Система класу ссавців і огляд сучасних груп Клас ссавці, або звірі, - Mammalia, seu Theria Підклас і. Первозвірі – Prototheria

Інфраклас Атерії – Atheria

Ряд Monotremata Однопрохідні

Інфраклас Аллотерії – Allotheria

(3―4 вимерлих ряди: Triconodontia, Multituberculata, Pantotheria)

Підклас ІІ. Звірі – Theria

Інфраклас Нижчі звірі, або сумчасті, - Metatheria

Ряд Marsupialia Сумчасті

Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні, - Eutheria, seu Placentalia

Ряд Xenarthra Неповнозубі

Ряд Insectivora Комахоїдні

Ряд Scandentia Тупайєподібні

Ряд Dermoptera Шерстокрилоподібні

Ряд Chiroptera Рукокрилі

Ряд Primates Примати

Ряд Carnivora Хижі

Ряд Cetacea Китоподібні

Ряд Sirenia Сиреноподібні

Ряд Proboscidea Хоботні

Ряд Perissodactyla Непарнокопитні

Ряд Hyracoidea Дамани

Ряд Tubulidentata Трубкозубоподібні

Ряд Artiodactyla Парнокопитні

Ряд Pholidota Ящуроподібні

Ряд Rodentia Гризуни

Ряд Lagomorpha Зайцеподібні

Ряд Macroscelidea Стрибунцевоподібні

і 6―10 вимерлих рядів: Tillodontia, Dinocerata, Condylarthra та ін.

Систематика нижчих звірів зазнала змін. Ряд Marsupialia, раніше представлений 9 родинами, тепер об’єднує сумчастих у складі 7 рядів. Якщо вищі звірі подаються згідно переглянутих поглядів щодо плацентарних, то тут сумчасті не деталізуються.

Загалом описано більше 6000 видів, з них 4629 видів у складі 26 рядів подано згідно сучасного стану ссавців світу у останньому зведенні 90-х років ХХ ст. (Wilson, Reeder, 1992).

В сучасній фауні видів ссавців приблизно у 2 рази менше, ніж птахів. Однак, очевидна більш значна роль ссавців (окрім людини) в житті біосфери. Це може бути обґрунтовано тим, що екологічні ніші у ссавців в середньому ширші, ніж у птахів. Відповідно їхня біомаса (сумарна маса всіх особин в даному біоценозі) звичайно вище такого показника для птахів.

ПІДКЛАС ПЕРШОЗВІРІ, АБО КЛОАЧНІ, - PROTOTHERIA

Найпримітивніші серед сучасних ссавців, поширені в Австралії, Новій Гвінеї, Тасманії.

Відкладають яйця, які або насиджують (качкодзьоб), або виношують у спеціальній сумці на череві (єхидна); малят вигодовують молоком. В плечовому поясі є коракоїд і надгрудинник (характерні для рептилій). Наявна клоака. Як і у рептилій, в головному мозку немає мозолистого тіла – комісури між півкулями. Молочні залози мають трубчасту будову. Сосків немає і протоки молочних залоз відкриваються на „залозистих" полях шкіри. У самок функціонує тільки лівий яєчник. Яйце тривалий час після запліднення (16―27 діб) знаходиться у статевих шляхах і відкладається з вже розвинутим зародком. Тому період насиджування або доношування короткий (до 10 днів). Температура тіла нижча, ніж у інших ссавців, в середньому біля 32°С, вона коливається в межах 25―36 С залежно від умов середовища. Викопні рештки однопрохідних відомі тільки з Австралії (плейстоцен). Більш рання історія їх невідома.

Один ряд Однопрохідні – Monotremata. В ряді – дві родини.

Родина є х и д н о в і Tachyglossidae. Тіло вкрите голками до 6 см довжиною, морда витягнута, загострена, має дзьоб, вкритий роговим чохлом. Довжина тіла до 40 см. Ноги озброєні сильними кігтями. Харчуються дрібними тваринами. Самка відкладає 1―2 яйця, які обігріває в шкірястій сумці, що перед яйцекладкою утворюється на її череві. Новонароджене маля завдовжки 1,5―2 см залишає сумку через 42―56 днів. 2 види: проєхидна – Нова Гвінея; австралійська єхидна – Австралія, Нова Гвінея, Тасманія.

Родина качконоси Ornithorhynchidae включає один вид Ornithorhynchus anatinus, що живе в Австралії і Тасманії. Це напівводна тварина, тіло якої вкрите щільним хутровим покривом, що майже не намокає у воді. Морда закінчується широким, вкритим роговим чохлом, "качиним" дзьобом, яким тварина проціджує воду, намул у пошуках червів, комах та їх личинок, ракоподібних, молюсків. Ноги з плавальними перетинками між пальцями. Одне-три яйця відкладають у спеціально виритій норі, де і виводяться малята. Самка на період насиджування (до 10 днів) забиває вхід у гніздову камеру земляною пробкою.

ПІДКЛАС ЗВІРІ – THERIA