3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
Загальна чисельність населення міста Харкова на 1 березня 2012 року становила 1 439,7 тис. осіб.
Порівнявши стан чисельності населення 2010 – 2012 рр. можна побачити зниження населення на 12,6 тис. осіб.
Чисельність наявного населення м. Харкова, за оцінкою, на 01.02.2012р. становила 1440,5 тис. осіб. За січень 2012 року чисельність населення зменшилась на 0,9 тис.осіб, що в розрахунку на 1000 населення складала 7,3 осіб. Зміна чисельності населення відбулась за рахунок природного скорочення (483 особи, або 3,9 осіб на 1000 населення) та міграційного скорочення (336 особи, або 2,7 особи на 1000 населення).
Таблиця 3.1 Чисельність населення м. Харкова станом на 01.02.2012 року
| Наявне населення на 01.01.2011р., тис.осіб |
М.Харків | 1440,5 |
Дзерджинський | 223,6 |
Жовтневий | 107,2 |
Київський | 181,9 |
Комінтернівський | 146,3 |
Ленінський | 88,3 |
Московський | 302,3 |
Орджонікідзевський | 156,5 |
Фрунзенський | 141,8 |
Червонозаводський | 92,6 |
Після революції 1917–1920 років відбувається тенденція зростання чисельності мешканців Харкова. За переписом 1926 в місті проживало близько 417 тисяч осіб (третє місце після Києва й Одеси) й українці складали в ньому більшість населення (38,3 %), росіян тоді було 38 %, євреїв 19,5 %. Тенденція до зростання кількості мешканців виразно помітна і за 1930-х років, головним чином через приплив із сіл, і станом на 1939 рік в Харкові мешкало 833 тисяч мешканців. За німецької окупації кількість населення впала через мобілізацію до армії, масове вивезення на роботи за кордон та шукання притулку на провінції, і в 1942 — 43 роках його лишилося 160 — 180 000. Після 1944 р. населення міста почало швидко зростати. Перепис 1959 року подає у Харкові 953 000 осіб. Значна частина населення представлена — промисловими робітниками, службовцями, працівниками на будівництві, транспорті, у торгівлі, освіті й установах охорони здоров'я.
Чисельність населення Харкова за великий період часу постійно зростала. Середньорічний приріст населення був дуже нестабільним, а кількісні параметри його щороку змінювалися. Але загальною тенденцією було щорічне його зменшення. Починаючи з 1993 р. і по нинішній час чисельність населення Харкова щорічно зменшується. Особливістю цього процесу є те, що в основі його лежать не соціальні катаклізми (або природні катастрофи, чи поширеність епідемії), а ті соціально-економічні та демографічні особливості, які склалися на попередньому та на нинішньому етапі суспільного розвитку.
Такий характер динаміки населення обумовлює складність вирішення ряду демографічних, економічних і політичних проблем. Це стосується, зокрема, протидії погіршенню статево-вікової структури населення (його постаріння) і режиму відтворення, забезпечення народного господарства трудовими ресурсами відповідної якості, планування підготовки кваліфікованих кадрів та ін.
На даний час в місті Харкові представлені різні національності. За даними 2001р. кількість українців становить 61%; росіян – 34,2 %; евреїв – 0,8 %; білорусів – 0,5 %; вірменів – 0,5 %; айзербайджанців – 0,3 %; татарів – 0,2 %; грузинів – 0,2 %; в'єтнамців – 0,2 %; поляків 0,1 %.
Харків входить у вісімку найнаселеніших міст Східної Європи (Після Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Варшави, Бухареста, Будапешта і Мінська).
- Міста харкова
- Розділ 1. Характеристика економіко – географічного положення
- 1.1 Місце регіону в соціально-економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України.
- 1.2 Адміністративно-територіальний устрій
- 1.3 Положення відносно морів та океанів, транспортних магістралей та шляхів сполучення, великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- 1.4 Висновки про позитивні і негативні риси егп
- Розділ 2. Оцінка природних умов та природно-ресурсного потенціалу
- 2.1 Тектонічна та геологічна будова території
- 2.2 Господарська оцінка рельєфу
- Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка клімату та кліматичних умов
- 2.5 Господарська оцінка водних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка грунтів, рослинного та тваринного світу
- 2.8 Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- 2.9 Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- Розділ 3. Геодемографічна характеристика міста
- 3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
- 3.2. Густота населення та його територіальні відмінності
- 3.3 Природне відтворення населення
- 3.4 Механічний рух населення
- 3.6. Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття
- 3.5 Етнічний та національний склад населення
- 4.1 Ретроспективний аналіз становлення та розвитку господарства м Харкова
- 4.2 Загальна характеристика виробничої сфери
- 4.2.1. Електроенергетика
- 4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс
- 4.2.3 Хімічний та нафтохімічний комплекс
- 4.2.4 Лісова, деревообробна, поліграфічна промисловість
- 4.2.5 Промисловість будівельних матеріалів
- 4.2.6 Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- 4.2.7 Легка промисловість
- 4.2.8 Харчова промисловість
- 4.2.7 Характеристика галузей агропромислового комплексу міста
- 4.3 Загальна характеристика невиробничої сфери
- 4.3. 1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- 4.3.2 Освіта і наука
- 4.3.3 Медична сфера
- 4.3.4 Культурний комплекс
- 4.3.5 Торгівельна інфраструктура
- 4.3.6 Спортивна інфраструктура
- 4.3.7. Рекреаційна інфраструктура
- 4.4 Загальна характеристика транспорту та зв’язку
- 4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- 4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- 4.4.3 Характеристика зв’язку
- Розділ 5. Зовнішньоекономічні зв’язки та інвестиційна діяльність
- 5.1 Експортно – імпортний потенціал
- 5.2 Особливості інвестиційної діяльності
- Висновки
- Список використаних джерел