Ряд Хвостаті – Urodela, seu Caudata

Нараховує близько 280 живучих видів. Голова непомітно переходить у видовжений тулуб, завжди сплющений з боків хвіст. Передні і задні кінцівки майже однакової довжини, в частини вони розвинені слабо, а в сирен задня пара редукується. Повзають або плавають, змієподібно вигинають тіло і хвіст. Багато хвостатих земноводних перейшли до водного способу життя. Мають добре виражені шкірні залози. Поширені переважно у північній півкулі. Відсутні в Австралії. В Африці трапляються 4 види (і біля 800 видів земноводних інших рядів), декілька видів заселяють північ Південної Америки. Більш звичайні в гірських районах, тут мало безхвостих земноводних. Ряд ділиться на 5 підрядів, що об’єднує 8 родин.

Найбільш примітивними видами є підряд схованозяброві – Cryptobranchoidea, який охоплює 2 родини: схованозяброві і кутозубі. Представники цих родин мають амфіцельні хребці та зовнішнє запліднення. Довжину тіла 16 см має гігантська саламандра Megalobatrachus japonicus, яка живе в гірських потічках Східного Китаю та Японії, а схованозябровик – Cryptobranchus alleghaniensis при довжині тіла 70 см – в гірських річках південного сходу Північної Америки. До родини кутозубі – Hynobiidae належить кутозуб сибірський – Hynobius Keyserlingi, який досягає довжини 8―9 см. Заселяє зону вічної мерзлоти, характеризується великою стійкістю до низької температури (до – 6^оС). При 0^oС, залишається активним. Заселяє лісисті береги водоймищ від Комі і Північного Уралу до Камчатки, Сахаліну, Північно-Східного Китаю.

Підряд Ambistomatoidea включає одну родину амбістомові – Ambistomatidae з 28 видами, поширених у Північній і Центральній Америці. Широко поширена і найбільш відома тигрова амбістома – Ambistoma tigrinum. Як і інші види, дорослі особини заселяють береги водойм, в день ховаються у сховища. Досягають довжини 15―23 см. Водні личинки багатьох амбістом – аксолотлі – здатні досягати розмірів дорослих особин і, не проходять метаморфоз, розмножуються статевим способом (неотенія).

П ідряд Meantes має одну родину сиренові – Sirenidae. Представники цієї родини заселяють Північну Америку. Вони представляють собою неотенічних личинок, можливо, амбістом, у яких в процесі еволюції зникла доросла стадія. Мають дуже малі і слабі передні кінцівки, протягом всього життя зберігаються зовнішні зябра та зяброві щілини. Дихають зябрами та добре розвиненими легенями; живуть в болотах, харчуються безхребетними та дрібними земноводними.

Підряд Proteidea має одну родину протеєві – Proteidae. Ця родина охоплює два види неотенічних личинок, можливо якихось вимерлих саламандр.

Один з них європейський протей – Proteus anguinus (рис. 101, 5) живе у підземних водоймах Балканського півострова. Має вугреподібне червонувате тіло довжиною 25-30 см з маленькими кінцівками та з трьома пальцями на передніх і двома – на задніх лапах. З боків голови розташовані три пари перистих зовнішніх зябер. Хвіст короткий стиснутий з боків. Очі маленькі або скриті під шкірою. Запліднення внутрішнє, самка відкладає до 80 яєць, але всі вони, крім двох, в нижній частині яйцепроводів розсмоктуються (лізуються). Продукти лізису використовуються двома личинками, що розвиваються. При довжині біля 1 см., личинки виходять назовні і ведуть самостійне життя.

Американський протей – Necturus maculosus заселяє переважно холодні озера сходу Північної Америки. Активний протягом року, вмерзає в лід при низьких температурах, але при відтаюванні оживає.

Підряд Salamandroidea об’єднує 3 родини. Родина амфіумові – Amphiumidae представлена одним видом – амфіумою – Amphiuma means, який заселяє озера, болота південного сходу Північної Америки. Має вугреподібне 89―100 см довжини тіло. Передні кінцівки слабо розвинуті, закінчуються 2―3 пальцями. Очі прикриті шкірою. В дорослих редукуються зовнішні зябра, але зберігається одна пара зябрових щілин; розвинуті легені. Хребці амфіцельні. Подібні до справжніх саламандр, протягом всього життя зберігають личинкові риси. Родина справжні саламандри – Salamandridae нараховує близько 40 видів. Добре розвинені повіки; хребці опістоцельні; у дорослих функціонують легені, зовнішні зябра редукуються, зяброві щілини заростають; запліднення внутрішнє. Поширені в Європі, Азії, Північній Африці та Північній Америці. Саламандри мають незграбне тіло, великий хвіст без кіля. Мають довжину тіла 10―28 см, забарвлення чорне з яскраво-жовтими плямами. Саламандра плямиста – Salamandra salamandra (рис. 101; 2) і чорна S. atra заселяють береги гірських потоків та зволожені гірські ліси, багато видів яйцеживородні, запліднення внутрішнє. В Україні саламандра плямиста заселяє букові та смерекові ліси Карпат, Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської областей, а також гірську частину Чернівецької області. Живе вдень у сховищах, вночі полює. Пересувається повільно і незграбно. Запліднення відбувається у воді і на суші. Самка “народжує” до 20―40 личинок. Саламандра кавказька Mertensielеa caucasica розмножується відкладанням у воду запліднених яєць.

Родина безлегеневі саламандри – Plethodontidae , найчисленніша в ряді, близько 175 видів. Для них характерна редукція легень і втрата малого кола кровообігу. Частина видів живуть у гірських потоках, друга – в печерах і вологих лісах. Заселяють Північну Америку, деякі проникають в Південну Америку, лише два види печерних саламандр трапляється в гірських районах Південної Європи. Мають висунутий язик з розширенням на кінці для відловлювання комах.

В Україні налічується 5 видів саламандрових. Форма тіла ящіркоподібна; личинки дихають зовнішніми зябрами. Найбільш поширений тритон звичайний – Triturus vulgaris (рис. 101; 1) трапляється в Карпатах, лісостеповій, лісовій зонах, в долинах річок степової зони. Досягає 8, інколи навіть 11―12 см. Тритон карпатський – T. montandoni поширений в Карпатах, часто трапляється на висоті 1000 м над рівнем моря, досягає до 8 см, ендемік, тритон гребінчастий – T. cristatus з довжиною тіла 15―18 см. Тритон гірський, або альпійський – T. alpestris заселяє гірські водойми, влітку переходить у зволожені місця. Трапляється в північно-західній частині Карпат, піднімається до висоти 500―1500 м над рівнем моря. Хвіст тритонів трохи довший за тулуб або однакової довжини. Влітку тритони живуть у стоячій або з повільною течією воді. Вони досить швидко плавають за допомогою хвоста, можуть перебувати занурені у воду 2―3 хвилини. Періодично тритони линяють, скидають у вигляді рукавиці шкіру і тут її поїдають. Розмноження проходить лише у воді. Метаморфоз триває 3 місяці. Живляться різноманітною тваринною їжею, переважно комахами та іншими безхребетними.