6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
У результаті дії іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть виникати складні фізичні, хімічні та біологічні процеси. При цьому порушується нормальне протікання біохімічних реакцій та обмін речовин в організмі.
В залежності від поглинутої дози випромінювання та індивідуальній особливості організму викликані зміни можуть носити зворотній або незворотній характер. При незначних дозах опромінення вражені тканини відновлюються. Тривалий вплив доз, які перевищують гранично допустимі межі, може викликати незворотні зміни в окремих органах чи у всьому організмі й виразитися в хронічній формі променевої хвороби. Віддаленими наслідками променевого ураження можуть бути променеві катаракти, злоякісні пухлини.
При вивченні дії на організм людини іонізуючого випромінювання було виявлено такі особливості:
висока руйнівна ефективність поглинутої енергії іонізуючого випромінювання, навіть дуже мала його кількість може спричинити глибокі біологічні зміни в організмі;
присутність прихованого періоду уявного благополуччя, він може бути досить довгим при опроміненнях у малих дозах;
малі дози можуть підсумовуватися чи накопичуватися (кумулятивний ефект);
випромінювання впливає не тільки на живий організм, а й на його нащадків (генетичний ефект);
різні органи живого організму мають певну чутливість до опромінення. Найбільш чутливими є: червоний кістковий мозок, щитовидна залоза, внутрішні (особливо кровотворні) органи, молочні залози, статеві органи;
різні організми мають істотні відмінні особливості реакції на дозу опромінення;
ефект опромінення залежить від частоти впливу іонізуючого випромінювання. Одноразове опромінення у великій дозі спричиняє більш важкі наслідки, ніж фракціоноване.
При одноразовому опроміненні всього тіла людини можливі наступні біологічні порушення в залежності від сумарної поглинутої дози випромінювання:
До 0,25Гр (25 рад) | - видимих порушень немає; |
0,25 ... 0,5 Гр (25 ... 50 рад) | - можливі зміни в складі крові; |
0,5 ... 1,0 Гр(50...100 рад) | - зміни в складі крові, нормальний стан працездатності порушується; |
1,0 ... 2,0 Гр (100... 200 рад) | - порушується нормальний стан, можлива втрата працездатності; |
2,0... 4,0 Гр (200 .. 400 рад) | - втрата працездатності, можливі смертельні наслідки; |
4,0... 5,0 Гр (400 .. 500 рад) | - смертельні наслідки складають 50% від загальної кількості потерпілих; |
6 Гр і більше (понад 600 рад) | - смертельні випадки досягають 100% загальної кількості потерпілих; |
10...50 Гр (1000... 5000 рад) | - опромінена людина помирає через 1 -2 тижні від крововиливу в шлунково-кишковий тракт. |
Доза 100 Гр (10000 рад) призводить до того, що смерть, як правило, наступає протягом декількох годин або діб. Якщо доза опромінення перевищує в 100-1000 рад, людина може загинути під час опромінення ("смерть під променем").
Репродуктивні органи та очі мають також високу чутливість до опромінення. Одноразове опромінення сім'яників при дозі лише 0,1 Гр (10 рад) призводить до тимчасової стерильності чоловіків, доза понад 2 Гр (200 рад) може призвести до сталої стерильності (чи на довгі роки). Яєчники менш чутливі, але дози понад 3 Гр (300 рад) можуть призвести до безпліддя. Для цих органів сумарна доза, одержана за кілька разів, більш небезпечна, ніж одноразова, на відміну від інших органів людини.
Очі людини вражаються при дозах 2...5 Гр (200...500 рад). Встановлено, що професійне опромінення із сумарною дозою 0,5...2 Гр (50...200 рад), одержане протягом 10-20 років, призводить до помутніння кришталика.
Небезпека радіоактивних елементів для людини визначається здатністю організму поглинати та накопичувати ці елементи. Тому при потраплянні радіоактивних речовин всередину організму уражаються ті органи та тканини, у яких відкладаються ті чи інші ізотопи: йод - у щитовидній залозі; стронцій - у кістках; уран і плутоній - у нирках, товстому кишечнику, печінці; цезій - у м'язовій тканині; натрій поширюється по всьому організму. Ступінь небезпеки залежить від швидкості виведення радіоактивних речовин з організму людини. Більша частина людських органів є мало чутливою до дії радіації. Так, нирки витримують сумарну дозу приблизно 23 Гр (2300 рад), одержану протягом п'яти тижнів, сечовий міхур - 55 Гр (5500 рад) за один місяць, печінка - 40 Гр (400 рад) за місяць. Вірогідність захворіти на рак знаходиться в прямій залежності від дози опромінення. Перше місце серед онкологічних захворювань займають лейкози. Дія, що веде до загибелі людей, виявляється приблизно через 10 років після опромінення.
- 1. Правові і організаційні питання охорони праці
- 1.1. Закон України «Про охорону праці»
- 1.2. Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці
- 1.3. Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням
- 1.4. Організація служби охорони праці на підприємстві
- 1.5. Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці. Види інструктажів
- 1.6. Розслідування і облік нещасних випадків
- 1.6.1. Загальні питання
- 1.6.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- 1.6.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- 1.6.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- 1.6.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- 1.6.6. Реєстрація та облік професійних захворювань
- 1.6.7. Розслідування та облік аварій
- 1.6.8. Прикінцеві положення
- 1.7. Аналіз причин виробничого травматизму
- 1.8. Відповідальність за порушення законодавства про працю. Положення про штрафи
- 1.9. Фінансування охорони праці
- 1.10. Правила відшкодування власником підприємства збитку, спричиненого працівникові
- 2. Оздоровлення повітряного середовища
- 2.1. Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу
- 2.2. Гдк шкідливих речовин в повітрі
- 2.3. Методи визначення шкідливостей в повітрі
- 2.4. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами
- 2.5. Метеоумови на виробництві
- 2.6. Природна вентиляція, принцип розрахунку
- Вентиляція за допомогою дефлекторів.
- 2.7. Механічна вентиляція
- 2.11. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну
- 2.12. Засоби індивідуального захисту
- 3. Освітлення промислових підприємств
- 3.1. Основні світлотехнічні поняття і визначення
- 3.2 Природне освітлення
- 3.3. Розрахунок природного освітлення
- 3.4. Штучне освітлення. Види освітлення
- 3.5. Розрахунок штучного освітлення. Експлуатація освітлювальних установок
- 4.1. Основні причини електротравматизму
- 4.2. Дія електричного струму на організм людини
- 4.5. Крокова напруга
- 4.6 Напруга дотикання
- 4.7. Заходи попередження електротравматизму
- 4.7.1. Обладнання захисного заземлення
- 4.7.2. Захисне занулення
- 4.7.3. Захисне вимикання
- 4.7.4. Захист від переходу високої напруги в мережу низької.
- 4.7.5. Профілактичне випробування ізоляції. Подвійна ізоляція.
- 4.7.6. Індивідуальні засоби захисту, попереджувальні плакати і надписи.
- 5.1. Дія на організм людини
- 5.2. Основні поняття і їх фізичні параметри
- 5.3. Нормування шуму і вібрації
- 5.4. Вимірювання шуму і вібрації
- 5.5. Методи боротьби з шумом і вібрацією
- 5.6. Захист від дії ультразвуку, інфразвуку
- 5.7. Захист від лазерних випромінювань
- 6. Іонізуюче випромінювання
- 6.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- 6.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- 6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- 6.4. Норми радіаційної безпеки
- 6.5. Захист від радіаційного випромінювання
- 7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- 7.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- 7.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- 7.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- 7.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- 7.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- 7.6. Безпечні рівні випромінювань
- 8. Безпека систем, що знаходЯтьСя під тиском
- 8.1 Посудини, що працюють під тиском
- 8.2. Додаткові вимоги до балонів
- 8.3. Безпека експлуатації компресорного устаткування
- 8.4. Парові і водонагрівальні котли
- 9. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів
- 9.1. Поняття про небезпечну зону машин
- 9.2. Колективні і індивідуальні засоби захисту
- 9.3. Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин
- 10. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники
- 10.1. Загальні відомості
- 10.2. Алкоголь і безпека праці
- 10.3. Монотонність
- 10.4. Стомлення
- 10.5. Робоча поза
- 10.6. Сонливість
- 10.7. Перевантаження емоційні і розумові
- 10.8. Стрес
- 10.9. Гіподинамія
- 10.10. Соціальний клімат і безпека, психологічна несумісність
- 10.11. Перенапруження аналізаторів
- 11. Пожежна профілактика
- 11.1. Закон України «Про пожежну безпеку»
- 11.1.1. Обов'язки підприємств по забезпеченню пожежної безпеки
- 11.1.2. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві і реконструкції об'єктів виробничого і іншого призначення
- 11.1.3. Права і обов'язки особового складу державної пожежної охорони.
- 11.1.4. Соціальний захист працівників державної пожежної охорони
- 11.1.5. Організація добровільних пожежних дружин і пожежно-технічних комісій на підприємстві
- 11.2. Загальні відомості про процес горіння
- 11.3. Причини пожеж
- 11.4. Пожежна профілактика в машинобудуванні
- 11.5. Основні методи вогнегасіння
- 11.6. Класифікація матеріалів, будівель і виробництв по пожежній безпеці
- 11.7. Протипожежні перешкоди в будівлях
- 11.8. Евакуація людей з приміщення
- 11.9. Вогнегасильні речовини
- 11.10. Первинні засоби пожежогасінні
- 11.11. Пожежна сигналізація і зв'язок
- 11.12. Автоматичні установки пожежогасіння
- 11.13. Автоматичні пожежні сповіщувачі
- 11.14. Автоматичні системи придушення вибуху
- 1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- 2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- 3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- 4. Причини нещасного випадку (аварії)
- 5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії)
- 6. Висновок комісії
- 7. Перелік матеріалів, що додаються
- Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- Про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом
- Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
- Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків
- Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався
- Державний комітет україни з нагляду за охороною праці
- Припис n_________
- Повідомлення про нещасний випадок
- Протокол огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- Місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- Протокол опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
- Пояснювальна записка потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ___ ________ 20__ р. О ___ год. ____ хв.
- Процедура встановлення зв'язку захворювання з умовами праці
- Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)
- Розслідування хронічного професійного захворювання
- Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
- Відомості щодо матеріальних втрат, заподіяних аварією, що сталася
- Журнал реєстрації аварій
- Перелік
- Обставин, за яких настає страховий випадок
- Державного соціального страхування громадян
- Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання