logo
Отчет ГГ-11

4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс

Однією з найбільших споживачів кольорових металів в Україні є Харківська область. На них припадає споживання алюмінію та міді. Це зумовлено тим, що в області найбільш розвинуте приладобудування, верстато- і тракторобудування, авіа- й автомобілебудування.

У Харкові кольорові метали виплавляють з металобрухту. Майже 25 % товарної продукції кольорової металургії припадає на виробництво вторин­них кольорових металів. Створено і функціонує виробниче об'єднання "Захід­кварцсамоцвіт".

Питома вага металургії до загального випуску промислової продукції Жовтневого району складає 4,7%.

У Ленінському районі розташовано 8 підприємств металургії та обробки металу.

Провідною галуззю економіки Київського району є - машинобудування. Його питома вага в загальному об'ємі промислового виробництва складає 50,0%.

Найважливішими центрами виробництва важких верстатів і ковальсько-пресового обладнання, а також енергетичного устаткування (дає 40% усього енергетичного устаткування України) є Харків (завод агрегатних верстатів). У місті розташовані найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування.

Металоємним, але й орієнтованим на висококваліфіковані кадри, є енергетичне машинобудування. Воно спеціалізується на виробництві парових гідравлічних турбін, генераторів, котлів і потужних дизельних моторів, устаткування для атомних електростанцій, електроапаратури й кабелю.

Галузі загального машинобудування характеризуються середньою металоємністю, невисокою працеємністю й транспортабельністю готової про­дукції за невеликих обсягів її випуску (виробництво обладнання для нафтової й деяких галузей хімічної промисловості; будівельних, шляхових, транспорт­них і сільськогосподарських машин). Вони розміщуються, як правило, у ра­йонах споживання продукції.

Харків є найбільшим центром сільськогосподарського машинобудування (мотори для самохідних комбайнів).

Галузі середнього машинобудування випускають продукцію з високою праце- й фондоємністю (транспортне машинобудування, тракторобудування, устаткування для легкої, харчової, комбікормової та поліграфічної промисловості) розміщуються в центрах машинобудівної промисловості з наявністю кваліфікованих кадрів.

Найбільшого розвитку по Україні набула авіаційна промисловість у Харкові, яка виробляє пасажирські й транспортні літаки та вузли, прилади і запчастини до них. Останнім часом у зв’язку з конверсією виробництва ця промисловість стала випускати багато продукції широкого вжитку.

Харків є найважливішим його центром, де діють за­води: тракторний, тракторних самохідних шасі, моторобудівний. У Харкові випускають гусеничні і колісні трактори, також тут налагоджується випуск зернозбиральних комбайнів.

На основі дії закону територіальної спеціалізації та комплексного роз­витку в Україні сформувалося сім машинобудівних районів:

Електротехнічна промисловість - найпотужніші підприємства, які зосе­реджені в Харкові (заводи "Електроважмаш", електротехнічний, "Електро­машина").

У Харкові розташовані найбільші такі підприємства:

До провідних підприємств енергетичного машинобудування належать:

Провідну роль у структурі промисловості міста продовжує відігравати машинобудування, однак ріст рентабельності цієї галузі значно менший, ніж в межах найближчих неагломерованих територій (відповідно 35 од. та 100 од. і більше).

Ефектність галузей машинобудування залишається на доволі низькому рівні, оскільки більшість підприємств після розпаду СРСР зупинила свою ді­яльність внаслідок відсутності ринків збуту та низької інноваційності вироб­ничого процесу. Підвищені показники рентабельності мають традиційні для трансформаційної економіки види промислового виробництва: енергетика, обробка мінеральної сировини та виробництво неметалевої мінеральної про­дукції тощо.

Володіючи висококваліфікованими трудовими ресурсами в галузі ма­шинобудування та маючи потужні історичні передумови формування та роз­витку інноваційних видів економічної діяльності.

Вдосконалення територіальної структури Харківської агломерації доці­льно розпочати з винесення до периферійної зони та подрібнення ряду заста­рілих крупних підприємств Харкова (турбінний, електромеханічний заводи, "Електроважмаш", "Електромашина"), що мають низький рівень рентабельності і продуктивності праці.

Важливе місце в структурі важкого машинобудування займає виробництво підйомно-транспортних машин. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані також у Харкові.

Важке машинобудування характеризується металоємністю, тому тяжіє до металургійних баз, водночас воно — громіздке, тому тяжіє до споживача. Продукція цієї галузі випускається невеликими партіями або навіть одиничними зразками (парові казани, турбіни, прокатні стани) і є трудомістким.

Особливе місце у структурі машинобудівного комплексу займають станкоінструментальна та інструментальна промисловість. «Харківський верстатобудівний завод» — найбільше верстатобудівне підприємство України. Харківська область посідає перше місце в Україні по виробництву продукції приладобудування.

На заводах Харкова виробляють також устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства.

Машинобудівний комплекс, як і раніше, залишається одним з пріоритетів розвитку держави.

Машинобудівну галузь представляють наступні підприємства:

Щоб розвивати величезний потенціал машинобудування України, основна маса якого сконцентрована в Харківській області, необхідно акцентувати увагу на реалізації інноваційних проектів. Адже Харків - це центр машинобудування нашої країни та енергетичного будівництва. Необхідно створити умови для реалізації інноваційних проектів, збільшення технологічних циклів переробки різної сировини, яку має Україна, розширення внутрішнього ринку споживання за рахунок розвитку машинобудівного комплексу. У 2010 р. зростання обсягів машинобудування перевищило 30%, що є добрим показником. У цілому виробництво зросло на 11%, і те що попереду йде машинобудування, говорить про те, що є замовлення.

Тобто, реалізація інноваційних проектів дозволить збільшити конкурентоспроможність української продукції, що в свою чергу призведе до зростання економічних показників.