7.3. Захист від електромагнітних випромінювань
Вибір того чи іншого способу захисту від дії електромагнітних випромінювань залежить від робочого діапазону частот, характеру виконуваних робіт, напруженості та щільності потоку енергії ЕМП, необхідного ступеня захисту.
До числа заходів зменшення впливу на працівників ЕМП належать: організаційні, інженерно-технічні та лікувально-профілактичні.
Організаційні заходи здійснюють органи санітарного нагляду. Вони проводять санітарний нагляд за об'єктами, в яких використовуються джерела електромагнітних випромінювань. Крім того, ще на стадії проектування об'єктів потребує забезпечення таке розташування джерел ЕМП, яке б зводило до мінімуму їх вплив на працюючих.
Інженерно-технічні заходи передбачають використання в умовах виробництва дистанційного керування апаратурою, яка є джерелом випромінювання, екранування джерел випромінювання, застосування індивідуальних заходів захисту (халатів, комбінезонів Із металізованої тканини, з виводом на заземлюючий пристрій). Для захисту очей доцільно використовувати захисні окуляри ЗП5-90. Скло окулярів вкрито напівпровідниковим оловом, що послаблює інтенсивність електромагнітної енергії при світло пропусканні не нижче 75%.
Взагалі, засоби індивідуального захисту необхідно використовувати лише тоді, коли інші захисні засоби неможливі чи недостатньо ефективні: при проходженні через зони опромінення підвищеної інтенсивності, при ремонтних і налагоджувальних роботах в аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення. Такі засоби незручні в експлуатації, обмежують можливість виконання трудових операцій, погіршують гігієнічні умови.
У радіочастотному діапазоні засоби індивідуального захисту працюють за принципом екранування людини з використанням відбиття і поглинання ЕМП. Для захисту тіла використовується одяг з металізованих тканин і радіопоглинаючих матеріалів. Металізовану тканину виготовляють із бавовняних ниток з розміщеним всередині них тонким дротом, або з бавовняних чи капронових ниток, спірально обвитих металевим дротом. Така тканина, наче металева сітка, і при відстані між нитками до 0,5 мм ослаблює випромінювання не менше як на 20...30 дБ. При зшиванні деталей захисного одягу треба забезпечити контакт ізольованих проводів. Тому електрогерметизацію швів здійснюють електропровідними масами чи клеями, які забезпечують гальванічний контакт або збільшують, ємкісний зв'язок неконтактуючих проводів.
Лікувально-профілактичні заходи передбачають проведення систематичних медичних оглядів працівників, які перебувають у зоні дії ЕМП, обмеження в часі перебування людей в зоні підвищеної інтенсивності електромагнітних випромінювань, видачу працюю чим безкоштовного лікувально-профілактичного харчування, перерви санітарно-оздоровчого характеру.
- 1. Правові і організаційні питання охорони праці
- 1.1. Закон України «Про охорону праці»
- 1.2. Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці
- 1.3. Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням
- 1.4. Організація служби охорони праці на підприємстві
- 1.5. Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці. Види інструктажів
- 1.6. Розслідування і облік нещасних випадків
- 1.6.1. Загальні питання
- 1.6.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- 1.6.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 1.6.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- 1.6.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- 1.6.6. Реєстрація та облік професійних захворювань
- 1.6.7. Розслідування та облік аварій
- 1.6.8. Прикінцеві положення
- 1.7. Аналіз причин виробничого травматизму
- 1.8. Відповідальність за порушення законодавства про працю. Положення про штрафи
- 1.9. Фінансування охорони праці
- 1.10. Правила відшкодування власником підприємства збитку, спричиненого працівникові
- 2. Оздоровлення повітряного середовища
- 2.1. Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу
- 2.2. Гдк шкідливих речовин в повітрі
- 2.3. Методи визначення шкідливостей в повітрі
- 2.4. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами
- 2.5. Метеоумови на виробництві
- 2.6. Природна вентиляція, принцип розрахунку
- Вентиляція за допомогою дефлекторів.
- 2.7. Механічна вентиляція
- 2.11. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну
- 2.12. Засоби індивідуального захисту
- 3. Освітлення промислових підприємств
- 3.1. Основні світлотехнічні поняття і визначення
- 3.2 Природне освітлення
- 3.3. Розрахунок природного освітлення
- 3.4. Штучне освітлення. Види освітлення
- 3.5. Розрахунок штучного освітлення. Експлуатація освітлювальних установок
- 4.1. Основні причини електротравматизму
- 4.2. Дія електричного струму на організм людини
- 4.5. Крокова напруга
- 4.6 Напруга дотикання
- 4.7. Заходи попередження електротравматизму
- 4.7.1. Обладнання захисного заземлення
- 4.7.2. Захисне занулення
- 4.7.3. Захисне вимикання
- 4.7.4. Захист від переходу високої напруги в мережу низької.
- 4.7.5. Профілактичне випробування ізоляції. Подвійна ізоляція.
- 4.7.6. Індивідуальні засоби захисту, попереджувальні плакати і надписи.
- 5.1. Дія на організм людини
- 5.2. Основні поняття і їх фізичні параметри
- 5.3. Нормування шуму і вібрації
- 5.4. Вимірювання шуму і вібрації
- 5.5. Методи боротьби з шумом і вібрацією
- 5.6. Захист від дії ультразвуку, інфразвуку
- 5.7. Захист від лазерних випромінювань
- 6. Іонізуюче випромінювання
- 6.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- 6.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- 6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- 6.4. Норми радіаційної безпеки
- 6.5. Захист від радіаційного випромінювання
- 7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- 7.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- 7.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- 7.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- 7.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- 7.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- 7.6. Безпечні рівні випромінювань
- 8. Безпека систем, що знаходЯтьСя під тиском
- 8.1 Посудини, що працюють під тиском
- 8.2. Додаткові вимоги до балонів
- 8.3. Безпека експлуатації компресорного устаткування
- 8.4. Парові і водонагрівальні котли
- 9. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів
- 9.1. Поняття про небезпечну зону машин
- 9.2. Колективні і індивідуальні засоби захисту
- 9.3. Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин
- 10. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники
- 10.1. Загальні відомості
- 10.2. Алкоголь і безпека праці
- 10.3. Монотонність
- 10.4. Стомлення
- 10.5. Робоча поза
- 10.6. Сонливість
- 10.7. Перевантаження емоційні і розумові
- 10.8. Стрес
- 10.9. Гіподинамія
- 10.10. Соціальний клімат і безпека, психологічна несумісність
- 10.11. Перенапруження аналізаторів
- 11. Пожежна профілактика
- 11.1. Закон України «Про пожежну безпеку»
- 11.1.1. Обов'язки підприємств по забезпеченню пожежної безпеки
- 11.1.2. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві і реконструкції об'єктів виробничого і іншого призначення
- 11.1.3. Права і обов'язки особового складу державної пожежної охорони.
- 11.1.4. Соціальний захист працівників державної пожежної охорони
- 11.1.5. Організація добровільних пожежних дружин і пожежно-технічних комісій на підприємстві
- 11.2. Загальні відомості про процес горіння
- 11.3. Причини пожеж
- 11.4. Пожежна профілактика в машинобудуванні
- 11.5. Основні методи вогнегасіння
- 11.6. Класифікація матеріалів, будівель і виробництв по пожежній безпеці
- 11.7. Протипожежні перешкоди в будівлях
- 11.8. Евакуація людей з приміщення
- 11.9. Вогнегасильні речовини
- 11.10. Первинні засоби пожежогасінні
- 11.11. Пожежна сигналізація і зв'язок
- 11.12. Автоматичні установки пожежогасіння
- 11.13. Автоматичні пожежні сповіщувачі
- 11.14. Автоматичні системи придушення вибуху
- 1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- 2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- 3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- 4. Причини нещасного випадку (аварії)
- 5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії)
- 6. Висновок комісії
- 7. Перелік матеріалів, що додаються
- Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- Про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом
- Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
- Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків
- Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався
- Державний комітет україни з нагляду за охороною праці
- Припис n_________
- Повідомлення про нещасний випадок
- Протокол огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- Місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- Протокол опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
- Пояснювальна записка потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ___ ________ 20__ р. О ___ год. ____ хв.
- Процедура встановлення зв'язку захворювання з умовами праці
- Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)
- Розслідування хронічного професійного захворювання
- Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
- Відомості щодо матеріальних втрат, заподіяних аварією, що сталася
- Журнал реєстрації аварій
- Перелік
- Обставин, за яких настає страховий випадок
- Державного соціального страхування громадян
- Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання