Антропогеновий період
Антропогеновий період складається з двох епох – плейстоценової (закінчилась 100 тис. років тому) та сучасної, або голоценової. В плейстоценову епоху на Австралійському континенті виникли першозвірі. Наприкінці періоду значне зледеніння відбулось в Північній Півкулі; в Північній Америці внаслідок цього вимерли всі копмтні та багато інших груп тварин. Предки сучасних коней незадовго до зледеніння мігрувати з Північної Америки до Азії через перешийок на місці нинішньої Берінгової затоки, а згодом розселились в Європу та Африку, де від них виникли коні, осли та зебри.
Близько 1,7 млн. років тому вимерли африканські австралопітеки. У цей час у Східній Африці з’являється від невідомих предків людина прямоходяча, яка вже застосувала деякі знаряддя праці, користувалась вогнем. Згодом цей вид розселився до Азії. Різні його географічні популяції дістали назви пітекантропів, синантропів та ін.; усі вони вимерли не пізніше, ніж 300 тис. років тому. Саме тоді з’являється вид людина розумна, що мав два підвиди, які чітко відрізнлись між собою особливостями будови: неадендальці та кроманьойонці (останні близькі до сучасної людини).
У кінці плейстоценової епохи великі простори Північної Півкулі були зайняті тундрами, де розвинулась специфічна біота з переважанням трав’янистих покритонасінних, мохів та лишайників. Із ссавців для неї характерні гризуни – лемінги, північний олень і вівцебик (дожили до наших днів), а також нині вимерлі вкритий шерстю слон – мамут, шерстистий носоріг, великорогий олень, печерний ведмідь.
У голоценову епоху розпочалася активна господарська діяльність людини: полювання, рільництво, скотарство неандертальців та кроманьйонців. Приблизно 5-6 тис. років тому виникали перші держави і міста, а в ХІХ сторіччі сформувалися промислові комплекси.
Діяльність людини є провідним сучасним фактором еволюції. Вона проявляється в знищенні природних екосистем унаслідок вирубування лісів, створення водосховищ, поселень, промислових центрів, агроценозів, забрудненя довкілля промисловими відходами, зміни газового складу атмосфери, виснаження грунтів.
Місце стабільних екосистем з високою видовою різноманітністю займають лісові насадження та агроценози з незначною кількістю видів. Це призводить до неспряженої еволюції екологічно пластичних видів фітофагів, які стають шкідниками культурних рослин, а також різноманітних бур’янів. Зростання популяцій свійських тварин і самої людини стимулювало еволюцію пов’язаних із ними паразитичних, кровосисних та санантропних видів. Це призводить до дестабілізації біосфери та її кризи з непередбаченими наслідками, безумовно, катастрофічними для сучасних біот, включаючи і антропогенізовані промислові та сільськогосподарські ландшафти.
Різке зниження видового різноманіття, спричинене як результатами господарської діяльності людини, так і прямим винищенням нею багатьох видів рослин і тварин – один із чільних факторів, що призводить до порушення біогеоценозів та їхнього руйнування.
За останні 2-3 тисячі років унаслідок дії антропогенного фактора зникли сотні тисяч видів, більшість із яких так і не було відкрито науковцями. За останні 300 років людиною винищено багато видів найбільших за розмірами птахів і ссавців. Наприклад, у ХVІІ – ХІХ сторіччях у Європі винищено дикого бика-тура, коня-тарпана, біля узбережжя Камчатки в ХVІІІ сторіччі – великого морського ссавця мтеллерову корову; на Мадагаскарі до початку ХІХ ст. – 7 видів великих (масою до 500 кг) нелітаючих птахів епіорнісів, а в Новій Зеландії – 13 видів безкільових птахів моа (до 3 м заввишки); у 60-х роках ХХ сторіччя в Монголії винищено останніх коней Пржевальського; європейський зубр та американськуий бізон збереглися лише завдяки відтворенню їх у у зоопарках. Приблизно 20 % видів комах, 80% плазунів, від 10 до 30% птахів і ссавців у наш час перебувають під загрозою повного знищення.
Отже, лише негайний перехід до гармонійного включення господарської діяльності людини до біосфери, тобто створеня ноосфери, може відвернути загрозу загальної екологічної катастрофи. Окремі природоохоронні заходи без докорінної зміни світогляду людини та принципів ведення її господарства можуть лише трохи відстрочити цю загрозу.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- Лекція № 1
- Рівні організації живої матерії
- Основні методи біологічних досліджень
- Наукові поняття
- Лекція № 2
- Хімічний склад клітини
- Лекція № 3
- Вуглеводи
- Ферменти
- Лекція № 4
- Гормони
- Алкалоїди
- Нуклеїнові кислоти
- Структура днк
- Самоподвоєння днк
- Функції днк
- Рибонуклеїнові кислоти (рнк)
- Лекція № 5
- Методи цитологічного дослідження
- Будова клітини
- Будова еукаріотів
- Будова прокаріотів
- Лекція № 6
- Надмембранні та підмембранні комплекси клітини
- Цитоплазма та її компоненти
- Одномембранні органели
- Мітохондріїї
- Пластиди
- Рибосоми
- Клітинний центр
- Лекція № 7
- Каріотип
- Хромосоми
- Клітинний цикл
- Лекція № 8
- Аденозинтрифосфорна кислота
- Енергетичний обмін
- Пластичний обмін
- Біосинтез білків
- Лекція № 9
- Тканини рослин
- Тканини тварин
- Лекція № 10
- Особливості будови та процесів життєдіяльності вірусів.
- Будова вірусних частинок.
- Механізми проникнення вірусу до клітини-хазяїна.
- Розмноження вірусів.
- Прокаріоти
- Єдність будови клітин
- Будова клітин еукаріотів
- Роль одноклітинних організмів у природі й житті людини
- Лекція № 11
- Будова і функції багатоклітинних організмів.
- Органи багатоклітинних рослин і грибів, регуляція їхніх функцій.
- Системи органів багатоклітинних тварин.
- Регуляція життєвих функцій організмів тварин
- Лекція № 12
- Форми розмноження організмів
- Нестатеве розмноження
- Статеве розмноження
- Будова статевих клітин
- Роздільностатеві та гермафродитні організми
- Лекція № 13
- Основні генетичні поняття
- Методи генетичних досліджень
- Закономірності спадковості встановлені г. Менделем
- Закон одноманітності гібридів першого покоління (закон домінування)
- Закон розщеплення ознак
- Закон незалежного комбінування станів ознак
- Закон чистоти гамет
- Цитологічні основи та статистичний характер законів спадковості
- Лекція № 14
- Явище зчепленого успадкування
- Хромосомна теорія спадковості т.Х. Моргана
- Хромосомне визначення статі
- Успадкування, зчеплення зі статтю
- Комбінована мінливість
- Мутаційна мінливість
- Лекція № 15
- Поняття про ген
- Цитоплазматична спадковість
- Співвідношення ген - ознака
- Множинна дія генів
- Модифікаційна мінливість та її властивості
- Статистичні закономірності модифікаційної мінливості
- Лекція № 16
- Генетика людини
- Основи селекції
- Основи біотехнології
- Лекція № 17
- 3. Ембріональний період розвитку.
- Запліднення
- Онтогенез та його етапи
- Ембріональний період розвитку
- Гаструляція – процес формування двошарового зародка – гаструли. Один з механізмів гаструляції - інвагінація (процес вгинання частини бластодерми всередину бластули) та імміграція.
- Постембріональний період розвитку
- Лекція № 18
- Ріст та регенерація.
- Життєві цикли
- Прості та складні життєві цикли.
- Ембріотехнології
- Химерні організми
- Етологія. Інстинкти.
- Поведінка тварин та рослин, методи її вивчення
- Генетично детерміновані форми поведінки
- Лекція № 19
- Екологічні чинники та їх класифікація
- Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми
- Фотоперіодизм
- Пристосування організмів до умов існування
- Лекція № 20
- Популяція, її характеристика
- Структура популяції
- Популяційні хвилі
- Регуляція чисельності популяцій.
- Екосистема
- Лекція № 21
- Загальна характристика біосфери
- Вплив живих істот на склад біосфери
- Саморегуляція в біосфері
- Екологічна криза сучасності
- Лекція № 22
- Виникнення життя на Землі
- Поняття про еволюцію
- Основні положення еволюційного вчення ч.Дарвіна
- Гіпотеза Опаріна
- Гіпотеза світу рнк
- Крихкість нуклеїнових кислот
- Мікроеволюція
- Макроеволюція
- Природний добір
- Лекція № 23
- Різноманітність органічнного світу
- Принципи класифікації організмів
- Походження тварин і рослин.
- Лекція № 24
- Розвиток життя в неогеновий період
- Антропогеновий період
- Перелік літератури