Ряд парнокопитні – Artiodactyla
Великі за розміром і середньої величини тварини з високими (крім підряду нежуйні) кінцівками, здатні до швидкого бігу. Кінцівки чотирьохпалі: третій і четвертий пальці крупні (довгі) і служать опорою. Другий і п’ятий пальці значно менші. Ключиць немає. Кінцеві фаланги пальців мають рогові ратиці (копита). Шлунок у більшості видів складається з декількох відділів. Рослинноїдні. Переважно стадні тварини, які утворюють деколи скупчення (табуни) в тисячі голів. Ведуть номадний (кочовий) спосіб життя; багато видів здійснюють регулярні сезонні міграції. Звичайно полігами. В ряді близько 170 видів, що населяють всі материки (в Австралію завезені людиною).
П і д р я д н е ж у й н і Nonruminantia небагаточисельний (12 видів), включає тварин з масивним тулубом і короткими ногами. Кінцівки чотирьохпалі, другий і п’ятий пальці відносно довгі і під час пересування торкаються землі; шлунок досить простий – з 1-3 відділів. Об’єднує р о д и н и с в и н е й – Suidae, п е к а р і - Tajassuidae і б е г е м о т и – Hippopotamidae. Всі види рослинноїдні, хоча свині нерідко поїдають і дрібних тварин. Свині зустрічаються у Євразії і Африці; пекарі населяють Південну і Центральну Африку, бегемоти – тропічну Африку. Кабан – Sus scrofa – родоначальник багаточисельних порід домашніх свиней.
П і д р я д ж у й н і – Ruminantia включає коло 160 видів ратичних різного розміру. Вони більш довгоногі; пальців 2 або 4 (другий і п’ятий пальці малі і землі не торкаються). У верхній щелепі немає ні різців, ні ікол (ікла зберігаються у оленьків і кабарги); шлунок складний, звичайно з 4 відділів. Проковтнута їжа відригується (жуйка) і підлягає пережовуванню. Більшість має роги – вирости лобової кістки, у частини видів мають роговий чохол. Корінні зуби своєрідної лунчастої будови, здатні перетирати грубі, багаті клітковиною корми. Підряд включає 6 родин. Процвітаюча група.
Р о д и н а о л е н ь к и – Tragulidae – давні і найпримітивніші жуйні, відомі з верхнього еоцена. Другий і п’ятий пальці відносно довгі, самці мають виступаючі з рота ікла. Тварини величиною з зайця. Поширені в Африці і Південно-Східній Азії. Близька до оленьків р о д и н а к а б а р г и – Moschidae з одним видом Moschus moschiferus, що населяють гірські системи Алтая, Саян, Східного Сибіру і Далекого Сходу, Кореї, Монголії і Китаю. Довжина тіла до 90 см, висота 65 см, маса 10-17 кг. Задні ноги на третину довші за передні. Роги відсутні, у самців у верхній щелепі досить великі, виступаючі назовні ікла.
Р о д и н а о л е н я ч і – Cervidae – стрункі тварини з гіллястими кістковими (без рогового чохла) рогами, що утворюються на виростах лобових кісток; щорічно змінюються. Звичайно роги є лише у самців; у північних оленів роги є і у самок (водяні олені – Hydropotes не мають рогів). Наявні передочні пахучі залози, якими самці позначають індивідуальну ділянку. Близько 43 видів. Поширені широко; у Австралії акліматизовано декілька видів; немає в Африці. Північний олень – Rangifer tarandus заселяє тундрову і тайгові зони Євразії і Північної Америки. Давно одомашнений; розвиток оленеводства скоротив чисельність диких оленів. Благородний олень – Cervus elaphus живе в багатьох районах Євразії; цінний об’єкт мисливського господарства. Розводиться у напіввільних умовах для отримання пантів – нескостенілих рогів, що містять цінну лікарську речовину (препарат пантокрин). З тою ж метою використовують далекосхідних плямистих оленів – C. nippon. Широко поширений і дрібніший олень – козуля Capreolus capreolus. Лосі - A. alces живуть в лісовій смузі Євразії і Північної Америки; при високій чисельності виходять в лісостеп, раніше проникали на Кавказ. Потужна тварина, пристосована до пересування по глибокому снігу і болотах. В фауні України 5 видів: лось європейський, олень благородний, козуля, лань, олень плямистий. Два останні види акліматизовані.
Р о д и н а ж и р а ф о в і Giraffidae представлена лише двома африканськими видами: Giraffa cameleopardalis населяє савани Центральної і Східної Африки; окапі - Ocapia johnstoni – має відносно короткі шию та кінцівки. Харчуються листям і пагонами деревних рослин. Жираф – найвища тварина, що здатна піднімати голову на висоту до 7 м над поверхнею землі. Різким коливанням кров’яного тиску при швидких рухах голови запобігає система клапанів у великій шийній вені.
Р о д и н а п о р о ж н и с т о р о г і (бичачі) Bovidae особливо різноманітна (нараховує 137 видів). Включає тварин, що мають роги, утворені кістковими наростами лобових кісток, з роговими чохлами епідермального походження. У багатьох видів рогаті як самці, так і самки. Відсутні в Австралії і Південній Америці (не враховуючи домашніх або акліматизованих видів). Майже всі мають або мали важливе господарське значення. Група антилоп широко представлена в Африці. Джейрани – Gazella subgutturosa живуть у степах і пустелях Східного Закавказзя, Казахстану і Середньої Азії. Сайгаки - Saiga tatarica населяють степи Казахстану і Північного Прикаспію; вони займають проміжне положення між антилопами і козлами. В горах Кавказу і Карпат живе сарна гірська - R. rupicarpa. Дикі козли і барани – Caprinae населяють гори. Козли (кавказький - Capra caucasica, сибірський - C. sibirica) заселяють переважно скелясті ландшафти; барани (муфлони - Ovis orientalis і O. musimon, архар - O. ommon) зустрічаються і на більш похилих схилах.
Бики – Bovinae поширені у Євразії, Африці і Північній Америці. Це азіатський - B. bubalus і африканський - Syncerus cafer буйволи, бантенг - Bos banteng і ін. У Центральній Азії живе як – Poephagus gruniens. В заповідниках, в преріях Північної Америки зберігся бізон - B. bison, а у Європі – зубр - B. bonasus. Предком багаточисельних порід великої рогатої худоби був дикий бик, або тур, - Bos primigenius, винищений у XVIII ст.. В фауні України 2 види: зубр є відновленим видом; скельниця – R. rupicarpa наводиться як вид, що був поширений в Чорногорі в історичні часи; баран-муфлон акліматизований у районах гірського Криму.
Р о д и н а в и л о р о г о в і – Antilocapridae включає одного представника вилорога північноамериканського – Antilocapra americana, що населяє степові і напівпустельні райони Північної Америки. Високоногі тварини з шиєю середньої довжини; роги є як у самців, так і (менших розмірів) у самок, але інколи самки безрогі. Роги довжиною до 25 см, стиснуті з боків з коротким відростком, що відходить допереду, верхівки їх загнуті назад; мають тонку нерозгалужену кісткову основу і роговий чохол, який щорічно спадає і відростає знову (процес відростання триває 4 місяці).
Р о д и н а м о з о л е н о г і – Camelidae донедавна наводилась у складі підряду – Tylopoda ряду Artiodactyla, а також подавалась окремим рядом Tylopoda. Двопалі кінцівки мають тупі викревлені кігті. Нижня поверхня ступні – еластична мозолиста подушка, на яку спираються пальці. З’явились у Північній Америці в еоцені, а потім розселились у Південну Америку, Євразію і Північну Африку. Дикий двогорбий верблюд Camelus bactrianus зберігся в дуже малій чисельності тільки в Монголії. Одногорбий верблюд відомий як одомашнена тварина. В Південній Америці в горах поширені безгорбі верблюди – лами: гуанако – Lama guanaco і лама вікунья - L. vicugna.
- Міністерство освіти і науки України
- Зоологія хребетних Навчальний посібник
- Клас хрящові риби – chondrichtyes
- П ідклас пластинозяброві – Elasmobranchii
- Надряд акули – Selachomorpha
- Надряд Скати – Batomorpha
- Підклас Суцільноголові риби – Holocephali
- Система класу й характеристика представників окремих рядів
- Підклас лопатепері риби – sarcopterygii
- Надряд кистепері риби – crossopterygimorpha
- Надряд дводишні риби – dipneustomorpha
- Підклас променепері – actinopterygii
- Надряд палеоніски – palaeonisci
- Надряд ганоїдні – ganoidomorpha
- Костисті риби – teleostei
- Надряд клюпеоїдні – clupeomorpha
- Надряд араваноїдні – osteoglossomorpha
- Надряд ангвілоїдні – anguillomorpha
- Надряд циприноїдні – cyprinomorpha
- Надряд атериноїдні – atherinomorpha
- Надряд параперкоїдні – parapercomorpha
- Надряд перкоїдні – percomorpha
- Надряд батрахоидние – batrachoidomorpha
- Клас земноводні, або амфібії – amphibia
- Особливості організації земноводних
- Ряд Безхвості – Anura, seu Ecaudata
- Ряд Хвостаті – Urodela, seu Caudata
- Ряд Безногі – Apoda
- Підклас Анапсіда – Anapsida
- Підклас Лепідозаври – Lepidosauria
- Підклас Архозаври – Archosauria
- Клас птахи – Aves
- Надряд Плаваючі - Impennes
- Надряд типові або новопіднебінні птахи - Neognathae Ряд Африканські страуси – Struthioniformes
- Ряд Нандуподібні – Rheiformes
- Ряд Казуароподібні – Casuariiformes
- Ряд Ківіподібні, або безкрили – Apterygiformes
- Ряд Тинамуподібні – Tinamiformes
- Ряд Гагароподібні – Gaviiformes
- Ряд Пірникозоподібні – Podicipediformes
- Ряд Буревісникоподібні - Procellariiformes
- Ряд Пеліканоподібні – Pelicaniformes
- Ряд Лелекоподібні – Ciciniiformes
- Ряд Гусеподібні – Anseriformes
- Ряд Соколоподібні, або денні хижаки – Falconiformes
- Ряд Куроподібні – Galliformes
- Ряд Журавлеподібні – Gruiformes
- Ряд Сивкоподібні – Charadriiformes
- Ряд Голубоподібні – Columbiformes
- Ряд Папугоподібні – Psittaciformes
- Ряд Зозулеподібні – Cuculiformes
- Ряд Совоподібні – Strigiformes
- Ряд Дрімлюгоподібні – Caprimulgiformes
- Ряд Серпокрильцеподібні – Apodiformes
- Ряд Птахи-миші – Coliiformes
- Ряд Трогоноподібні – Trogoniformes
- Ряд Ракшеподібні – Caraciiformes
- Ряд Дятлоподібні – Piciformes
- Ряд Горобиноподібні – Passeriformes
- Значення птахів
- Клас ссавці, або звірі –
- Скелетно-м’язова система
- Органи травлення і харчування
- Органи дихання і газообмін
- Кровоносна система і кровообіг
- Органи виділення і водно-сольовий обмін
- Статеві органи і розмноження
- Органи чуття
- Походження і еволюція ссавців
- На початок крейдового періоду існували Triconodonta, Symmetrodonta, Pantotheria, Multituberculata, Monotremata.
- Система класу ссавців і огляд сучасних груп Клас ссавці, або звірі, - Mammalia, seu Theria Підклас і. Первозвірі – Prototheria
- Інфраклас сумчасті – metatheria
- Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні, – Eutheria, seu Placentalia
- Ряд Неповнозубі Edentata (Xenarthra)
- Ряд комахоїдні (мідицеподібні) Insectivora
- Ряд шерстокрилоподібні, або кагуани, - Dermoptera
- Ряд рукокрилі – Chiroptera
- Ряд примати – Primates
- Підряд нижчі примати або напівмавпи – Prosimii
- Підряд вищі примати, або мавпи, – Anthropoidea
- Ряд китоподібні – Cetacea
- Ряд Сиреноподібні (Sirenia)
- Ряд хоботні – Proboscidea
- Ряд непарнокопитні – Perissodactyla
- Ряд дамани – Hyracoidea
- Ряд трубкозубоподібні – Tubulidentata
- Ряд парнокопитні – Artiodactyla
- Ряд ящуроподібні, панголіни – Pholidota
- Ряд гризуни - Rodentia (Muriformes)
- Ряд зайцеподібні - Lagomorpha