4.3.2 Освіта і наука
Харківська область – один з найпотужніших освітянських центрів України. Система освіти в регіоні на сьогодні налічує 973 загальноосвітніх начальних заклади, 614 дитячих навчальних заклади, 92 ВНЗ І-ІV рівня акредитації, 58 ПТНЗ, в яких навчається і виховується 655,1 тис. дітей учнівської та студентської молоді. У ВНЗ Харкова і області навчаються представники з 90 країн світу, ПТНЗ готують робітників 160 спеціальностей. Численні навчальні заклади надають унікальну можливість отримати якісну освіту за обраною спеціальністю. Головне управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації (далі – управління) є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові обласної державної адміністрації та Міністерству освіти і науки України.
За рівнем освіти і науки Харківські виші й наукові установи є одними з найкращих у країні (а подеколи і Східної Європи), часто конкурують зі столичними.
Низка харківських освітніх і наукових установ веде свій початок з дореволюційних часів, інші — з часу, коли Харків був столицею УРСР, а деякі засновані, реорганізовані чи відновлені після Другої Світової війни.
Внаслідок різних реформ Харків мав станом на 1979 рік 21 ВНЗ з понад 130 000 студентів.
Серед вищих шкіл Харкова найважливіші:
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва;
Харківський національний університет імені В.Каразіна;
Харківський політехнічний інститут;
Харківський національний економічний університет;
Харківський державний медичний університет;
Національна юридична академія ім. Я.Мудрого;
Харківська державна академія культури;
Національний фармацевтичний університет;
Національний аерокосмічний університет тощо.
У місті діє також ряд інженерно-економічних ВНЗ:
Українська державна академія залізничного транспорту;
Харківський національний університет будівництва та архітектури;
Харківський національний автомобільно-дорожній університет;
Зооветеринарна академія;
Харківський національний університет радіоелектроніки;
Харківська національна академія міського господарства.
У 1923—63 працювала державна консерваторія.
Дивіться основну статтю: Вищі навчальні заклади Харкова.
У Харкові діють 38 середніх спеціалізованих освітніх закладів і 40 професійно-технічних шкіл; понад 50 науково-дослідних інститутів при високих школах або у відомстві міністерств (зокрема, ще 1920 року був заснований Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології, що займався вирішенням питань радіології та онкології), 6 науково-дослідних інститутів АН України (Харківський Наук. Центр АН, Укрдіпроруда та ін.).
Від початку 30-их pp., а особливо після війни посилена русифікація усіх ступенів освіти у Харкові, як також інших культурно-освітніх установ.
З наукових установ діють:
Харківська астрономічна обсерваторія;
Харківське математичне товариство;
обласний державний архів.
- Міста харкова
- Розділ 1. Характеристика економіко – географічного положення
- 1.1 Місце регіону в соціально-економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України.
- 1.2 Адміністративно-територіальний устрій
- 1.3 Положення відносно морів та океанів, транспортних магістралей та шляхів сполучення, великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- 1.4 Висновки про позитивні і негативні риси егп
- Розділ 2. Оцінка природних умов та природно-ресурсного потенціалу
- 2.1 Тектонічна та геологічна будова території
- 2.2 Господарська оцінка рельєфу
- Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка клімату та кліматичних умов
- 2.5 Господарська оцінка водних ресурсів
- 2.4 Господарська оцінка грунтів, рослинного та тваринного світу
- 2.8 Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- 2.9 Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- Розділ 3. Геодемографічна характеристика міста
- 3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
- 3.2. Густота населення та його територіальні відмінності
- 3.3 Природне відтворення населення
- 3.4 Механічний рух населення
- 3.6. Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття
- 3.5 Етнічний та національний склад населення
- 4.1 Ретроспективний аналіз становлення та розвитку господарства м Харкова
- 4.2 Загальна характеристика виробничої сфери
- 4.2.1. Електроенергетика
- 4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс
- 4.2.3 Хімічний та нафтохімічний комплекс
- 4.2.4 Лісова, деревообробна, поліграфічна промисловість
- 4.2.5 Промисловість будівельних матеріалів
- 4.2.6 Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- 4.2.7 Легка промисловість
- 4.2.8 Харчова промисловість
- 4.2.7 Характеристика галузей агропромислового комплексу міста
- 4.3 Загальна характеристика невиробничої сфери
- 4.3. 1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- 4.3.2 Освіта і наука
- 4.3.3 Медична сфера
- 4.3.4 Культурний комплекс
- 4.3.5 Торгівельна інфраструктура
- 4.3.6 Спортивна інфраструктура
- 4.3.7. Рекреаційна інфраструктура
- 4.4 Загальна характеристика транспорту та зв’язку
- 4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- 4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- 4.4.3 Характеристика зв’язку
- Розділ 5. Зовнішньоекономічні зв’язки та інвестиційна діяльність
- 5.1 Експортно – імпортний потенціал
- 5.2 Особливості інвестиційної діяльності
- Висновки
- Список використаних джерел