4.4.3 Характеристика зв’язку

По забезпеченню засобами телекомунікацій Харківська область є однією з ведучих областей України. Достатньо широко розвинута мережа електрозв`язку, мобільного зв`язку, розвинуті послуги передачі даних в мережах з пакетною комутацією з використанням технологій Х.25 та Frame ReIay, пошукового радіовиклику (пейджинговий та транкінговий зв`язок), швидко розвивається мережа Інтернет.

Телебачення  – Харківська обласна державна телерадіокомпанія;  – 7 канал;  – Simon;  – Фора;  – Фаворит;  – S-tet;  – Р-1;  – А / ТВК (не виходить в ефір);  – АТН - агентство телебачення новини (не виходить в ефір);  – Відеоканал Перша Столиця .

Радіостанції Харкова      67,1 - Обласне державне радіо      88,0 - «Русское радио»      89,3 - «Radio Roks»      90,4 - «Ретро FM»      91,2 - «Нова хвиля»      100,5 - «Радіо 24»      101,1 - «Європа Плюс»      101,5 - «Стильне радіо»      102,0 - «Хіт FM»      102,4 - «Kiss FM»      103,0 - «Super radio»      103,5 - «Шансон»      104,0 - «Best FM»      104,5 - «Наше радіо»      105,2 - «Люкс FM»      105,7 - «Шарманка»      106,1 - «Авторадіо»      106,6 - Бізнес-радіо      107,0 - «Ера FM»      107,4 - «Гала-радіо»      107,9 - «Радіо "Мелодія"»

Харківська область має розгалужену мережу зв’язку. Основними підприємствами зв’язку є ВАТ «Укртелеком» та УДППЗ «Укрпошта»..

ВАТ «Укртелеком» є національним оператором фіксованого зв’язку. Компанія надає послуги мобільного зв’язку (торгівельна марка U’tel), що забезпечує відеозв’язок та якісний доступ до мережі Інтернет.

Харківська філія ВАТ «Укртелеком» є лідером за кількістю абонентів широкосмугового доступу до мережі Інтернет на Харківщині.

Харківська дирекція є однією з найбільших філій УДППЗ «Укрпошта». Поштова мережа складає 799 відділень поштового зв’язку, з них 524 (65,5%) розташовані в сільській місцевості. У системі поштового зв’язку області працюють 5082 співробітники, з них 2736 листонош, які обслуговують 1761 населений пункт, з них 1683 – сільські населені пункти, а це близько 2 млн. чол. у т.ч. понад 463 тис. пенсіонерів.

Починаючи з 2005 р. у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" кафедрою Прийому, передачі та обробки сигналів проводиться підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за спеціальністю 6.092402 – “Інформаційні мережі зв’язку” (Ліцензія АВ № 363295 видана 21.11.2007). Таким чином, університет вже веде підготовку кадрів за спеціальністю “Інформаційні мережі зв’язку” ліцензійним обсягом 50 осіб денної форми навчання, а також 30 осіб заочної форми навчання. Зважаючи на те, що кафедра має потужний науково-технічний потенціал та багаторічний досвід у галузі досліджень і проектування систем і мереж зв’язку, цифрової обробки сигналів, а також досвід з підготовки спеціалістів і магістрів зі спеціальності Технології і засоби телекомунікацій, університет планує розпочати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст зі спеціальності 7.092402 – “Інформаційні мережі зв’язку”.

Відповідно до прийнятих державних програм в Україні проводиться практично повне переоснащення систем і мереж зв'язку, перехід від аналогових до цифрових сигналів, інтеграція різних систем і мереж. Це відноситься і до Харківського регіону, у котрому зосереджено багато підприємств, організацій і установ державної, акціонерної та приватної форм власності, які займаються проектуванням, виробництвом, експлуатацією чи споживанням послуг телекомунікаційних систем і мереж зв’язку, і який є одним з найбільших по насиченості різного роду інформаційними системами і мережами і, відповідно, одним з гостро потребуючих в проведенні таких робіт і зростанню їх обсягу. Тому існує нагальна потреба у висококваліфікованих фахівцях, які добре володіють технологіями проектування, розгортання і експлуатації інформаційних мереж зв’язку, що обумовлює необхідність підготовки відповідних фахівців – спеціалістів зі спеціальності 7.092402 – “Інформаційні мережі зв’язку”. Так за даними представників всесвітньо відомої компанії виробника мережного обладнання Cisco щорічна потреба в Україні фахівців у галузі мережних технологій складає 5–6 тисяч спеціалістів. У Харкові і Харківській області, а також в довколишніх областях ця потреба складає від 300 до 350 фахівців з можливим збільшенням в залежності від економічного зростання.

В Харкові, а також у східному і північному регіонах лише один навчальний заклад (ХНУРЕ) готує фахівців зі спеціальності „Інформаційні мережі зв’язку”, але без урахування особливостей розробки та експлуатації у аерокосмічній галузі.

Підготовка спеціалістів і магістрів цієї спеціальностіу Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” буде відрізнятися адаптованістю до потреб регіону та замовників, ураховувати специфіку побудови та експлуатації як наземних, так і супутникових мереж зв’язку, глобальних навігаційних мереж, які у наступний час набувають широкого застосування практично у всіх галузях народного господарства. Програми практики на підприємствах дають можливість апробації та поповнення отриманих знань та умінь на конкретних робочих місцях при вирішенні науково-дослідних і виробничих завдань.

Для проходження практик, участі студентів у науково-дослідній роботі планується використання матеріально-технічної бази підприємств: Державного підприємства “Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченко”, науково-виробничого підприємства Хартрон-Аркос, Центрального казенного КБ “Протон”, науково-виробничого об’єднання Оріон, Державного підприємства НІТІП, Державного підприємства “Виробниче об’єднання “Знамя”, ВАТ “АТ НІІРІ”, Харківської філії ЗАТ “УкрСат” (Українські сателітні системи), ЗАТ “Датагруп”, ТОВ “Реком КС”(Recom communication service), ІРЕ НАН України, Спільної Україно-Російської фірми “ІНЕК”, ТОВ “Укрвімком”, ТОВ “Телерадіо­зв’язок”, ВАТ СП “Радміртех”, ТОВ “Укргазтех”, підприємства “Вита–Сервіс”, ТОВ СП “Моніс”.

Для підготовки спеціалістів зі спеціальності “Інформаційні мережі зв’зку” з урахуванням навчального плану залучаються 6 докторів технічних наук, що мають вчені звання професора, а також 7 кандидатів наук, що мають вчені звання доцента.

Кардинальні зміни на Україні, що відбуваються в галузі телекомунікацій торкнулися однієї з складових системи супутникового зв'язку, що знайшло відображення в прийнятті закону України "Національна програма інформатизації" і Національної космічної програми, в яких ставляться задачі розвитку супутникових інформаційних технологій з використанням космічних апаратів (КА) на низьких орбітах. Проблемні питання застосування сучасних технологій низкоорбітальних систем супутникового зв'язку настійно вимагають вдосконалення наземного сегмента управління КА. Для ефективного використання КА при рішенні як цільових задач, так і задач пов'язаних з управлінням бортовою апаратурою (БА) необхідний стійкий інформаційний обмін між КА і РТС наземного комплексу управління (НКУ) під час сеансу радіозв'язку. Цільове навантаження, що збільшується з кожним роком на БА КА приводить до зростання інформаційних потоків в автоматизованій системі управління КА. Оскільки територія Україна для висот орбіт КА понад 200 км являє собою один вимірювальний пункт, то НКУ КА можливо сформувати тільки за однопунктної технології побудови. Це приводить до підвищених вимог по швидкості передачі інформації циркулюючої в НКУ, і зокрема - по пропускній спроможності радіоканалу між КА і наземною РТС. При цьому на характеристики інформаційних систем що використовують понадвисокочастотні (ПВЧ) і крайньовисокочастотні (КВЧ) діапазони при прийомі радіосигналів впливають флуктуаційні процеси, зумовлені радіофізичними ефектами в атмосферному шарі Землі. Одним з результатів цього є частотно-селективні завмирания (ЧСЗ). Крім цього, як в антенно-фідерному тракті, так і в приймальній частині РТС існують внутрішні (теплові) шуми викликані як фізичною невизначеністю (вплив атмосфери, джерела радіовипромінення, магнітосфера Землі і інш.), так і фізичними процесами що протікають в самій радіосистемі, внаслідок яких виникають нелінійні інерційні процеси в антенно-приймальних пристроях, що також негативно позначається (зменшує) на динамічному діапазоні радіоприймальної частини, і приводить до зниження пропускної спроможності радіоканалу.

Таким чином, вдосконалення систем управління космічними апаратами і передачі даних є однією з важливих умов подальшого розвитку супутникових систем зв'язку. Тому можна обгрунтовано стверджувати про наявність актуальної наукової задачі дослідження що вирішується в дисертаційній роботі - розробка методу підвищення пропускної спроможності радіоканалу управління для низькоорбітальних угрупувань КА при реалізації однопунктної технології побудови НКУ.