4.2. Вплив хімічного мутагенезу (ntg) на штами-продуценти
Для подальшого збільшення накопичення лізину та треоніну було проведено дослідження впливу хімічного мутагенезу на вихідні штами Brevibacterium sp. 90, Brevibacterium sp. 90H, Brevibacterium sp. E531, Brevibacterium flavum TH7 та отриманий під дією УФ-опромінення мутантний штам-продуцент лізину Brevibacterium sp. IMB B-7447.
Визначали вплив NTG на життєздатність клітин бактерій. Кількість клітин, що виживали, визначали за кількістю колоній бревібактерій, що виросли на середовищі МПАзб.
Життєздатність клітин під дією NTG змінювалась в залежності від терміну дії і концентрації мутагену. При дії NTG в концентрації 200-500 μg/дм3 на 2-й хвилині не залишалось жодних життєздатних клітин (рис. 4.3). Була встановлена для мутагенезу оптимальна концентрація NTG – 100 μg/дм3. На МПАзб. виростали колонії різного забарвлення (без пігментів, жовті, рожеві) та різних розмірів (рис. 4.4). Після оброблення NTG мутантного штаму Brevibacterium sp. IMB B-7447 отримали рожеві колонії, які також були відібрані для подальшого визначення накопичення лізину та треоніну.
Рис. 4.3 Життєздатність клітин Brevibacterium під дією NTG
Критерієм відбору мутантів була ауксотрофність та стійкість до аналогу лізину АЕЦ. З популяції виживших клітин у невеликих розведеннях виявлено мутантні клони.
Після 3-х діб культивування отриманих мутантних штамів на мелясному середовищі визначали вміст лізину та треоніну. Варто зазначити, що отримані мутанти синтезували амінокислоти у тій же кількості, що і вихідні штами. А пігментовані рожеві колонії швидко «повертались» до початкового жовтого забарвлення (протягом декількох генерацій), що свідчило про не стабільність мутаційних змін. Аналогічні результати були отримані і в роботі [181]. Тому подальші дослідження з мутантними штамами, отриманими при дії NTG, не проводили.
Рис. 4.4 Колонії на МПАзб. після оброблення NTG мутантного штаму Brevibacterium sp. IMB B-7447 (збільшення 40х)
- Національна академія наук україни
- Перелік умовних скорочень
- Розділ 1 огляд літератури
- 1.2. Способи отримання цільових амінокислот
- 1.3. Продуценти лізину та треоніну
- 1.4. Регулювання та шляхи інтенсифікації біосинтезу лізину та треоніну
- Розділ 2 матеріали і методи досліджень
- 2.1. Штами-продуценти
- 2.2. Умови культивування та поживні середовища
- 2.3. Дослідження ауксотрофності
- 2.4. Дослідження впливу мутагенних факторів на штами-продуценти лізину та треоніну
- 2.5. Філогенетичний аналіз
- 2.6. Біохімічні та фізичні методи аналізу
- 2.7. Статистичне оброблення експериментальних результатів
- Розділ 3 клоновий аналіз штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 3.1. Проведення клонового аналізу штамів-продуцентів лізину
- Біосинтез лізину штамами Brevibacterium
- Накопичення лізину клонами штамів Brevibacterium на 60 годину культивування на ензиматичному мелясному середовищі
- 3.2. Дослідження ауксотрофності штамів-продуцентів лізину
- Визначення ауксотрофності клонів Brevibacterium на твердому мс з сахарозою
- Вплив амінокислот аспартатної родини на біосинтез лізину клонами
- 3.3. Визначення ауксотрофності штаму-продуценту треоніну
- Визначення ауксотрофності у b. Flavum тн7
- Розділ 4 отримання мутантних штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 4.1. Вплив уф-опромінення на штами-продуценти лізину
- Утворення мутантних штамів під дією уф
- Чутливість вихідних та мутантних штамів до антибіотиків
- Синтез цільової амінокислоти та коефіцієнти конверсії джерел живлення
- 4.2. Вплив хімічного мутагенезу (ntg) на штами-продуценти
- 4.3. Здійснення уф-мутагенезу штаму-продуценту треоніну
- Утворення мутантних штамів b. Flavum тн7 під дією уф
- Чутливість вихідного та мутантних штамів до антибіотиків
- 4.4. Характеристика мутантного штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447
- 4.5. Характеристика мутантного штаму-продуценту треоніну Brevibacterium flavum iмв в-7446
- 4.6.Порівняння послідовностей гена 16s рРнк у різних штамів-продуцентів лізину
- 4.7. Порівняння послідовностей гена 16s рРнк у різних штамів-продуцентів треоніну
- Розділ 5 оптимізація умов культивування мутантних штамів-продуцентів лізину та треоніну
- 5.1. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту лізину
- 5.2. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту треоніну
- Вплив ростових факторів на синтез треоніну
- Синтез треоніну на середовищі з різним вмістом амінокислот
- Синтез треоніну штамом b. Flavum iмв в-7446
- Розділ 5 узагальнення отриманих результатів
- Висновки
- Список використаної літератури
- Паспортизація штаму-продуценту треоніну
- Паспортизація штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447