Значення птахів

Птахи відіграють суттєву роль у біосфері Землі та у житті людини. Велике як позитивне, так і негативне значення птахи мають для сільського господарства. Поїдаючи шкідливих для сільського і лісового господарства тварин – комах, гризунів, і насіння бур’янів, птахи можуть бути важливим регулятором їх чисельності, що дозволяє скоротити використання отрутохімікатів. Виявлено, що найбільш стійкими до шкідників є складні лісові насадження з багатим пташиним населенням. Для знищення шкідливих комах у лісах особливо корисні усі види синиць, підкоришники, повзики, мухоловки, кропив’янки, вивільги, вівчарики, дрімлюги, зозулі, дятли. На полях і луках найбільшу користь у боротьбі з комахами приносять жайворонки, шпаки, ластівки, плиски, дрібні соколи, граки, куріпки, перепілки та багато інших птахів. Гризунів найбільш інтенсивно винищують хижі птахи та сови, а також воронові, мартини, лелеки. Птахи здатні швидко знаходити скупчення їжі – місця масового розмноження шкідників – і скупчуватися у таких місцях. Вони також можуть використовувати і невластиві кормові об’єкти, якщо ті є в надлишку. Це дозволяє птахам швидко ліквідувати вогнища масового розмноження шкідників.

Велика кількість видів – представники гусеподібних, курячих, пастушкових та інших – є об’єктами спортивного або промислового полювання. У деяких районах Середньої Азії досі збереглося традиційне полювання з мисливськими птахами – соколами, яструбами, беркутами.

Птахи мають також естетичне значення – завдяки своїй красі та дзвінким пісням вони служать прикрасою парків, садів, лісів, лук та водойм.

Крім користі, птахи можуть приносити людям і деяку шкоду. Зокрема, шпаки під час післягніздового кочування можуть поїдати у великих кількостях вишні та виноград, граки скльовують посіяне насіння та проростки на полях, горобці можуть знищити врожай проса і винограду.

Також птахи є переносниками ряду небезпечних захворювань людини і домашніх тварин, під час перельотів вони сприяють перенесенню хвороб між континентами, зокрема, орнітозів, грипу, енцефаліту та деяких інших.

Домашні птахи. Велике значення для людини має також і розведення домашніх птахів, яке дедалі більше має риси промислового виробництва. На птахофабриках тварин утримують у клітках, годування, збір яєць, підтримання певної температури та освітлення є механізованим та автоматизованим. У інкубатори одночасно закладаються десятки тисяч яєць. Безперервно проводиться селекційна робота, яка забезпечує високу продуктивність птахівництва. Предком усіх домашніх курей були банківські або чагарникові кури – Gallus sp., три види яких і зараз живуть у лісах Індії та Південно-Східної Азії. Як домашні тварини, вони почали використовуватись у Індії за декілька тисячоліть до нашої ери, у Європі з’явилися за 1—2 тисячоліття до нашої ери. Шляхом селекції зараз виведено понад 100 порід домашніх курей, деякі з них досягають маси 5—7 кг, інші відрізняються високою яйценосністю – до 320—350 яєць на рік.

Як домашні тварини, використовуються також індики, які походять від американської дикої індички – Meleagris gallopavo. Вона була приручена американськими індіанцями ще до нашої ери. Різні породи домашніх гусей були виведені від поширеної в Євразії сірої гуски Anser anser і гуски сухоноса A. cygnoides. Домашні качки – нащадки поширеного у Північній півкулі крижня Anas platyrhunchos. Сизий голуб – Columba livia – був приручений в Індії та Єгипті приблизно за 5 тисяч років до нашої ери. Зараз виведено понад 200 декоративних, поштових та м’ясних порід голубів.

Деяких птахів люди утримують вдома для естетичного задоволення. Особливою популярністю завдяки своїм надзвичайно гарним пісням користуються канарки; папуги – завдяки яскравій зовнішності і здатності до відтворення різних звуків, зокрема, людської мови. Також вдома часто утримують ткачиків, шпаків, граків, сов та інших птахів, які приваблюють своєю рухливістю, гарним оперенням, приємними піснями та веселою вдачею, прикрашають оселі людини і стають справжніми домашніми улюбленцями.