logo
filosofia

60. Розкрийте сутність та значення анімізму.

Одним із найбільш розповсюджених вірувань первісної людини був анімізм(лат.— душа, дух) — віра в існуванні в тілі людини її двійника-душі, від якої залежить її життя, фізіологічний та психологічний стан. Найпростішою формою анімізму була віра в духів. її появу етнографи в першу чергу пояснюють своєрідним тлумаченням первісними людьми цілої низки оптичних і акустичних явищ: тіні, луни, відображень, шумів і т. п., в реальності яких вони зовсім не сумнівалися. Адже існування цих явищ щоразу підтверджувалося чуттєвим сприйманням, яке примушувало їх прийти до висновку, що у навколишньому світі поруч із тілесними є й істоти, що мають здатність бути невловимими у своїй тілесності. Ці істоти — духи. Анімізм як певна форма релігії існував на первісних етапах розвитку людського суспільства, згодом увійшовши і ставши невід’ємною складовою частиною інших видів релігійних вірувань.

61. Характерні риси шаманізму як первісної форми релігії.

У ранньородовому суспільстві, виникає й інша форма чуттєво-надчуттєвого типу вірувань, що дістала назву шаманізму (шаман означає несамовитий) — це первісна форма релігії, віра в особливо могутні надпри¬родні можливості стародавніх професійних служителів культу (шаманів).Хар. риси: 1) поява професійних служителів культури 2) виокремлення головного об’єкта рел-го поклоніння- шаманських духів 3) головна роль чоловіка в релігії 4) використання нападів і оманливих дій як засіб виконання рел. обрядів.Як будь-яка форма релігії, що закономірно виникає на визначеному ступені суспільного розвитку, шаманізм задовольняв якісь суспільні потреби, хоча й задовольняв її помилковим, перекрученим чином. Ця потреба в даному випадку була пов’язана, в першу чергу, з лікуванням хвороб, у меншій мірі — з обслуговуванням мисливського промислу й інших господарських потреб. В основі; отже, і тут лежить безсилля древнього мисливця чи хлібороба перед довколишніми стихіями природи. Це безсилля в даному випадку привело до наділення надприродними здібностями осіб, певним чином виділених у громаді,— шаманів.