6.Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва.

Свобода і творчість — центр. теми його філ. У творчості бачив сенс свободи,прорив за межі повсякденного буття. Кінець цього світу в історії залежить від творчого акту людини.Основна філ.проблема об`активації,котра заснована на відчуженні ,втраті свободи і особистості,підкорені загальному і необхідному. У всіх працях Бердяєва проблема особи, свободи і творчості проходить лейтмотивом. Він навіть переступає через свою релігійність, заявляючи, що замах на свободу людини міститься вже в слові «Господь». Свобода, вважає Бердяєв, не може бути обмеженою нічим, а коли ми з благоговінням вживаємо слово «Господь», ми вже обмежуємо свою свободу чимось вищим від нас. 7.“Філософія всеєдності” В.Соловйова.

Людина пов’язана з двома світами – природним(з нього вийшла) і божественним(до нього прагне). Творений гріховний світ, що відпав від Бога, еволюційним шляхом знову зібрався в єдине ціле. Проходить ступені у розвитку – існує світовий прогрес, єдність всесвітк, його прагнення до бога – відродження всеєдності. Ідеальним втіленням Бога у людині є Христос.1 мінеральне царство, в якому буття виступає у своїй початковійформі, як інертне самоствердження;2 рослинна царство, що знаменує вихід зі стану інерції;3 тваринний світ, в якому живі істоти шукають повноти буття за допомогою відчуттів і свободи руху;4 людське царство, що є ареною природного людства, що прагне до поліпшення свого життя за допомогою науки, мистецтва та громадських установ;5 Боже царство чи арена духовного людства, що прагнездійснити безумовне досконалість в житті.Між цими царствами існує звязок і спадкоємність.