4.4. Характеристика мутантного штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447
З метою підтвердження належності отриманого за допомогою УФ опромінення штаму до роду Brevibacterium провели аналіз його первинну ідентифікацію за визначником Берджі [182].
Морфологія клітин. Клітини після 24 годин росту на МПАзб. були овальні, часто розташовані під кутом, паличковидні, розміром 0,6-2,0 х 0,2-1,0 мкм (рис. 4.6), нерухомі, аспорогеннні, грам та каталазо позитивні. Паличковидні клітини з часом могли вкорочуватися до коковидних. При фарбуванні клітин метиленовим синім проявлялись метахроматичні гранули.
Морфологія колоній. При рості клітин на МПАзб. через 3-4 доби за температури 300С клітини утворювали жовті, круглі, блискучі, маслянисті колонії діаметром 3-4 мм, які не виділяли пігмент у середовище. Поверхня колоній була гладенька, форма опукла, край рівний, структура однорідна. У воді колонії давали рівномірну суспензію. Посів штрихом на середовищі МПАзб. показав через 2 доби помірний ріст, край колоній був гладенький, поверхня матова, забарвлення жовто-кремове. Посів уколом показав слабкий ріст в товщі агару, на поверхні ріст був помірним.
Рис. 4.6 Клітини мутантного штаму Brevibacterium sp. IМВ В-7447 на середовищі МПАзб. (збільшення 90х)
Фізіолого-біохімічні ознаки. Мутантний штам Brevibacterium sp. IМВ В-7447 – аероб, не розріджував желатину, засвоював азот у формі амонійних солей та сечовини і не засвоював нітратний азот. Гетеротроф. Для росту на мінімальному середовищі мав потребу у біотині, тіаміні, L – лейцині. Стійкий до аналогу лізину – S-(2-аміноетил)-цистеїну.
Відношення до джерел вуглецю. Штам асимілював глюкозу, фруктозу, сахарозу, мальтозу, інозит, манніт, інозитксилозу, рамнозу, етанол, оцтову кислоту, гліцерин, дульцит, янтарну кислоту і сорбіт. Зброджував з утворенням кислот фруктозу, глюкозу та сахарозу. Не утворював кислот на лактозі, галактозі, арабінозі, рамнозі, ксилозі, етанолі, метанолі, манніті, сорбіті, гліцерині, дульциті, крохмаль не гідролізував, казеїн не розкладав, мав каталазну та уреазну активність.
Ріст штаму відбувався в діапазоні температур від 24 до 42оС, оптимальною була температура 32±1оС.
Ріст штаму відбувався на середовищах з рН від 6,0 до 8,0, оптимальним значенням рН було 6,8 – 7,2.
Спосіб одержання штаму: мутагенез та ступінчата селекція.
Галузь використання штаму. На мелясному середовищі штам в колбах (на качалках) був здатний накопичувати 30-40 г/дм3 лізину. Штам зберігали на середовищі МПАзб. протягом 6 місяців за температури +4 оС.
За результатами морфологічного та фізіолого-біохімічного аналізу культура була ідентифікована як Brevibacterium sp. [182].
- Національна академія наук україни
- Перелік умовних скорочень
- Розділ 1 огляд літератури
- 1.2. Способи отримання цільових амінокислот
- 1.3. Продуценти лізину та треоніну
- 1.4. Регулювання та шляхи інтенсифікації біосинтезу лізину та треоніну
- Розділ 2 матеріали і методи досліджень
- 2.1. Штами-продуценти
- 2.2. Умови культивування та поживні середовища
- 2.3. Дослідження ауксотрофності
- 2.4. Дослідження впливу мутагенних факторів на штами-продуценти лізину та треоніну
- 2.5. Філогенетичний аналіз
- 2.6. Біохімічні та фізичні методи аналізу
- 2.7. Статистичне оброблення експериментальних результатів
- Розділ 3 клоновий аналіз штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 3.1. Проведення клонового аналізу штамів-продуцентів лізину
- Біосинтез лізину штамами Brevibacterium
- Накопичення лізину клонами штамів Brevibacterium на 60 годину культивування на ензиматичному мелясному середовищі
- 3.2. Дослідження ауксотрофності штамів-продуцентів лізину
- Визначення ауксотрофності клонів Brevibacterium на твердому мс з сахарозою
- Вплив амінокислот аспартатної родини на біосинтез лізину клонами
- 3.3. Визначення ауксотрофності штаму-продуценту треоніну
- Визначення ауксотрофності у b. Flavum тн7
- Розділ 4 отримання мутантних штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 4.1. Вплив уф-опромінення на штами-продуценти лізину
- Утворення мутантних штамів під дією уф
- Чутливість вихідних та мутантних штамів до антибіотиків
- Синтез цільової амінокислоти та коефіцієнти конверсії джерел живлення
- 4.2. Вплив хімічного мутагенезу (ntg) на штами-продуценти
- 4.3. Здійснення уф-мутагенезу штаму-продуценту треоніну
- Утворення мутантних штамів b. Flavum тн7 під дією уф
- Чутливість вихідного та мутантних штамів до антибіотиків
- 4.4. Характеристика мутантного штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447
- 4.5. Характеристика мутантного штаму-продуценту треоніну Brevibacterium flavum iмв в-7446
- 4.6.Порівняння послідовностей гена 16s рРнк у різних штамів-продуцентів лізину
- 4.7. Порівняння послідовностей гена 16s рРнк у різних штамів-продуцентів треоніну
- Розділ 5 оптимізація умов культивування мутантних штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 5.1. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту лізину
- 5.2. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту треоніну
- Вплив ростових факторів на синтез треоніну
- Синтез треоніну на середовищі з різним вмістом амінокислот
- Синтез треоніну штамом b. Flavum iмв в-7446
- Розділ 5 узагальнення отриманих результатів
- Висновки
- Список використаної літератури
- Паспортизація штаму-продуценту треоніну
- Паспортизація штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447