Органи багатоклітинних рослин і грибів, регуляція їхніх функцій.

У багатоклітинних нижчих рослин (водоростей) і грибів, унаслідок відсутності диференційованих тканин, вегетативні орга­ни чітко не виражені: тіло водоростей має назву слань (талом), а грибів - грибниця (міцелій), яка становить собою сукупність нит­частих утворів (гіфів).

У вищих рослин, як вам відомо, вегетативними органами є пагін і корінь. Ці органи здатні видозмінюватись унаслідок на­буття ними нових функцій. Всі вегетативні органи та більшість їхніх видозмін часто здатні до вегетативного розмноження.

Корінь - це вегетативний орган, який забезпечує закріплення рослини в грунті, всмоктування грунтового розчину солей та його транспорт до надземних частин рослини, а його видозміни - запасання поживних речовин (коренеплоди, кореневі бульби), прикріп­лення пагонів до субстратів (причіпки, ходульні корені) тощо. Різні види коренів (головний, бічні, додаткові) формують кореневу сис­тему.

Пагінскладається з осьової частини (стебла), на якому розташовані листки та бруньки. На деяких пагонах, так званих репродуктивних, розміщені також генеративні органи (квітки). Стеблозабезпечує вза­ємозв'язок органів рослини між собою, транспортує різні речовини, ут­ворює і несе на собі листки та квітки. Листоквиконує функції фото­синтезу, газообміну та випаровування води (транспірації).

Бруньки —це зачаткові пагони. Вегетативні брунькисклада­ються із зачаткового стебла з конусом наростання та зачаткових листочків. Генеративні -містять зачатки квіток або суцвіть.

Органи нестатевого розмноженнярослин і грибів називаютьспорангіями.Вони розміщені або поодиноко, або зібрані разом у складні структури (стробіли хвощів та плаунів, плодові тіла грибів).

Органи статевого розмноженнязабезпечують утворення та дозрівання статевих клітин, процеси запліднення, а у насінних рос­лій (голо- та покритонасінних) - ще й запилення. Жіночі статеві органи вищих спорових рослин (мохів, папоротей, хвощів, плау­нів) та голонасінних мають назву архегонії,а чоловічі - анте­ридії.У покритонасінних рослин органом насіннєвого розмножен­ня є квітка.

Функції рослинного організму (росту, розвитку тощо) регулюються: задопомогою біологічно активних сполук - фітогормонів,які виробляються спеціалізованими тканинами вищих рослин. Незначні кількості цих сполук можуть значно впливати на різні життєві функції рослин, прискорюючи або гальмуючи їх. Фітогормони транспортуються від місця їхнього утворення до місця дії по провідних тканинах або безпосередньо від однієї клітини до іншої.

За допомогою біологічно активних сполук (фітонцидів, алка­лоїдів) рослини можуть впливати на особин свого або іншихвидів рослин, мікроорганізмів, тварин.

Рослини здатні сприймати зміни довкілля і певним чином на них реагувати. Ці реакції дістали назву тропізмів та настій. Тропізми- це ростові рухи орга­нів рослин у відповідь на подразник, що має певну спрямованість Так, ростові реакції на світло називають фототропізмом,на силу тяжіння землі — геотропізмом,на хімічні сполуки — хемотро­пізмом. Якщо рухи рослини спрямовані у бік подразника, то такі тропізми називають позитивними,якщо в протилежний бік -негативними.В основі тропізмів лежить явище подразливості. Ці реакції спостерігають в органах рослин, які ростуть. Як правило, тропізми є результатом нерівномірного поділу клітин на різних бо­ках органів унаслідок відповідного розподілу фітогормонів росту.

Настії являють собою рухи ор­ганів рослин у відповідь на дію подразників, що не мають певного спрямування (зміна освітленості, температури). Прикладом настій можуть слугувати відкривання та закривання віночка квіт­ки у відповідь на зміну освітленості(фотонастії),згортання лист­ків при змінах температури(термонастіі),закривання листків комахоїдних рослин як реакція на рухи комахи(сейсмонастії) тощо. Настії можуть бути пов'язані з розтягуванням органів через нерівномірний ріст або зміну тургорного тиску в певних групах клі­тин унаслідок коливань концентрації клітинного соку.