Тема. Визначення схожості та енергії проростання насіння, Визначення ваги 1000 насінин.
Теоретичні питання
Показники посівної якості насіння.
Визначення показників посівної якості насіння в умовах кабінету біології.
Література:
1. Основи сільськогосподарського виробництва /Польський. Б.М, Стеблянко М.І., Чмир Р. Д., Яворський В.С.,- К.: Вища школа. 1977. - С.43-45 .
2. Основы сельского хозяйства : учебное пособие для студентов биологических спец. пед. институтов / Ващенко И. М. , Лошаков В. Г, Ягодин Б. А. и др.: под редакц. Ващенко И. М. - М.: Просвещение. 1987. - розділ "Полеводство" - пункт подготовка семян.
Мета: практично навчитись визначати посівні якості насіння
Матеріал та обладнання: ростильні, насіння, фільтрувальний папір і пісок, термостат, ваги з наважками
ХІД РОБОТИ:
Завдання № 1. Підготувати посів для визначення схожості та енергії проростання.
Виконання роботи. Для визначення схожості польових культур використовують насіння дослідної культури, яке попередньо доведене до кондиції та відповідної частоти. Від такої партії насіння відраховують 100 насінин. При пророщуванні насіння за підстілку використовують фільтрувальний папір або прожарений пісок. Термостат та ростильні попередньо дезінфікують 96% спиртом. Перед пророщуванням насіння фільтрувальний папір зволожують з розрахунком ,щоб не було зайвої води.
Якщо насіння пророщують у піску то його розміщують у ростильні рівними рядами в гнізда на відстані одне від одного 0,5 см. Для правильного розкладання насіння на поверхні піску часто використовують спеціальні маркери або лічильники-розкладники. Після розкладання насіння вдавлюють плоским предметом у пісок.
Якщо насіння пророщують на фільтрувальному папері то його розкладають аналогічно на зволожений фільтрувальний папір, який покладений на дно ростильні. Зверху покривають другим зволоженим фільтрувальним папером. Ростильню зверху покривають склом. Для пророщування насіння необхідно слідкувати за температурою термостата, або приміщення де температура складає не нижче 20С. Постійно слідкувати за зволоженістю насіння, не допускати пересихання його.
Пшеницю, жито, ячмінь, овес пророщують при температурі 20-22С.
Кукурудзу, просо, сорго, рис пророщують при температурі 20-30С, при чому у перші 6 год. t повинна триматись на рівні 30С, а протягом останніх 18 год.- на рівні 20С.
Підрахунок пророслого насіння проводять у два строки. Перший - для визначення енергії проростання, другий - для визначення схожості (див. табл. № 1).
УМОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ НАСІННЯ. Таблиця 1.
Культура | Розмір | Вага сер. | Вага наважки | Темпе- ратура | Строк для визначення | |
| партії (ц.) | зразка (г.) | для аналізу |
| енергії пророст. | схожості |
Гречка | 200 | 500 | 50 | 20-30 | 4 | 8 |
Кукурудза | 1000 | 200 | 200 | 20-30 | 3 | 7 |
Овес | 200 | 1000 | 200 | 50 | 4 | 7 |
Просо | 80 | 500 | 20 | 20-30 | 3 | 7 |
Пшениця | 200 | 1000 | 50 | 20 | 3 | 7 |
Жито | 200 | 1000 | 50 | 20 | 3 | 7 |
Ячмінь | 200 | 1000 | 50 | 20 | 3 | 7 |
Горох | 200 | 1000 | 250 | 20 | 3 | 7 |
Люпин | 200 | 1000 | 100 | 20 | 4 | 7 |
Льон | 80 | 250 | 10 | 20 | 3 | 7 |
Буряк | 80 | 500 | 25 | 20-30 | 5 | 10 |
Розрахунки та висновки.
Завдання №2. Визначення ваги 1000 насінин.
Для встановлення норм висіву треба враховувати розмір насіння. В однаковій дозі насіння за вагою може бути різна кількість насіння. Густота посіву залежить від норми висіву і розміру насіння. Абсолютною вагою насіння- називають вагу 1000 насінин повітряносухих (в г.). Щоб знати розмір насіння треба визначити абсолютну вагу насіння
Середня абсолютна вага насіння головних с/г культур.
Жито - 28,8 г
Озимої пшениці - 35,4 г
Ячменю - 41-80 г
Вівса - 28,7 г
Буряків - 21,2 г
Кукурудзи - 225 г
Гороху - 235 г
Льону - 4,4 г
Моркви - 1,19 г
Коли висівати 150 кг/га ячменю, то дрібного буде висіяно - 7,6, а крупного - 1,87 млн. шт. В першому випадку посів буде густий, а в другому - занадто зріджений.
Виконання роботи. Для визначення абсолютної ваги можна використати наважку відведену для аналізу на чистоту. При цьому з фракції насіння основної культури після перемішування відраховують підряд дві проби по 500 зерен. Насіння лічать п’ятірками. Зважують відібрані проби з точністю до 0,01 г. Якщо вага кожної з двох проб не буде відрізнятися більш як на 3% від середнього, вважають, що визначення зроблено правильно. Якщо розходження перевищує 3%, то відраховують і зважують 3-тю пробу. Вагу 1000 зерен обчислюють за двома пробами, які мають найменше розходження. Щоб забезпечити певну густоту стояння рослин в посіві, норму посіву насіння обчислюють за формулою:
Х = ( К * А ) / 1000
де К - кількість зерен, які потрібно висіяти на 1 га шт.; А - абсолютна вага насіння; Х - норма посіву насіння.
Розрахунки та висновки.
Питання для самопідготовки:
Які розділи курсу шкільної ботаніки вивчають насінину, як живий організм та посівні якості насіння
Як правильно зберігати зерно
Як проводять відбір середнього зразка від посівної партії насіння
Які якості насіння визначаються лабораторним аналізом
Які якості насіння враховують при встановленні норм висіву Пояснити.
Чому чистоту відносять до основних посівних кондицій, хіба не очищене насіння не дасть сходів і врожаю
ЛІТЕРАТУРА:
1. Основи сільського господарства. Практикум: навч.посібник /Б.М. Польський, М.І. Стеблянко, Р.Д. Чмир, В.С. Яворський. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища шк., 1992.- С. 39-43.
2. Практикум по основам сельського хозяйства: Учеб. пособие для студентов биол. спец. пед. ин-тов / И.М. Ващенко, К.П.Ланге, М.П. Меркулов, Т.Д. Олексенко: под ред. И.М.Ващенко.- 2-е изд. перераб. и доп.- М.: Просвещение, 1991. – С. 102-106.
- Хід роботи:
- Хід роботи:
- Лабораторно - практичне заняття № 3
- Різних грунтів.
- Хід роботи:
- Лабораторно - практичне заняття № 4
- Хід роботи:
- Лабораторно - практичне заняття № 5
- Хід роботи:
- Лабораторно - практичне заняття № 6
- Хід роботи:
- Лабораторно-практичне заняття № 8
- Лабораторно-практичне заняття № 9
- Тема. Визначення схожості та енергії проростання насіння, Визначення ваги 1000 насінин.
- Лабораторно-практичне заняття № 11 тема. Ознайомлення з хлібними злаками та зернівкою
- Лабораторно - практичне заняття № 12 тема. Ознайомлення з будовою рослин хлібних злаків
- Лабораторно - практичне заняття № 13 тема. Ознайомлення з зерновими іі - групи (просо, кукурудза).
- Лабораторно-практичне заняття № 14 тема. Ознайомлення з зерновими культурами (сорго, гречка).
- Хід роботи:
- Лабораторно - практичне заняття № 15 тема. Ознайомлення з зернобобовими культурами
- Хід роботи:
- Лабораторно-практичне заняття № 16 тема. Ознайомлення з олійними та прядивними культурами
- Хід роботи:
- Лабораторно практичне заняття № 17 тема. Ознайомлення з бульбоплодами
- Хід роботи:
- Лабораторно-практичне заняття № 18 тема. Коренеплоди. Визначення видів за основними ознаками. Анатомічна будова.
- Лабораторно-практичне заняття № 19 тема. Кормові трави родини бобових та злакових.
- Лабораторно-практичне заняття № 20 тема. Характеристика овочевих культур та технологія їх вирощування.
- Лабораторно-практичне заняття № 21 тема. Ознайомлення з системою сівозмін.
- Лабораторно-практичне заняття № 22 тема. Ознайомлення з принципами побудови сівозмін та ротаційних таблиць до них для різних грунтово - кліматичних зон.
- Лабораторно-практичне заняття № 23 тема. Плодово-ягідні культури. Насіння та плоди.
- Лабораторно-практичне заняття № 24 тема. Ознайомлення з способами щеплення плодових рослин. Складання плану саду при шкільних закладах.
- Лабораторно-практичне заняття № 25 тема. Породи сільськогосподарських тварин
- Лабораторно-практичне заняття № 26 тема. Основи годівлі свійських тварин.
- Лабораторно-практичне заняття № 27 тема. Продуктивність свійських тварин та методи її визначення.