4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс
Однією з найбільших споживачів кольорових металів в Україні є Харківська область. На них припадає споживання алюмінію та міді. Це зумовлено тим, що в області найбільш розвинуте приладобудування, верстато- і тракторобудування, авіа- й автомобілебудування.
У Харкові кольорові метали виплавляють з металобрухту. Майже 25 % товарної продукції кольорової металургії припадає на виробництво вторинних кольорових металів. Створено і функціонує виробниче об'єднання "Західкварцсамоцвіт".
Питома вага металургії до загального випуску промислової продукції Жовтневого району складає 4,7%.
У Ленінському районі розташовано 8 підприємств металургії та обробки металу.
Провідною галуззю економіки Київського району є - машинобудування. Його питома вага в загальному об'ємі промислового виробництва складає 50,0%.
Найважливішими центрами виробництва важких верстатів і ковальсько-пресового обладнання, а також енергетичного устаткування (дає 40% усього енергетичного устаткування України) є Харків (завод агрегатних верстатів). У місті розташовані найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування.
Металоємним, але й орієнтованим на висококваліфіковані кадри, є енергетичне машинобудування. Воно спеціалізується на виробництві парових гідравлічних турбін, генераторів, котлів і потужних дизельних моторів, устаткування для атомних електростанцій, електроапаратури й кабелю.
Галузі загального машинобудування характеризуються середньою металоємністю, невисокою працеємністю й транспортабельністю готової продукції за невеликих обсягів її випуску (виробництво обладнання для нафтової й деяких галузей хімічної промисловості; будівельних, шляхових, транспортних і сільськогосподарських машин). Вони розміщуються, як правило, у районах споживання продукції.
Харків є найбільшим центром сільськогосподарського машинобудування (мотори для самохідних комбайнів).
Галузі середнього машинобудування випускають продукцію з високою праце- й фондоємністю (транспортне машинобудування, тракторобудування, устаткування для легкої, харчової, комбікормової та поліграфічної промисловості) розміщуються в центрах машинобудівної промисловості з наявністю кваліфікованих кадрів.
Найбільшого розвитку по Україні набула авіаційна промисловість у Харкові, яка виробляє пасажирські й транспортні літаки та вузли, прилади і запчастини до них. Останнім часом у зв’язку з конверсією виробництва ця промисловість стала випускати багато продукції широкого вжитку.
Харків є найважливішим його центром, де діють заводи: тракторний, тракторних самохідних шасі, моторобудівний. У Харкові випускають гусеничні і колісні трактори, також тут налагоджується випуск зернозбиральних комбайнів.
На основі дії закону територіальної спеціалізації та комплексного розвитку в Україні сформувалося сім машинобудівних районів:
Харківський (основні центри – Харків Полтава, Кременчук, Суми) зі спеціалізацією на енергетичному, транспортному, тракторному, сільськогосподарському машинобудуванні та випуску електротехніки і приладів;
Придніпровський (Дніпропетровськ, Дніпро-дзержинськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Мелітополь, Кіровоград);
Донецький (Донецьк, Краматорськ, Луганськ, Маріуполь, Горлівка, Дружківка);
Центральноукраїнський (Київ, Житомир, Бердичів, Коростень, Чернігів, Черкаси);
Подільський (Вінниця, Хмельницький, Тернопіль);
Західноукраїнський (Львів, Луцьк, Рівне, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Мукачево, Дрогобич, Стрий);
Південний (Одеса, Миколаїв, Херсон, Сімферополь, Ізмаїл, Керч).
Електротехнічна промисловість - найпотужніші підприємства, які зосереджені в Харкові (заводи "Електроважмаш", електротехнічний, "Електромашина").
У Харкові розташовані найбільші такі підприємства:
ВПК — держпідприємство «Завод ім. Малишева» (виробництво танків і іншої бронетехніки),
Компанія «Хартрон» (виробництво систем керування для ракет та космічних апаратів).
Харківське авіаційне підприємство (ХАЗ) виробляє як цивільні, так і військові літаки.
Тракторне й сільськогосподарське машинобудування:
Харківський тракторний завод,
заводи тракторних двигунів та тракторних самохідних шасі.
До провідних підприємств енергетичного машинобудування належать:
НПО «Электротяжмаш»
ОАО "Турбоатом" (випускає потужні турбіни для теплових, атомних й гідроелектричних станцій для всіх видів електростанцій. Його продукція не лише використовується в Україні, а й поступає на експорт).
Провідну роль у структурі промисловості міста продовжує відігравати машинобудування, однак ріст рентабельності цієї галузі значно менший, ніж в межах найближчих неагломерованих територій (відповідно 35 од. та 100 од. і більше).
Ефектність галузей машинобудування залишається на доволі низькому рівні, оскільки більшість підприємств після розпаду СРСР зупинила свою діяльність внаслідок відсутності ринків збуту та низької інноваційності виробничого процесу. Підвищені показники рентабельності мають традиційні для трансформаційної економіки види промислового виробництва: енергетика, обробка мінеральної сировини та виробництво неметалевої мінеральної продукції тощо.
Володіючи висококваліфікованими трудовими ресурсами в галузі машинобудування та маючи потужні історичні передумови формування та розвитку інноваційних видів економічної діяльності.
Вдосконалення територіальної структури Харківської агломерації доцільно розпочати з винесення до периферійної зони та подрібнення ряду застарілих крупних підприємств Харкова (турбінний, електромеханічний заводи, "Електроважмаш", "Електромашина"), що мають низький рівень рентабельності і продуктивності праці.
Важливе місце в структурі важкого машинобудування займає виробництво підйомно-транспортних машин. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані також у Харкові.
Важке машинобудування характеризується металоємністю, тому тяжіє до металургійних баз, водночас воно — громіздке, тому тяжіє до споживача. Продукція цієї галузі випускається невеликими партіями або навіть одиничними зразками (парові казани, турбіни, прокатні стани) і є трудомістким.
Особливе місце у структурі машинобудівного комплексу займають станкоінструментальна та інструментальна промисловість. «Харківський верстатобудівний завод» — найбільше верстатобудівне підприємство України. Харківська область посідає перше місце в Україні по виробництву продукції приладобудування.
На заводах Харкова виробляють також устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства.
Машинобудівний комплекс, як і раніше, залишається одним з пріоритетів розвитку держави.
Машинобудівну галузь представляють наступні підприємства:
Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового червоного прапору виробниче підприємство (ХАЗ)
Державне науково-виробниче об'єднання "Комунар"
Державне підприємство "Харківський машинобудівельний завод "ФЕД"
Закрите акціонерне товариство Корпорація "ФЄД"
Державне науково-виробниче підприємство "Система"
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Хартрон-плант ЛТД"
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Хартрон-енерго ЛТД"
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Хартрон-експрес ЛТД"
Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод "Точмедприлад"
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг"
Науково-виробниче підприємство вакуумної металургії конструкційних матеріалів "Рубін"
Приватне підприємство "Торгова група "ТФК"
Закрите акціонерне виробництво завод "Електротерм"
Акціонерне товариство "Співдружність Т"
Дочірнє підприємство Закрите акціонерне виробництво "НВП САУ"
"Виробництво технологічних комплексів по системах автоматичного управління
Товариство з обмеженою відповідальністю фабрика "Варіант"
Фабрика "Радмір" (Відкрите акціонерне товариство науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань)
Спільне Кіпрсько-українське товариство з обмеженою відповідальністю "Піраміда"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуїв продукт".
Питома вага Металургійної промисловості в загальному об'ємі промислового виробництва Київського району складає - 1,9% і представлена наступними підприємствами:
Державний Науково-Дослідний Інститут Металівт ;
Закрите акціонерне товариство "РОССА" .
Щоб розвивати величезний потенціал машинобудування України, основна маса якого сконцентрована в Харківській області, необхідно акцентувати увагу на реалізації інноваційних проектів. Адже Харків - це центр машинобудування нашої країни та енергетичного будівництва. Необхідно створити умови для реалізації інноваційних проектів, збільшення технологічних циклів переробки різної сировини, яку має Україна, розширення внутрішнього ринку споживання за рахунок розвитку машинобудівного комплексу. У 2010 р. зростання обсягів машинобудування перевищило 30%, що є добрим показником. У цілому виробництво зросло на 11%, і те що попереду йде машинобудування, говорить про те, що є замовлення.
Тобто, реалізація інноваційних проектів дозволить збільшити конкурентоспроможність української продукції, що в свою чергу призведе до зростання економічних показників.
- Міста харкова
- Розділ 1. Характеристика економіко – географічного положення
- 1.1 Місце регіону в соціально-економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України.
- 1.2 Адміністративно-територіальний устрій
- 1.3 Положення відносно морів та океанів, транспортних магістралей та шляхів сполучення, великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- 1.4 Висновки про позитивні і негативні риси егп
- Розділ 2. Оцінка природних умов та природно-ресурсного потенціалу
- 2.1 Тектонічна та геологічна будова території
- 2.2 Господарська оцінка рельєфу
- Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка клімату та кліматичних умов
- 2.5 Господарська оцінка водних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка грунтів, рослинного та тваринного світу
- 2.8 Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- 2.9 Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- Розділ 3. Геодемографічна характеристика міста
- 3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
- 3.2. Густота населення та його територіальні відмінності
- 3.3 Природне відтворення населення
- 3.4 Механічний рух населення
- 3.6. Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття
- 3.5 Етнічний та національний склад населення
- 4.1 Ретроспективний аналіз становлення та розвитку господарства м Харкова
- 4.2 Загальна характеристика виробничої сфери
- 4.2.1. Електроенергетика
- 4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс
- 4.2.3 Хімічний та нафтохімічний комплекс
- 4.2.4 Лісова, деревообробна, поліграфічна промисловість
- 4.2.5 Промисловість будівельних матеріалів
- 4.2.6 Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- 4.2.7 Легка промисловість
- 4.2.8 Харчова промисловість
- 4.2.7 Характеристика галузей агропромислового комплексу міста
- 4.3 Загальна характеристика невиробничої сфери
- 4.3. 1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- 4.3.2 Освіта і наука
- 4.3.3 Медична сфера
- 4.3.4 Культурний комплекс
- 4.3.5 Торгівельна інфраструктура
- 4.3.6 Спортивна інфраструктура
- 4.3.7. Рекреаційна інфраструктура
- 4.4 Загальна характеристика транспорту та зв’язку
- 4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- 4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- 4.4.3 Характеристика зв’язку
- Розділ 5. Зовнішньоекономічні зв’язки та інвестиційна діяльність
- 5.1 Експортно – імпортний потенціал
- 5.2 Особливості інвестиційної діяльності
- Висновки
- Список використаних джерел