Співвідношення ген - ознака
Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного поліпептиду («один ген - один поліпептид»). Проте подальші дослідження показали, що співвідношення «ген - ознака» значно складніші, ніж уявляли раніше. Стали відомі явища взаємодії генів та їхньої множинної дії.
Наприклад, фенотип формується внаслідок складної взаємодії між алельними генами. Але на формування певних станів ознак часто впливає взаємодія двох чи більше неалельних генів, яка може відбуватись у різних формах.
Пригнічення, або епістаз - один із типів взаємодії між неалельними генами, за якого алель одного гена пригнічує прояв алелі іншого. Наприклад, пурпурове забарвлення очей дрозофіли зумовлене рецесивною алеллю і тому може проявитись лише у гомозиготних за нею особин. Однак воно не проявиться, якщо у рецесивному гомозиготному стані перебуватиме інший неалельний ген, який пригнічуватиме дію першого.
Іншим типом взаємодії неалельних генів є доповнення(комплементарність).Для неї необхідна присутність двох або більше домінантних неалельних генів, які разом визначають розвиток певної ознаки. Так, фіалкове забарвлення плодів баклажанів залежить від взаємодії двох неалельних домінантних генів, унаслідок якої в них утворюється пігмент антоціан.Якщо хоча б один із цих генів перебуває в гомозиготному рецесивному стані, антоціан не синтезується і утворюються безбарвні плоди.
У тварин (наприклад, мишей, кролів) для формування темного забарвлення шерсті необхідна присутність двох домінантних неалельних генів, один із яких визначає наявність пігменту, а інший — його розподіл по волосині. Якщо перший із цих генів перебуває у гомозиготному рецесивному стані, то пігмент не утворюється, і народжуються білі особини (альбіноси). Нормальний слух людини забезпечує взаємодія двох домінантних неалельних генів - D і Е, один із яких визначає нормальний розвиток завитки внутрішнього вуха, а інший - слухового нерва. Якщо людина гомозиготна за рецесивною алеллю хоча б одного з них, вона глуха від народження.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- Лекція № 1
- Рівні організації живої матерії
- Основні методи біологічних досліджень
- Наукові поняття
- Лекція № 2
- Хімічний склад клітини
- Лекція № 3
- Вуглеводи
- Ферменти
- Лекція № 4
- Гормони
- Алкалоїди
- Нуклеїнові кислоти
- Структура днк
- Самоподвоєння днк
- Функції днк
- Рибонуклеїнові кислоти (рнк)
- Лекція № 5
- Методи цитологічного дослідження
- Будова клітини
- Будова еукаріотів
- Будова прокаріотів
- Лекція № 6
- Надмембранні та підмембранні комплекси клітини
- Цитоплазма та її компоненти
- Одномембранні органели
- Мітохондріїї
- Пластиди
- Рибосоми
- Клітинний центр
- Лекція № 7
- Каріотип
- Хромосоми
- Клітинний цикл
- Лекція № 8
- Аденозинтрифосфорна кислота
- Енергетичний обмін
- Пластичний обмін
- Біосинтез білків
- Лекція № 9
- Тканини рослин
- Тканини тварин
- Лекція № 10
- Особливості будови та процесів життєдіяльності вірусів.
- Будова вірусних частинок.
- Механізми проникнення вірусу до клітини-хазяїна.
- Розмноження вірусів.
- Прокаріоти
- Єдність будови клітин
- Будова клітин еукаріотів
- Роль одноклітинних організмів у природі й житті людини
- Лекція № 11
- Будова і функції багатоклітинних організмів.
- Органи багатоклітинних рослин і грибів, регуляція їхніх функцій.
- Системи органів багатоклітинних тварин.
- Регуляція життєвих функцій організмів тварин
- Лекція № 12
- Форми розмноження організмів
- Нестатеве розмноження
- Статеве розмноження
- Будова статевих клітин
- Роздільностатеві та гермафродитні організми
- Лекція № 13
- Основні генетичні поняття
- Методи генетичних досліджень
- Закономірності спадковості встановлені г. Менделем
- Закон одноманітності гібридів першого покоління (закон домінування)
- Закон розщеплення ознак
- Закон незалежного комбінування станів ознак
- Закон чистоти гамет
- Цитологічні основи та статистичний характер законів спадковості
- Лекція № 14
- Явище зчепленого успадкування
- Хромосомна теорія спадковості т.Х. Моргана
- Хромосомне визначення статі
- Успадкування, зчеплення зі статтю
- Комбінована мінливість
- Мутаційна мінливість
- Лекція № 15
- Поняття про ген
- Цитоплазматична спадковість
- Співвідношення ген - ознака
- Множинна дія генів
- Модифікаційна мінливість та її властивості
- Статистичні закономірності модифікаційної мінливості
- Лекція № 16
- Генетика людини
- Основи селекції
- Основи біотехнології
- Лекція № 17
- 3. Ембріональний період розвитку.
- Запліднення
- Онтогенез та його етапи
- Ембріональний період розвитку
- Гаструляція – процес формування двошарового зародка – гаструли. Один з механізмів гаструляції - інвагінація (процес вгинання частини бластодерми всередину бластули) та імміграція.
- Постембріональний період розвитку
- Лекція № 18
- Ріст та регенерація.
- Життєві цикли
- Прості та складні життєві цикли.
- Ембріотехнології
- Химерні організми
- Етологія. Інстинкти.
- Поведінка тварин та рослин, методи її вивчення
- Генетично детерміновані форми поведінки
- Лекція № 19
- Екологічні чинники та їх класифікація
- Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми
- Фотоперіодизм
- Пристосування організмів до умов існування
- Лекція № 20
- Популяція, її характеристика
- Структура популяції
- Популяційні хвилі
- Регуляція чисельності популяцій.
- Екосистема
- Лекція № 21
- Загальна характристика біосфери
- Вплив живих істот на склад біосфери
- Саморегуляція в біосфері
- Екологічна криза сучасності
- Лекція № 22
- Виникнення життя на Землі
- Поняття про еволюцію
- Основні положення еволюційного вчення ч.Дарвіна
- Гіпотеза Опаріна
- Гіпотеза світу рнк
- Крихкість нуклеїнових кислот
- Мікроеволюція
- Макроеволюція
- Природний добір
- Лекція № 23
- Різноманітність органічнного світу
- Принципи класифікації організмів
- Походження тварин і рослин.
- Лекція № 24
- Розвиток життя в неогеновий період
- Антропогеновий період
- Перелік літератури