Ряд непарнокопитні – Perissodactyla

Досить великі тварини з найбільш розвиненим третім пальцем (у частини видів зберігається лише він один). Ступінь редукції решти пальців відповідає швидкості пересування (максимальна у однопалих). Кінцеві фаланги пальців мають рогові копита. У плечовому поясі немає ключиць. Шлунок простий. Предками непарнокопитних були примітивні копитні – Condylarthra. Вже у еоцені непарнокопитні стали багаточисельними (описано коло 500 видів), але в міоцені їх кількість різко скоротилась. До теперішнього часу збереглось три родини з 18 видами.

Р о д и н а т а п і р и – Tapiridae – найбільш примітивні непарнокопитні. Передні кінцівки чотирьохпалі, задні – трьохпалі. Один вид – чапрачний тапір – Tapirus indicus – живе в Південно-Східній Азії і три види – в Південній Америці. Населяють болотисті ліси і береги водойм. Добре плавають і пірнають, харчуються прибережною і водною рослинністю. Р о д и н а н о с о -р о г и – Rhinocerotidae великі тяжкої будови звірі (довжина тіла 2-4 м, маса 1-3,5 т). Кінцівки трипалі; товста шкіра майже безволоса. На носових і лобових кістках сидять один-два роги, утворені зроговілим епідермісом. Ікла редуковані. Населяють савани, тропічні ліси; харчуються чагарниковою і трав’яною рослинністю; поширені в Африці і Південно-Східній Азії. Раніше носороги жили також в Євразії, зустрічались разом з мамонтами: шерстистий носоріг – Rh. thichorhinus відомий з відкладів льодовикового періоду; ймовірно, жив і у більш пізній час. Р о д и н а к о н я ч і – Equidae мають на передніх і задніх кінцівках по одному пальцю; від другого і четвертого пальців зберігаються рудименти у вигляді “грифельних кісточок”. Здатні до швидкого бігу. Зебри – Hippotigris поширені в африканських саванах, віслюки Equus asinus ще є в пустелях Північної Африки. Дикі коні - Equus przewalskii зараз збереглися у невеликій кількості в Монголії. Останній дикий європейський кінь – тарпан (підвид коня Пржевальського) вбитий в пониззях Дніпра в 70-х роках минулого століття; в історичний час вони жили в степах і лісостепах Європи. Кулан - Equus hemionus – примітивної будови кінь, що зберігся у невеликій кількості в Південній Туркменії, Ірані, Афганістані, Монголії, Північно-Західному Китаї.