Ряд Лелекоподібні – Ciciniiformes
Різноманітні за величиною (масою від 100 г до 6 кг) довгодзьобі, довгошиї і довгоногі птахи, які живуть на берегах водойм і боліт. Близько 120 видів. Оперення розріджене. Літають повільно. У повітрі витягнуті ноги далеко видаються за хвіст. Розповсюджені майже усюди, за винятком високих широт. Харчуються різноманітною тваринною їжею. Моногамні. Гніздяться колоніями, що часто включають декілька видів, рідко – окремими парами. Недбало побудовані гнізда розташовані в очереті, у розвилках гілок дерев і кущів. У кладці 2—8 яєць. Пташенята вилуплюються голими, з ледь відкритими очима, або зрячими, вкритими пухом. Залишаються у гнізді або біля гнізда поки не почнуть літати. Годують пташенят обидва партнери. Поза сезоном розмноження тримаються зграйками, деякі види – поодиноко.
Чаплі – Ardeidae – близько 60 видів – дуже відрізняються за розмірами (маса від 100 г до 3—4 кг), але подібні за зовнішнім виглядом: конічний дзьоб з гострими краями, довга рухлива шия, задній палець за довжиною майже дорівнює переднім. Живуть на берегах водойм і на болотах. Здобич підстерігають, стоячи на мілководді, і схоплюють блискавичним рухом голови.
Лелеки – Ciconiidae – відрізняються від чапель більш крупними розмірами (до 5-6 кг), грубим дзьобом, менш рухливою шиєю, вкороченим заднім пальцем. Гніздяться окремими парами. Їжу розшукують, повільно крокуючи лісовими галявинами, луками, берегами водойм. Білий лелека – Ciconia ciconia – гніздується у селах і навіть у містах.
Ібіси – Threskiornithidae (маса – 0,5—2 кг) мають довгий, тонкий, зігнутий донизу дзьоб або сплощений дзьоб з лопатоподібним розширенням на кінці. За допомогою таких дзьобів частину здобичі ловлять в намулі або ґрунті. Харчуються на мілководді, гніздяться колоніями.
Фламінго – Phoenicopterida – великі (маса 2,5—4,5) довгошиї і довгоногі птахи, довгий дзьоб сильно зігнутий. На краях дзьоба і язика розташовані рогові пластинки, що утворюють фільтрувальний апарат. Спрямовані вперед пальці ноги з’єднані плавальною перетинкою. Харчуються на мілководді, фільтруючи воду й намул і відціджуючи безхребетних та водорості. Гніздяться колоніями на мілководді солоних озер. Гнізда – купи висушеного намулу і черепашок висотою до 0,5 м. Пташенята вилуплюються зрячими, вкритими пухом, починають літати у віці близько двох місяців. Нараховують 6 видів, поширених у тропіках і субтропіках.
- Міністерство освіти і науки України
- Зоологія хребетних Навчальний посібник
- Клас хрящові риби – chondrichtyes
- П ідклас пластинозяброві – Elasmobranchii
- Надряд акули – Selachomorpha
- Надряд Скати – Batomorpha
- Підклас Суцільноголові риби – Holocephali
- Система класу й характеристика представників окремих рядів
- Підклас лопатепері риби – sarcopterygii
- Надряд кистепері риби – crossopterygimorpha
- Надряд дводишні риби – dipneustomorpha
- Підклас променепері – actinopterygii
- Надряд палеоніски – palaeonisci
- Надряд ганоїдні – ganoidomorpha
- Костисті риби – teleostei
- Надряд клюпеоїдні – clupeomorpha
- Надряд араваноїдні – osteoglossomorpha
- Надряд ангвілоїдні – anguillomorpha
- Надряд циприноїдні – cyprinomorpha
- Надряд атериноїдні – atherinomorpha
- Надряд параперкоїдні – parapercomorpha
- Надряд перкоїдні – percomorpha
- Надряд батрахоидние – batrachoidomorpha
- Клас земноводні, або амфібії – amphibia
- Особливості організації земноводних
- Ряд Безхвості – Anura, seu Ecaudata
- Ряд Хвостаті – Urodela, seu Caudata
- Ряд Безногі – Apoda
- Підклас Анапсіда – Anapsida
- Підклас Лепідозаври – Lepidosauria
- Підклас Архозаври – Archosauria
- Клас птахи – Aves
- Надряд Плаваючі - Impennes
- Надряд типові або новопіднебінні птахи - Neognathae Ряд Африканські страуси – Struthioniformes
- Ряд Нандуподібні – Rheiformes
- Ряд Казуароподібні – Casuariiformes
- Ряд Ківіподібні, або безкрили – Apterygiformes
- Ряд Тинамуподібні – Tinamiformes
- Ряд Гагароподібні – Gaviiformes
- Ряд Пірникозоподібні – Podicipediformes
- Ряд Буревісникоподібні - Procellariiformes
- Ряд Пеліканоподібні – Pelicaniformes
- Ряд Лелекоподібні – Ciciniiformes
- Ряд Гусеподібні – Anseriformes
- Ряд Соколоподібні, або денні хижаки – Falconiformes
- Ряд Куроподібні – Galliformes
- Ряд Журавлеподібні – Gruiformes
- Ряд Сивкоподібні – Charadriiformes
- Ряд Голубоподібні – Columbiformes
- Ряд Папугоподібні – Psittaciformes
- Ряд Зозулеподібні – Cuculiformes
- Ряд Совоподібні – Strigiformes
- Ряд Дрімлюгоподібні – Caprimulgiformes
- Ряд Серпокрильцеподібні – Apodiformes
- Ряд Птахи-миші – Coliiformes
- Ряд Трогоноподібні – Trogoniformes
- Ряд Ракшеподібні – Caraciiformes
- Ряд Дятлоподібні – Piciformes
- Ряд Горобиноподібні – Passeriformes
- Значення птахів
- Клас ссавці, або звірі –
- Скелетно-м’язова система
- Органи травлення і харчування
- Органи дихання і газообмін
- Кровоносна система і кровообіг
- Органи виділення і водно-сольовий обмін
- Статеві органи і розмноження
- Органи чуття
- Походження і еволюція ссавців
- На початок крейдового періоду існували Triconodonta, Symmetrodonta, Pantotheria, Multituberculata, Monotremata.
- Система класу ссавців і огляд сучасних груп Клас ссавці, або звірі, - Mammalia, seu Theria Підклас і. Первозвірі – Prototheria
- Інфраклас сумчасті – metatheria
- Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні, – Eutheria, seu Placentalia
- Ряд Неповнозубі Edentata (Xenarthra)
- Ряд комахоїдні (мідицеподібні) Insectivora
- Ряд шерстокрилоподібні, або кагуани, - Dermoptera
- Ряд рукокрилі – Chiroptera
- Ряд примати – Primates
- Підряд нижчі примати або напівмавпи – Prosimii
- Підряд вищі примати, або мавпи, – Anthropoidea
- Ряд китоподібні – Cetacea
- Ряд Сиреноподібні (Sirenia)
- Ряд хоботні – Proboscidea
- Ряд непарнокопитні – Perissodactyla
- Ряд дамани – Hyracoidea
- Ряд трубкозубоподібні – Tubulidentata
- Ряд парнокопитні – Artiodactyla
- Ряд ящуроподібні, панголіни – Pholidota
- Ряд гризуни - Rodentia (Muriformes)
- Ряд зайцеподібні - Lagomorpha