logo
Laboratorni_z_osnov_s_-g

Лабораторно - практичне заняття № 4

ТЕМА. ВИЗНАЧЕННЯ ПОГЛИНАЮЧОЇ ЗДАТНОСТІ ГРУНТУ.

Теоретичні питання

1. Вбирна здатність грунту.

Література:

  1. Основи сільськогосподарського виробництва /Польський. Б.М, Стеблянко М.І, Чмир Р. Д, Явор-ський . В.С,- К.: Вища школа 1977. - С. 14-16.

  2. Основы сельского хозяйства : учебное пособие для студентов биологических спец. пед. институ­тов / Ващенко И. М. , Лошаков В. Г, Ягодин Б. А. и др.: под редакц. Ващенко И. М. - М.: Просве­щение. 1987. - С. 57-58.

Мета: практично навчитись визначати механічну, фізичну та фізико-хімічну поглинаючу здатність грунту.

Матеріал та обладнання: лійки, марля, штативи, грунт, крупний пісок, склянки, дист. вода, розчин метиленової синьки або чорнила, розчин КС І , щавлевокислий амоній.

Поглинаюча здатність грушу — це властивість затримувати і поглинати грунтом зважених части­нок, розчинених речовин, газу, У ґрунтознавстві відрізняють наступні види поглинання: механічне, фізичне, фізико-хімічне, хімічне та біологічне.

Поглинаюча здатність грунту залежить від механічного складу, головним чином його колоїдної частини і тому у різних грунтів вона виражена не однаково. Глинисті та суглинисті грунти, як прави­ло мають більшу поглинаючу здатність у порівнянні з піщаним грунтом. Механічне поглинання — зда­тність грунту затримувати та вбирати частинки суспензовані в воді, що проникає.

Фізичне поглинання — здатність грунту адсорбувати на поверхні ґрунтових частинок цілі молеку­ли речовин, розчинених у воді.

Фізико-хімічне поглинання — здатність грунту вбирати катіони з грунтового розчину, внаслідок обміну їх із твердої фази грунту.

Хімічне поглинання — утворення в грунті нерозчинних або важкорозчинних сполук, утримуються і катіони, і аніони.

Біологічне поглинання— вбирання різних речовин мікроорганізмами і рослинами.