Розділ 5 узагальнення отриманих результатів
Дослідження здійснено для вдосконалення штамів-продуцентів незамінних амінокислот лізину і треоніну роду Brevibacterium. Для цього було проведено фізичний та хімічний мутагенез та оптимізовано умови культивування штамів-продуцентів.
Встановлено, що після зберігання та пересівів продуценти лізину Brevibacterium sp. 90H, Brevibacterium sp. 90, Brevibacterium sp. Е531 дали розщеплення на два типи колоній (без пігменту і пігментовані), а продуцент треоніну B. flavum ТН7 утворював тільки жовті колонії. Виявлено, що жовті колонії синтезують більше лізину, ніж без пігменту (біло-сірі) колонії. Встановлено ауксотрофність клонів з найбільшою продуктивністю за цільовими амінокислотами. Виявлено, що клони зберігають ауксотрофність за лейцином і набувають нову залежність до треоніну, метіоніну, триптофану, ізолейцину. Встановлено, що продуцент треоніну B. flavum ТН7 був ауксотрофом за серином і лейцином.
Здійснено мутагенез штамів Brevibacterium sp. 90H, Brevibacterium sp. 90, Brevibacterium sp. Е531, B. flavum ТН7 за допомогою УФ опромінення і отримано стійкі мутантні штами-продуценти лізину і треоніну Brevibacterium sp. ІМВ В-7447 і B. flavum ІМВ В-7446, відповідно. Відбір мутантів здійснювали за критеріями ауксотрофності та стійкості до аналогів лізину і треоніну (АЕЦ і НВ, відповідно). Отримано АЕЦ-стійкі продуценти лізину з частотою мутацій (1,1±0,2)x10-3 та НВ-стійкі продуценти треоніну з частотою мутацій (1,4±0,2)x10-3.
Перевірено вихідну культуру і отримані мутантні штами на чутливість до антибіотиків з метою встановлення генетичних маркерів вихідну культуру і отримані мутантні штами. Виявлено, що мутантний штам Brevibacterium sp. ІМВ В-7447 змінив чутливість до левоміцетину, а штам B. flavum ІМВ В-7446 – до тетрацикліну. З метою визначення стабільності отриманих мутантних штамів їх пересівали протягом двох місяців з інтервалом два тижні на тверде та рідке середовище з визначенням кількості синтезованого треоніну і лізину. Накопичення амінокислот не змінювалось від пересіву до пересіву, що свідчить про стійкість мутації.
Визначено, що кількість лізину і треоніну, яку синтезували отримані за допомогою хімічного мутагенезу штами, не перевищувала їх кількість у вихідних штамів. Отримані колонії рожевого кольору (вихідний штам – Brevibacterium sp. ІМВ В-7447) поверталися до вихідного жовтого забарвлення, що свідчить про нестійкість мутації. Подальші дослідження мутантних штамів, отриманих таким способом, не проводили.
Виявлено при проведенні порівняльного аналізу гена 16S рРНК мутантних штамів з вихідними штамами і штамами з бази даних «GenBank», що штами-продуценти з Колекції належать до трьох груп. До першої належать штами Brevibacterium sp. 90Н, Brevibacterium sp. FXJ8.052, Brevibacterium casei DY 40-62, Brevibacterium ammoniilyticum A1, до другої – Brevibacterium sp. Е531, Brevibacterium sp. BS05, до третьої – Brevibacterium sp. 90, Brevibacterium sp. TUT і отриманий мутантний штам Brevibacterium sp. ІМВ В-7447. Встановлено, що гомологія нуклеотидних послідовностей гена 16S рРНК Brevibacterium sp. 90 і Brevibacterium sp. ІМВ В-7447 становить 98%.
Визначено, що штами B. flavum TH7 і B. flavum IMВ B-7446 належать до виду Corynebacterium glutamicum. Невідповідність, виявлену в ідентифікації на основі сиквенування гена 16S рРНК можна пояснити досягнутій нещодавно рекласифікації деяких видів Brevibacterium як Corynebacterium. В подальшому необхідно провести детальне аналізування (повний сиквенс) для точної ідентифікації отриманого штаму. Встановлено, що мутантний штам Brevibacterium sp. ІМВ В-7447 не має аналогів в базі даних «GenBank».
Показано, що оптимізація умов культивування штаму Brevibacterium sp. ІМВ В-7 447 дозволила підвищити синтез лізину в 8 разів. Оптимальними умовами були рН 7,0, Т = 31 ± 1 ° С, кількість кисню 3-4 гО2/дм3/год, тривалість культивування 72 год, джерела вуглеводів – сахароза або меляса (8%), джерела азоту – сірчанокислий амоній (4%), ростові фактори – біотин, кукурудзяний або дріжджовий екстракт.
Визначено, що штам B. flavum ІМВ В-7446 синтезував в 6 разів більше треоніну в порівнянні з вихідним штамом за рахунок оптимізації умов культивування (рН 7,0, температура 32 ± 1 ° С, кількість посівного матеріалу 20%, кількість кисню 11 гО2/дм3/год, тривалість культивування 72 год, джерела вуглеводів – сахароза або меляса, джерела азоту – сірчанокислий амоній, визначені оптимальні концентрації ростових факторів в середовищі (г/дм3): проліну – 0,8; тіаміну – 0,002; біотину – 2,0х10-4; дріжджового екстракту – 1,0, підібрано оптимальну концентрацію суміші ізолейцина і метіоніна (з вмістом 0,4 г/дм3 кожної амінокислоти).
Отримані в роботі штами B. flavum ІМВ В-7446 (C. glutamicum) і Brevibacterium sp. ІМВ В-7447 депоновані в «Національному Депозитарії мікроорганізмів» Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Послідовності гена 16S рРНК мутантних штамів зареєстровані в базі даних «GenBank» (реєстраційні номери KT151946 і KT151948 відповідно).
- Національна академія наук україни
- Перелік умовних скорочень
- Розділ 1 огляд літератури
- 1.2. Способи отримання цільових амінокислот
- 1.3. Продуценти лізину та треоніну
- 1.4. Регулювання та шляхи інтенсифікації біосинтезу лізину та треоніну
- Розділ 2 матеріали і методи досліджень
- 2.1. Штами-продуценти
- 2.2. Умови культивування та поживні середовища
- 2.3. Дослідження ауксотрофності
- 2.4. Дослідження впливу мутагенних факторів на штами-продуценти лізину та треоніну
- 2.5. Філогенетичний аналіз
- 2.6. Біохімічні та фізичні методи аналізу
- 2.7. Статистичне оброблення експериментальних результатів
- Розділ 3 клоновий аналіз штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 3.1. Проведення клонового аналізу штамів-продуцентів лізину
- Біосинтез лізину штамами Brevibacterium
- Накопичення лізину клонами штамів Brevibacterium на 60 годину культивування на ензиматичному мелясному середовищі
- 3.2. Дослідження ауксотрофності штамів-продуцентів лізину
- Визначення ауксотрофності клонів Brevibacterium на твердому мс з сахарозою
- Вплив амінокислот аспартатної родини на біосинтез лізину клонами
- 3.3. Визначення ауксотрофності штаму-продуценту треоніну
- Визначення ауксотрофності у b. Flavum тн7
- Розділ 4 отримання мутантних штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 4.1. Вплив уф-опромінення на штами-продуценти лізину
- Утворення мутантних штамів під дією уф
- Чутливість вихідних та мутантних штамів до антибіотиків
- Синтез цільової амінокислоти та коефіцієнти конверсії джерел живлення
- 4.2. Вплив хімічного мутагенезу (ntg) на штами-продуценти
- 4.3. Здійснення уф-мутагенезу штаму-продуценту треоніну
- Утворення мутантних штамів b. Flavum тн7 під дією уф
- Чутливість вихідного та мутантних штамів до антибіотиків
- 4.4. Характеристика мутантного штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447
- 4.5. Характеристика мутантного штаму-продуценту треоніну Brevibacterium flavum iмв в-7446
- 4.6.Порівняння послідовностей гена 16s рРнк у різних штамів-продуцентів лізину
- 4.7. Порівняння послідовностей гена 16s рРнк у різних штамів-продуцентів треоніну
- Розділ 5 оптимізація умов культивування мутантних штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 5.1. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту лізину
- 5.2. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту треоніну
- Вплив ростових факторів на синтез треоніну
- Синтез треоніну на середовищі з різним вмістом амінокислот
- Синтез треоніну штамом b. Flavum iмв в-7446
- Розділ 5 узагальнення отриманих результатів
- Висновки
- Список використаної літератури
- Паспортизація штаму-продуценту треоніну
- Паспортизація штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447