2.7 Вітамін РР
Якісні реакції
1. Розчиняють 0,01-0,02 г препарату при нагріванні в 3 мл води. До теплого розчину доливають 3 краплі оцтової кислоти і 1 мл 5% -ного розчину ацетату міді. Випадає осад синього кольору.
2. В розчині нікотинової кислоти від реактиву Зонненшейна (фосфорно-молібденова кислота) випадає жовтий осад, а від реактиву Драгендорфа червоний осад.
3. Нікотинова кислота і її амід дають з 2,4-дінітрохлор-бензолом солі піридинію, які при дії лугів розщеплюються з утворенням похідних глутаконового альдегіду, забарвлених у жовто-червоний колір.
У 100 мл води розчиняють 10 мг нікотинової кислоти; 5 мл розчину випарюють насухо на водяній бані в стаканчику ємністю 30 мл, потім додають 1 мл 10% -ного спиртового розчину 2,4-ді-нитрохлорбензола і після 2-годинного стояння при кімнатній температурі випарюють знову насухо на водяній бані і тримають ще в протягом 10 хвилин при тій же температурі. Після охолодження до 25 ° до залишку доливають 10 мл охолодженого до 10 ° 0,1% -ного спиртового розчину їдкого натру. Розчин забарвлюється в інтенсивний жовто-червоний колір.
Кількісне визначення
1. Сульфат міді осаджує в нейтральній середовищі осад (C6H4O2N) Cu2; надлишок міді визначається йодометрично.
Кілька порошків з вмістом 0,3-0,4 г (точне зважування) нікотинової кислоти розчиняють в 25 мл свежепрокипяченной гарячої води і по охолодженні нейтралізують (індикатор - фенолфталеїн) спочатку 0,5 н., А під кінець 0,1 н. розчином їдкого натру, переливають в мірну 100 мл колбу, додають 10 мл розчину мідного купоросу, доводять до мітки, перемішують, дають стояти 10-15 хвилин і фільтрують через сухий фільтр в суху колбу. До 50 мл фільтрату в конічній колбі з притертою пробкою додають 10 мл розведеної соляної кислоти, 2 г йодиду калію, закривають пробкою і дають стояти в темному місці 10 хвилин. Виділився йод титрують 0,1 н. розчином тіосульфату натрію (індикатор - крохмаль), 1 мл якого відповідає 0,02462 г нікотинової кислоти.
Проводиться контрольний досвід. Різниця між другим і першим титрування перераховують на нікотинову кислоту.
2. У відсутності заважаючих речовин кислого або лужного характеру нікотинова кислота в спиртовому розчині може бути відтитровані 0,1 н. розчином їдкого натру (індикатор-фенолфталеїн).
Кількісне визначення нікотинової кислоти по циано-генбромідному методу грунтується освіті нікотиновою кислотою при взаємодії з бромцианом бромціанпроізводного, яку в присутності ароматичних амінів (аніліну і ін.) Розпадається з утворенням інтенсивно забарвленого продукту - похідного.
Розтирають у ступці 10-20 штук драже, зваживши для встановлення середньої ваги, відбирають наважку в кількості 1-3 г на техно-хімічних вагах і розчиняють при нагріванні в 10-15 мл перегнанной води. За охолодженні розчин переливають в мірний циліндр, розбавляють водою з таким розрахунком, щоб в 5 мл розведення утримувалося 0,5-1 мг нікотинової кислоти, добре перемішують вміст циліндра і фільтрують через складчастий фільтр.
До 5 мл фільтрату в стаканчику додають 1 краплю 2% -ного розчину лугу, 2 мл роданбромідного розчину, 11 мл спиртового розчину аніліну, добре перемішують і залишають на 1-2 години. Після цього суміш фільтрують від випав осаду і що зявилася жовте забарвлення розчину порівнюють із стандартним розчином нікотинової кислоти в колориметрі Дюбоск, встановлюючи стандартний розчин завжди на 10 мм.
Для приготування стандартного розчину навішення кристалічного нікотин-аміду або нікотинової кислоти розчиняють в гарячій воді з таким розрахунком, щоб в 1 мл розчину містився точно 1 мг нікотинової кислоти. До 1 мл розчину в стаканчику додають 4 мл води і 1 краплю 2 н. розчину лугу. Надалі стандартний розчин обробляють так само, як описано вище, і одночасно з випробовуваним розчином.
Для приготування роданбромідного розчину в конічну колбу з 10 мл н. розчину хімічно чистого роданида калію додають 1 г броміду калію і після повного розчинення - 1 мл соляної кислоти (розведеною водою 1:!), а далі з бюретки додають по краплях 2,5 мл брому (питома вага 3,2) при постійному помішуванні вмісту колбочки.
- ВСТУП
- РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОРОЗЧИННИХ ВІТАМІНІВ
- 1.1 Вітамін В1 (тіамін, антиневритний)
- 1.2 Вітамін В2 (рибофлавін, вітамін росту)
- 1.3 Вітамін В3 (пантотенова кислота, антидерматитний)
- 1.4 Вітамін РР (вітамін В5, нікотинова кислота, нікотинамід, ніацин, антипелагричний)
- 1.5 Вітамін В6 (піридоксин, антидерматитний)
- 1.6 Біотин (вітамін В8, Н, антисеборейний)
- 1.7 Фолієва кислота (Фолацин, вітамін В9, антианемічний)
- 1.8 Вітамін В12 (кобаламін, антианемічний вітамін)
- 1.9 Вітамін С (аскорбінова кислота, антискорбутний)
- 1.10 Вітамін Р (біофлавоноїди, вітамін проникності)
- РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВОДОРОЗЧИННИХ ВІТАМІНІВ
- 2.1 Вітамін В1
- 2.2 Вітамін В2
- 2.3 Вітамін В6
- 2.4 Фолієва кислота
- 2.5 Вітамін В12
- 2.6 Вітамін С
- 2.7 Вітамін РР
- ВИСНОВКИ
- 250. До водорозчинних вітамінів відносять:
- Препарати водорозчинних вітамінів
- 2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів
- 5.Порушення обміну вітамінів.
- Лабораторна робота 7. Методи визначення водорозчинних вітамінів. Біотехнологія отримання рибофлавіну (початок).
- Антиметаболіти водорозчинних вітамінів
- Класифікація вітамінів.
- 2. Властивості водорозчинних вітамінів молока.
- Характеристика водорозчинних вітамінів та їх вміст у харчових продуктах.