.4 Культурний комплекс
- 4.3.5 Торгівельна інфраструктура
- 4.3.6 Спортивна інфраструктура
- 4.3.7. Рекреаційна інфраструктура
- 4.4 Загальна характеристика транспорту та зв’язку
- 4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- 4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- 4.4.3 Характеристика зв’язку
- Розділ 5. Зовнішньоекономічні зв’язки та інвестиційна діяльність
- 5.1 Експортно – імпортний потенціал
- 5.2 Особливості інвестиційної діяльності
- Висновки
- Список використаних джерел