4.2. Вплив хімічного мутагенезу (ntg) на штами-продуценти

Для подальшого збільшення накопичення лізину та треоніну було проведено дослідження впливу хімічного мутагенезу на вихідні штами Brevibacterium sp. 90, Brevibacterium sp. 90H, Brevibacterium sp. E531, Brevibacterium flavum TH7 та отриманий під дією УФ-опромінення мутантний штам-продуцент лізину Brevibacterium sp. IMB B-7447.

Визначали вплив NTG на життєздатність клітин бактерій. Кількість клітин, що виживали, визначали за кількістю колоній бревібактерій, що виросли на середовищі МПАзб.

Життєздатність клітин під дією NTG змінювалась в залежності від терміну дії і концентрації мутагену. При дії NTG в концентрації 200-500 μg/дм³ на 2-й хвилині не залишалось жодних життєздатних клітин (рис. 4.3). Була встановлена для мутагенезу оптимальна концентрація NTG – 100 μg/дм³. На МПАзб. виростали колонії різного забарвлення (без пігментів, жовті, рожеві) та різних розмірів (рис. 4.4). Після оброблення NTG мутантного штаму Brevibacterium sp. IMB B-7447 отримали рожеві колонії, які також були відібрані для подальшого визначення накопичення лізину та треоніну.

Рис. 4.3 Життєздатність клітин Brevibacterium під дією NTG

Критерієм відбору мутантів була ауксотрофність та стійкість до аналогу лізину АЕЦ. З популяції виживших клітин у невеликих розведеннях виявлено мутантні клони.

Після 3-х діб культивування отриманих мутантних штамів на мелясному середовищі визначали вміст лізину та треоніну. Варто зазначити, що отримані мутанти синтезували амінокислоти у тій же кількості, що і вихідні штами. А пігментовані рожеві колонії швидко «повертались» до початкового жовтого забарвлення (протягом декількох генерацій), що свідчило про не стабільність мутаційних змін. Аналогічні результати були отримані і в роботі [181]. Тому подальші дослідження з мутантними штамами, отриманими при дії NTG, не проводили.

Рис. 4.4 Колонії на МПАзб. після оброблення NTG мутантного штаму Brevibacterium sp. IMB B-7447 (збільшення 40х)