Лекція № 3

Тема: Органічні сполуки живих систем. Білки та ферменти, їх будова, класифікація, функції.

Мета: Сформувати у студентів загальні поняття про вуглеводи та ліпіди, їх класифікацію та функції. Сформувати у студентів понятття про білки, як структурну основу біосистем, рівні структурної організації білкової молекули, ферменти та їх біологічна роль.

План

1. Вуглеводи, їх харакеристика.

2. Ліпіди, їх характристика.

3. Білки, їх характеристика.

4. Будова та функції білків.

5. Ферменти, їх характеристика.

Хімічні властивості живих організмів значною мірою залежить від вуглецю, частка якого становить понад 50 % їхньої сухої маси. Вуглець, як і інші органогенні елементи, може утворювати ковалентні зв’язки. Атом вуглецю може сполучатися з атомами водню, кисню, азоту, але важливе значення має здатність вуглецю утворювати стійкі зв’язки між собою.

До вуглецевих скелетів можуть приєднуватися інші групи атомів. Речовини, які мають скелети з ковалентними зв’язками атомів вуглецю, називають органічними сполуками.

Майже всю суху речовину клітин складають білки, вуглеводи, ліпіди та нуклеїнові кислоти. Це, як правило, відносно великі структури з високою молекулярною масою. Тому їх називають макромолекулами. Макромолекули (біополімери0 побудовані з простих молекул (мономерів). Молекули білків складаються із залишків амінокислот, молекули нуклеїнових кислот – із нуклеотидів, ліпіди утворені з порівняно невеликої кількості різних органічних молекул.

Особливу групу органічних сполук становлять біологічно активні речовини: ферменти, гормони, вітаміни. Вони різноманітні за будовою і здатні впливати на обмін речовин та енергії.