3.1.2 Водні ресурси
Основними причинами забруднення водойм району є те, що не всі населені пункти (міста і селища) забезпечені станціями для очистки зворотних вод, застарілість багатьох діючих очисних споруд і невідповідність їх сучасним вимогам, відсутність коштів на проведення реконструкції та будівництва нових очисних споруд, каналізаційних мереж підключення зворотних вод, каналізаційних насосних станцій[40]
Та найбільшу екологічну небезпеку становить місцеве сміттєзвалище . Цей об’єкт є основним потенційним джерелом хімічного забруднення підземних вод. Тим більше, що в перші роки функціонування сміттєзвалища туди, разом з побутовими відходами, вивозились токсичні промислові відходи таких виробництв як гальванічні, ливарні, фарбувальні, фармацевтичні та інші.(див.таб.3.3)
Сприятливою обставиною є також нейтральність та низький вміст хлоридів у природних водах. При таких умовах вимивання важких металів, які вивозились на смітєзвалище у вигляді важкорозчинних сполук, дуже незначне. [39]
Таблиця 3.3
Динаміка забруднення підземних вод в районі впливу Малашівського сміттєзвалища[39]
№ | Найменування показника | Нормативна концепція по ГОСТ 287-82,мг дм | Середні значення, мг,дм | |||||
1978 | 1993 | 1997 | 2001 | 2005 | 2009 | |||
1 | Прозорість | Не менше 30см | >30см | >30см | 26 см | 23 см | 28 см | 27 см |
2 | Окисленість | Не більше 4 | 1,78 | 2,47 | 1,57 | 1,30 | 1,93 | 3,97 |
3 | Аміак | Не більше 2 | 0,09 | 0,41 | 0,47 | 0,49 | 0,28 | 0,64 |
4 | Нітрати | Не більше 45 | Не виявл. | 7,23 | 7,14 | 15,98 | 5,81 | 10,72 |
5 | Нітрити | - | Не виявл. | 0,032 | Не виявл. | Не виявл | Не виявл | <0,03 |
6 | Водневий показник РН | 6,5-8,5 | 7,3 | 7,4 | 7,1 | 7,5 | 7,4 | 7,3 |
7 | Синтетичні поверхневоактивні речовини | - | Не виявл. | 0,0616 | 0,0589 | 0,1199 | 0,0617 | 0,0529 |
8 | Нафтопродукти | - | Не виявл. | 0,569 | 5,8 | 3,907 | 2,357 | 2,359 |
9 | Залізо | Не більше 0,3 | 0,24 | 0,89 | 1,52 | 0,93 | 0,96 | 0,86 |
Продовження таблиці 3.3.
10 | Мідь | Не більше 1 | 0,019 | 0,0092 | 0,059 | 0,044 | 0,014 | 0,0033 |
11 | Цинк | Не більше 5 | 0,032 | 0,04 | 0,173 | 0,137 | 0,11 | 0,108 |
12 | Ртуть | - | Не виявл. | 0,0017 | 0,00025 | 0,00064 | Не виявл | <0,0001 |
Істотного поліпшення водно-екологічної ситуації можна досягти за рахунок запровадження водозберігаючих технологічних систем, відмови від надмірного водоспоживання, відродження народних традицій водокористування, підвищення ролі екологічного просвітництва населення зі сторони освітніх, релігійних закладів, владних структур, засобів масової інформації.[38]
3.1.3 Природозаповідний фонд Тернопільського району
Станом на 1.02,2010 року фактично в Тернопільському районі 25 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 872,8118. ( див. табл. 3.4)
Таблиця 3.4
Заказники загальнодержавного значення.
№ з/п | Назва заповідного об’єкту | Площа, га | Дата і номер постанови, розпорядження Ради Міністрів України, Указу Президента України |
Місцезнаходження об’єкта |
Коротка характеристика | Землекористувачі або землевласники, кому доручена охорона заповідних об’єктів | ||
Сільська, селищна, міська ради | Село, місто, урочище, лісництво, № кварталу № виділу | |||||||
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. | |
Гідрологічні: | ||||||||
1 | “Серетський” | 301,6 | Постанова Ради Міністрів УРСР від 25.02.1980р . №132, із змінами затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР від 12.12.1983 р. № 495 | Великоглибочецька, Івачеводолішнівська, Плотицька, ради | с. Плотича, с. Великий Глибочок, с. Івачів Долішній, заболочена заплава р. Серет | Унікальні для Центральної Європи угіддя лісостепової торфоболотної області, де підтримуються умови для існування типових та унікальних рослинних угрупувань, популяцій рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку, розмноження, скупчення та проживання рідкісних видів тварин, що знаходяться під загрозою зникнення. Відносяться до низинних автотрофних заплавних боліт, де переважають очеретяні, осокові, очеретяно-осокові угрупування. | Великоглибочецька (138,6га), Івачеводолішнівська (68,8га), Плотицька сільські ради (93,9 га), ДП “Тернопільводоканал”(0,3 га)
| |
| ||||||||
Орнітологічні: | ||||||||
2 | "Чистилiвський" | 321,0 | Постанова Ради Міністрів УРСР від 25.02.1980р . | Великоглибочецька, Чистилівська, | с. Плотича, с. Чистилів, с. Біла, с. В.Глибочок, | Водно-болотні угіддя в заплаві ріки Серет, які є місцем оселення | Чистилівська (26,1 га), Великоглибоче |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. |
|
|
| №132, із змінами затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР від 12.12.1983 р. № 495 | Плотицька, Білецька сільські ради | заболочена заплава р. Серет | багатьох видів водоплавних та водно-болотних птахів. Серед представників водно-болотної орнітофауни зустрічаються гоголь, крондшнеп великий, поручайник - види птахів, внесені до Червоної книги України, чапля руда), бугай, чапля велика біла, чапля мала біла, бугайчик, квак, лелека білий, лунь болотяний, поручайник, перевізник, крячок білощокий, крячок світло-крилий , крячок чорний, рибалочка звичайний, ремез та інші види птахів, що охороняються згідно із Списками Бернської конвенції та багато інших видів птахів | цька (136,5 га), Плотицька (26,0 га), Білецька (18,6 га) сільські ради, ТОВ Україна (113,8га) |
Разом: 1 орнітологічний заказник загальною площею 321,0 га |
Всього: 2 заказника загальнодержавного значення площею 622,6 га
Заказники місцевого значення.
№ з/п | Назва заповідного об’єкту | Площа, га | Дата і номер рішення обласної ради, її виконавчого комітету | Місцезнаходження об’єкта |
Коротка характеристика | Землекористувачі або землевласники, яким доручена охорона заповідних об’єктів | |
Сільська, селищна, міська ради | Село, місто, урочище, лісництво, № кварталу № виділу | ||||||
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. |
Ландшафтні: | |||||||
1 | "Наші гаї" | 39,90 | Рiшення Тернопільської обласної ради від 27.06.12010 № 990 | Великогаївська | с. Великі гаї, | Охороняються малопорушені лісові, лучні та болотні масиви, що створюють цілісні екосистеми з багаторічними 9100-300 років деревами та рослинністю, характерною для західного Лісостепу | Великогаївська сільська рада" |
Разом: 1 ландшафтний заказник площею 39,9 га. | |||||||
Ботанічні: | |||||||
а) ботанічного профілю: | |||||||
1 | "Іванівський" | 57,00 | Рiшення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 22.07.1977 р. № 360 | Підгороднянська | с. Підгороднє, ДП "Тернопільліснасінняцентр" кв.33, 34 ,лісове урочище "Іванівка" | Охороняється лілія лісова ( та любка дволиста - види рослин, внесені до Червоної книги України. Зростають під наметом дубово-грабового лісу. | ДП "Тернопільліснасінняцентр" |
2. | "Довжанський" | 37,00 | Рiшення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 22.07.1977 р. № 360 | Підгороднянська | с. Підгороднє, західна околиця, ДП "Тернопільліснасінняцентр", кв.30 лісове урочище "Довжанка" | Охороняється шафран Гейфеля, лілія лісова - види рослин, внесені до Червоної книги України. Зростають під наметом ясенево-дубово-грабового лісу. | ДП "Тернопільліснасінняцентр" |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. |
3. | Шляхтинецький | 36,00 | Рiшення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 22.07.1977 р. №360 | Гаї Шевченківська | х. Гаї Гречані, ДП "Тернопільліснасінняцентр", кв.19, лісове урочище "Шляхтинці" | Охороняються угрупування місцевих видів лікарських рослин. Поширені барвінок малий, крушина ламка , черемха звичайна, копитняк європейський, медунка темна, зірочник ланцетовидний, купина багатоквіткова, вороняче око звичайне, ряд інших видів рослин | ДП "Тернопільліснасінняцентр" |
Разом: 2 заказники ботанічного профілю загальною площею 130,0 га. | |||||||
Разом: 3 ботанічних заказники загальною площею 130,0 га | |||||||
Гідрологічні: | |||||||
4. | Горішньоівачівський | 37,4 | Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 26.12.1983р. № 496 | Івачеводолішнівська | с. Горішній Івачів, південна частина Івачівської водойми з гідроспорудами | Південна частина Івачівської водойми з гідроспорудами, яка є регулятором водного режиму верхньої частини басейну ріки Серет і рівня ґрунтових вод прилеглих територій, а також є місцем нересту і нагулу риби. | Івачеводолішнівська сільська рада –36,96 га, НДВКХЦ “ІНТЕР-КОРС” – 0,44 га, ДП “Укрриба” (гідроспоруди) – площа не визначена |
Разом: 1 гідрологічний заказник загальною площею 37,4 га. |
- Розділ I потенціал стійкості геосистем до антропогенного навантаження та його районування
- 1.1. Стійкість ландшафтів до антропогенних впливів, підходи до її оцінювання
- 1.1.1. Поняття “стійкості геосистем”, форми та механізми стійкості геосистем
- 1.1.2. Підходи до оцінювання стійкості геосистем до антропогенних навантажень
- 1.2. Антропогенна трансформація ландшафтів, підходи до її оцінювання
- 1.2.1. Поняття “антропогенне навантаження”, “антропогенна трансформація”, “антропогенний ландшафт”
- 1.2.2. Підходи до оцінювання антропогенного навантаження та трансформації ландшафтів
- 2.1. Згальна характеристика Тернопільського району
- 2.2 Земельні ресурси
- 2.3 Гідрологічні умови регіону
- 2.4 Рослиний і твариний світ
- 2.5 Кліматичні умови
- 3.1 Екологічний стан Тернопільського району
- 3.1.1 Атмосфера повітря
- 3.1.2 Водні ресурси
- Всього: 5 заказників місцевого значення загальною площею 207,30 га
- Всього: 15 пам’яток природи місцевого значення загальною площею 4,765 га
- 3.2 Промислове навантаження
- Промислове навантаження Тернопільського району
- Інтенсивність промислового навантаження Тернопільського району( в балах)
- 3.3. Сільськогосподарське (аграрне) навантаження
- Сільськогосподарське (аграрне) навантаження Тернопільського району
- 3.4. Демографічне навантаження
- Демографічне навантаження Тернопільського району(Ді)
- Інтинсивність демографічне навантаження Тернопільського району(Ді)
- 3.5. Транспортне навантаження
- Розділ IV оптимізаційна модель антропогенного навантаження на геосистему тернопільського району
- 4.1. Інтегральний показник антропогенного навантаження на геосистему Тернопільського району
- Інтегральний показник антропогенного навантаження (в розрізі рівнів)
- Зонування території Тернопільського району за антропогенним
- 4.3. Зовнішні фактори стійкості. Пристосованість геосистем до зовнішнього природного середовища
- Висновки