3.3 Природне відтворення населення
Темпи відтворення населення в Харкові завжди були невисокими. А ситуацію останнього десятиріччя вчені вважають катастрофічною. Народжуваність зменшилася, збільшилася смертність. В результаті спостерігається від’ємний приріст населення (депопуляція). Зменшилася і середня тривалість життя. В 2012 році природний приріст населення в Харкові мав від’ємне значення (-1369 особи). Природний рух населення за січень-березень 2012 року:
кількість народжених (осіб) - 3050;
Кількість померлих (осіб) - 4419;
Природний приріст (осіб) - (-1369);
Кількість померлих дітей віком до 1 року (осіб) - 18.
По Харківській області ця ситуація виглядає краще:
Загальний коефіцієнт народжуваності (на 1000 осіб наявного населення) - 9,4
Загальний коефіцієнт смертності (на 1000 осіб наявного населення) - 15,6
Загальний коефіцієнт природного приросту (на 1000 осіб наявного населення) - 6,2
Коефіцієнт смертності дітей віком до 1 року (на 1000 живонароджених) - 7,8
Харків відноситься до І типу відтворення населення. Для нього характерним є: низька народжуваність і різка зменшення смертності, які призводять до повільних темпів приросту населення (до 12 осіб на 1000 жителів) і його старіння. Як наслідок - велика частка старших вікових груп у структурі населення.
На 1 квітня 2012р. в Харківській області, за оцінкою, чисельність наявного населення становила 2737,1 тис. осіб. Упродовж січня - березня 2012р. кількість населення зменшилась на 5077 осіб, що в розрахунку на 1000 наявного населення складало 7,5 осіб.
Зміни в чисельності населення області відбулись за рахунок природного (4220 осіб, або 6,2 осіб на 1000 наявного населення) та міграційного (857 осіб, або 1,3 осіб на 1000 наявного населення) скорочень.
Порівняно з січнем-березнем 2011р., обсяг природного скорочення зменшився на 156 осіб, або з 6,5 до 6,2 осіб на 1000 наявного населення. Скорочення спостерігалось у м. Харкові та всіх міськрадах і районах області.
У січні - березні 2012р., в порівнянні з січнем-березнем 2011р., збільшилась кількість народжених на 37 осіб та зменшилась кількість померлих на 119 осіб. У розрахунку на 1000 наявного населення народжуваність збільшились з 9,3 до 9,4 осіб, смертність зменшилась з 15,8 до 15,6 осіб.
Тому, як висновок можна доповнити, що природний приріст населення Харкова залежить від співвідношення народжуваності та смертності, а також від міграційних процесів.
- Міста харкова
- Розділ 1. Характеристика економіко – географічного положення
- 1.1 Місце регіону в соціально-економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України.
- 1.2 Адміністративно-територіальний устрій
- 1.3 Положення відносно морів та океанів, транспортних магістралей та шляхів сполучення, великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- 1.4 Висновки про позитивні і негативні риси егп
- Розділ 2. Оцінка природних умов та природно-ресурсного потенціалу
- 2.1 Тектонічна та геологічна будова території
- 2.2 Господарська оцінка рельєфу
- Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка клімату та кліматичних умов
- 2.5 Господарська оцінка водних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка грунтів, рослинного та тваринного світу
- 2.8 Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- 2.9 Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- Розділ 3. Геодемографічна характеристика міста
- 3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
- 3.2. Густота населення та його територіальні відмінності
- 3.3 Природне відтворення населення
- 3.4 Механічний рух населення
- 3.6. Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття
- 3.5 Етнічний та національний склад населення
- 4.1 Ретроспективний аналіз становлення та розвитку господарства м Харкова
- 4.2 Загальна характеристика виробничої сфери
- 4.2.1. Електроенергетика
- 4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс
- 4.2.3 Хімічний та нафтохімічний комплекс
- 4.2.4 Лісова, деревообробна, поліграфічна промисловість
- 4.2.5 Промисловість будівельних матеріалів
- 4.2.6 Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- 4.2.7 Легка промисловість
- 4.2.8 Харчова промисловість
- 4.2.7 Характеристика галузей агропромислового комплексу міста
- 4.3 Загальна характеристика невиробничої сфери
- 4.3. 1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- 4.3.2 Освіта і наука
- 4.3.3 Медична сфера
- 4.3.4 Культурний комплекс
- 4.3.5 Торгівельна інфраструктура
- 4.3.6 Спортивна інфраструктура
- 4.3.7. Рекреаційна інфраструктура
- 4.4 Загальна характеристика транспорту та зв’язку
- 4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- 4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- 4.4.3 Характеристика зв’язку
- Розділ 5. Зовнішньоекономічні зв’язки та інвестиційна діяльність
- 5.1 Експортно – імпортний потенціал
- 5.2 Особливості інвестиційної діяльності
- Висновки
- Список використаних джерел