82.Розкрийте сутність та значення вчення ф.Аквінського про синтез віри і знання.
Віра у Фоми Аквінського за своєю достовірністю переважає знання, оскільки спирається на абсолютну правдивість Бога, а людський розум безперервно помиляється. Обґрунтовуючи достовірність віри, Аквінат посилався на нескінченну кількість чудес, здійснених, на його думку. Богом: зцілення хворих, воскресіння мертвих, перетворення дурнів на мудреців і т. ін. Віра дана кожній людяні і є для неї морально ціннішою за знання, оскільки знання може відвернути людину від свого Всевишнього Творця і благодійника.
Отже, проголосивши основою свого вчення принцип гармонії віри і знання, Фома фактично підпорядкував знання вірі, а філософію — теології. Філософія у нього теологічна, а теологія — філософічна.
Віра і знання для Фоми Аквінського чітко розмежовані й належать до різних порядків буття.
У своїх працях Фома розділяє догмати віри на такі, що осягаються розумом (Бог існує, Бог єдиний, душа людини безсмертна), і такі, що розумом не можуть бути осягнені (творення світу, трійця, першородний гріх тощо). Перші є предметом як теології, так і філософії. Другі — предметом лише віри і теології.
83.Предмет і значення логіки як науки у вивченні мислення, його законів і форм.
При визначенні предмета науки логіки у логіко-філософській літературі беруть до уваги три аспекти: онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний. В онтологічному аспекті визначається об'єктивна основа науки логіки — об'єктивне існування предметів, явищ, процесів (емпіричних об'єктів), між якими існують різноманітні взаємозв'язки (причинно-наслідкові, просторові, часові, генетичні та ін.), тобто те, що називають "логікою речей". У гносеологічному (пізнавальному) аспекті визначаються процес відображення "логіки речей", "логіки подій" у "логіці понять" і становлення системи понять (категорій), які охоплюють сутність об'єктивно існуючих речей, явищ і процесів. У формально-логічному аспекті визначаються необхідні взаємозв'язки між логічними формами мислення (поняттями, судженнями, умовиводами), які зумовлені не змістом мислення, а лише його структурою. Усі ці аспекти постають в єдності. Враховуючи цю єдність, можна дати таке визначення предмета науки логіки:
Логіка — це наука, яка вивчає закони і форми розумової діяльності людей, принципи і засоби побудови правильних суджень і міркувань про предмети і явища об'єктивного світу, методи формалізації знання як результату пізнавального процесу.
- 1.Специфіка нового погляду на людину в епоху Відродження.
- 4.Основні засади філософії ф.Прокоповича.
- 6.Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва.
- 8.Основні риси філософської думки в культурі Київської Русі.
- 9.Охарактеризуйте теологічні теорії походження релігії.
- 10.Охарактеризуйте наукові теорії походження релігії.
- 11.Предмет, об’єкт, значення релігієзнавства як науки, що досліджує природу релігії.
- 12.Характерні риси романтизму як останнього в Європі виразу “загального світобачення”.
- 13.Теорія пізнання і.Канта.
- 14.Антропологічна проблематика філософії л.Фейєрбаха.
- 15.Сутність суб’єктивного ідеалізму та діалектики у філософії й.Фіхте.
- 17.В чому полягає сутність трьох стадій життя за вченням с.К’єркегора?
- 19.Сутність поняття “відчуження” в філософії марксизму.
- 21.Пантеїстичні погляди б.Спінози.
- 23. Охарактеризуйте провідні ідеї епохи Просвітництва.
- 29. Специфіка поглядів на людину в філософії б.Паскаля
- 55. Провідні ідеї філософських поглядів Піфагора.
- 57. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси первісних релігійних вірувань.
- 58. Розкрийте сутність та значення тотемізму.
- 59. Розкрийте сутність та значення фетишизму.
- 60. Розкрийте сутність та значення анімізму.
- 62. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси ранніх національних релігій.
- 63. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси пізніх національних релігій.
- 64. Розкрийте сутність, значення філософської антропології.
- 66.Значення російської релігійної філософії у переосмисленні становища людини у Всесвіті.
- 67. Сучасні тенденції у філософській антропології.
- 68. “Проект” всезагального спасіння людства у філософських поглядах Федорова.
- 69. М.Бердяєв про “Епоху Духа в християнстві”.
- 73. Охарактеризуйте основні риси філософії неотомізму.
- 74.Охарактеризуйте філософію структуралізму.
- 76.Специфіка розуміння людини в функціональному напрямі філософської антропології.
- 77.Особливості філософії ірраціоналізму.
- 78.Охарактеризуйте філософію епохи Середньовіччя.
- 79.Основні думки твору Августина Блаженного “Про град Божий”.
- 80.Розкрийте сутність філософії Августина Блаженного.
- 81.Охарактеризуйте погляди ф.Аквінського на буття та пізнання.
- 82.Розкрийте сутність та значення вчення ф.Аквінського про синтез віри і знання.
- 84.Етика і.Канта.
- 85.Діалектичний метод г.Гегеля.
- 86.Конкретизуйте поняття “істина” через взаємозв’язок таких понять як: “об’єктивна істина”, “абсолютна істина”, “відносна істина”, “конкретна істина”.
- 90.Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.