2.5. Філогенетичний аналіз
Реактиви. Приготування реагентів для біохімічних та електрофоретичних досліджень здійснювали на очищеній та деіонізованій воді (система «DIRECT Q3», «Мilipore», Франція).
Для виділення та аналізу геномної ДНК використовували: набір реагентів з протоколами для виділення вищезазначених ДНК бревібактерій («Fermentas», Литва), а також агарозу ("Sigma", США), бромід етидію (базовий розчин концентрацією 10 г/дм3) та бромфеноловий синій ("Sigma", США) [158, 160].
Виділення ДНК. Для виділення ДНК клітини бактерій брали з однодобової культури, отриманої на МПБзб. за температури 31±10С в умовах аерації при кількості обертів 220 хв-1. ДНК виділяли за стандартною процедурою для грампозитивних бактерій [146]. Для лізису клітин додавали 1 % лізоциму (10 мг/мл). Виділену ДНК досліджували за допомогою горизонтального електрофорезу (для встановлення чистоти ДНК та розділення на амплікони) та ПЛР (для збільшення копійності) [162 – 164]. Електрофоретичне розділення виділеної ДНК проводили в 1%-му агарозному гелі в Трис-ацетатній буферній системі. Молекулярну масу фрагментів ДНК визначали за їх електрофоретичною рухливістю, використовуючи як маркери 1kb – ДНК маркер (1kb Fermentas SM1163) [162].
Умови проведення ПЛР. Ампліфікацію гену 16S рРНК здійснювали за допомогою універсальних бактеріальних праймерів 27f та 907r (27F 5’-AGA GTT TGA TGG CTC AG-3’; 907r 5’-CCG TCA ATT CCA TTT GAG TTT-3’) та 27f і 1492r (27F 5’-AGA GTT TGA TGG CTC AG-3’; 1492r 5’-TAC GGT TAC CTT GTT ACG ACT T-3’). ПЛР проводили на ампліфікаторі «Mastercycler personal 5332» (Eppendorf, США) з термостатованою кришкою. Реакційна суміш складалася з однократного ПЛР-буфера з сульфатом амонію, 0,2 мкМ відповідних праймерів (до фрагменту 16SRNA з 27-го по 907-й нуклеотид або з 27-го по 1492-й нуклеотид), 200 мкМ кожного з дезоксинуклеотидтрифосфатів, 0,5 од. Taq-полімерази (Fermentas, Литва), 2,0 мМ хлориду магнію, 10-50 нг ДНК-проби. Загальний об’єм реакційної суміші дорівнював 20 мкл.
Умови ампліфікації: початкова денатурація за Т=950С – 3 хв; 32 цикли ампліфікації (Т=940С – 30 с, Т=570С – 45 с, Т=720С – 30 с); кінцева елонгація відбувалася за Т=72 0С протягом 5 хв [165]. Електрофоретичне розділення отриманих продуктів ампліфікації проводили в Трис-ацетатному буфері. Отриманий фрагмент виділяли з агарозного гелю за допомогою набору «Macherey-Nagel NucleoSpin Extract» згідно з інструкцією фірми-виробника та сиквенували на автоматичному сиквенаторі «ABI PRISM 310 Genetic Analyser» (Applied Biosystems). Результуючий контиг сиквенування отримували шляхом порівняння прямої та зворотньокомплементарної послідовностей з використанням програми CLC Main Workbench (CLC bio). Гомологічні послідовності відбирали з бази даних «GenBank» [166].
Порівняльний аналіз нуклеотидних послідовностей. З бази даних «GeneBank» було відібрано послідовності гена 16S рРНК різних представників родини бревібактерій, що мали найбільший рівень нуклеотидної подібності до сиквенованих фрагментів гена 16S рРНК досліджуваних штамів-продуцентів лізину. Для з’ясування систематичного положення досліджуваних штамів зі спорідненими було проведено вирівнювання відповідних нуклеотидних послідовностей в програмі ClustalW [167] та побудовано дендрограму філогенетичних зв’язків. Філогенетичний аналіз проводили в програмі MEGA6 [168, 169].
- Національна академія наук україни
- Перелік умовних скорочень
- Розділ 1 огляд літератури
- 1.2. Способи отримання цільових амінокислот
- 1.3. Продуценти лізину та треоніну
- 1.4. Регулювання та шляхи інтенсифікації біосинтезу лізину та треоніну
- Розділ 2 матеріали і методи досліджень
- 2.1. Штами-продуценти
- 2.2. Умови культивування та поживні середовища
- 2.3. Дослідження ауксотрофності
- 2.4. Дослідження впливу мутагенних факторів на штами-продуценти лізину та треоніну
- 2.5. Філогенетичний аналіз
- 2.6. Біохімічні та фізичні методи аналізу
- 2.7. Статистичне оброблення експериментальних результатів
- Розділ 3 клоновий аналіз штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 3.1. Проведення клонового аналізу штамів-продуцентів лізину
- Біосинтез лізину штамами Brevibacterium
- Накопичення лізину клонами штамів Brevibacterium на 60 годину культивування на ензиматичному мелясному середовищі
- 3.2. Дослідження ауксотрофності штамів-продуцентів лізину
- Визначення ауксотрофності клонів Brevibacterium на твердому мс з сахарозою
- Вплив амінокислот аспартатної родини на біосинтез лізину клонами
- 3.3. Визначення ауксотрофності штаму-продуценту треоніну
- Визначення ауксотрофності у b. Flavum тн7
- Розділ 4 отримання мутантних штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 4.1. Вплив уф-опромінення на штами-продуценти лізину
- Утворення мутантних штамів під дією уф
- Чутливість вихідних та мутантних штамів до антибіотиків
- Синтез цільової амінокислоти та коефіцієнти конверсії джерел живлення
- 4.2. Вплив хімічного мутагенезу (ntg) на штами-продуценти
- 4.3. Здійснення уф-мутагенезу штаму-продуценту треоніну
- Утворення мутантних штамів b. Flavum тн7 під дією уф
- Чутливість вихідного та мутантних штамів до антибіотиків
- 4.4. Характеристика мутантного штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447
- 4.5. Характеристика мутантного штаму-продуценту треоніну Brevibacterium flavum iмв в-7446
- 4.6.Порівняння послідовностей гена 16s рРнк у різних штамів-продуцентів лізину
- 4.7. Порівняння послідовностей гена 16s рРнк у різних штамів-продуцентів треоніну
- Розділ 5 оптимізація умов культивування мутантних штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 5.1. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту лізину
- 5.2. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту треоніну
- Вплив ростових факторів на синтез треоніну
- Синтез треоніну на середовищі з різним вмістом амінокислот
- Синтез треоніну штамом b. Flavum iмв в-7446
- Розділ 5 узагальнення отриманих результатів
- Висновки
- Список використаної літератури
- Паспортизація штаму-продуценту треоніну
- Паспортизація штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447