Родина чубатки — Notodontidae
Дубова чубатка — Peridea anceps — трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб.
Дубова чубатка тіньолюбива. Її вогнища виникають в молодих і среднього віку дубових насадженнях переважно паросткового походження, які ростуть на супіщаних бідних грунтах. Осередки мають локальний характер і виникають в одних і тих же місцях за рахунок діапаузи лялечок.
Морфологічні особливості. Метелик з розмахом крил 45 — 60 мм, передні крила сірого й червоно-жовтого кольору з трьома нечіткими зубчастими лініями і кількома буруватими плямами перед зовнішнім краєм. Яйце розміром 1,5 х 0,9 мм, молочно-біле, матове, півкулястої форми з плескатою основою. Яйцекладка від кількох штук до кількох десятків в один шар на тонкі гілки (до 1 см) та на стовбури. Гусениця до 60 мм завдовжки, гола, з темно-зеленою смугою на спині, облямована білою лінією; по боках червоні з жовтими краями косі смужки, голова зелена з чотирма жовтими рисочками. Лялечка завдовжки 30 — 40 мм, темно-бура, блискуча, у м'якому довгастому коконі, кремастер у вигляді невеликої шишечки.
Життєвий цикл. Зимує лялечка в коконі в лісовій підстилці. Виліт метеликів починається наприкінці квітня — на початку травня, при досягненні середньодобової температури 17 °С. Літають увечері та вночі. Невдовзі після вильоту відкладають яйця від кількох штук до кількох десятків в один шар на тонкі гілки (до 1 см) та на стовбури. Плодючість самки — до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває 10 діб. Гусениці відроджуються наприкінці травня — у першій декаді червня. Спочатку вони скелетують листя, у другому віці об'їдають з країв, пізніше — грубо об'їдають листя, не зачіпаючи великі жилки. Гусениці розвиваються 36 — 42 доби, проходячи за цей час 5 віків. Заляльковуються на початку липня під кронами в лісовій підстилці на глибині до 5 см, де й залишаються до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація. Частина лялечок шкідника впадає у діапаузу до 2 — 3 років.
Нагляд. Нагляд проводять восени, з урахуванням кількості лялечок в грунті.
Заходи захисту. Приваблення в насадження комахоїдних птахів. У разі чисельності, що перевищує 1-3 гусениці на 1 м гілок, або пошкодження більш як 10 % листя — обробка осередків шкідника біопрепаратами або інсектицидами.
Лунка срібляста (зубниця-буцефал срібляста) — Phalera bucephala L.— трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб, липу, березу, тополю, в'яз, вільху, рідко — плодові.
Лунка мешкає в зріджених лісах, зустрічається в молодих культурах та лісосмугах, часто поширена в міських насадженнях. Вона утворює переважно локальні вогнища.
Морфологічні особливості. Метелик з розмахом крил 50-60 мм; передні крила сріблясто-сірі у зовнішньому кутку кожного крила по великій місяцеподібній золотисто-жовтій плямі, облямованій з внутрішнього боку подвійною темною лінією; задні крила білуваті з сіруватим відтінком. Яйце розміром 0,8 — 0,9 мм з плоскою основою; нижня половина яйця темно-зелена, верхня — світла, з темною цяткою посередині.
Яйцекладка на нижньому боці листків групами в один шар по 15 — 40 яєць. Гусениця завдовжки 50 — 60 мм, волохата, з 10 переривчастими жовтими смугами й жовтими поперечними перетинками на кожному сегменті; голова чорна з двома смугами, що утворюють трикутник, спрямований вершиною назад. Лялечка завдовжки 30 — 40 мм, темно-бура, матова, кремастер плоскуватий, розділений на дві частини які, в свою чергу, також роздвоєні.
Життєвий цикл. Зимують лялечки в ґрунті. Можуть діапаузувати до двох років. Виліт метеликів відбувається наприкінці травня — у червні. Літ розтягнутий і триває до серпня. Самка відкладає яйця на нижній бік листків групами в один шар по 15 — 40 яєць. Середня плодючість — 250 яєць. Ембріональний розвиток триває 12 — 15 діб. Народжені гусениці перших двох віків живуть разом, скелетуючи листя. Починаючи з третього віку вони розповзаються невеликими групами і продовжують живлення, грубо об'їдаючи листя. За 40 діб розвитку гусениці проходять п'ять віків. За цей час одна гусениця з'їдає в середньому 20 дубових листків (10-12 г). Починаючи з 1 липня і до 20 вересня гусениці переходять у ґрунт і на глибині 6 см (окремі особини — до 10—15 см) заляльковуються, не утворюючи кокони. Генерація однорічна.
Нагляд. Проводиться за кількістю лялечок, а також проводять контрольні виловлювання метеликів світловими ловушками.
Заходи захисту. За чисельності, що перевищує 1 - 3 гусениці на 1 м гілок, або пошкодження більш як 10 % листків - обробка осередків шкідника біопрепаратами або інсектицидами.
Родина п'ядуни — Geometridae
П'ядун-обдирало — Erannis defoliarlu — трапляється повсюдно. Пошкоджує листяні породи, зокрема ільмові, клен гостролистий, березу, вербу, черемху, ясен, віддає перевагу дубу.
Вид гігрофільний, його осередки приурочені до злаково-осокових дібров на солонцях, заплавних насаджень за участю дуба та ільмових, зустрічається в парках, запущених плодових садах і заростях за участю диких плодових.
Морфологічні ознаки. Метелик-самець з розмахом крил 30 — 35 мм; передні крила світло-жовті або буро-жовті з двома темними вигнутим лініями, що облямовують серединне світле поле; у центрі крила чорна пляма; задні крила світло-жовті, вкриті темно-бурим пилком. Самка безкрила, 11-13мм завдовжки, темно-жовта з чорними плямами на спині й черевці.
Яйце розміром 0,5 - 0,7 мм, спочатку жовте, пізніше — світло-оранжеве. Яйцеклада по одному-два яйця або купками по 10—20 шт. в тріщини кори, розвилки гілок, лусочки бруньок.
Гусениця завдовжки 30 - 35 мм, спинний бік червоно-бурий, уздовж спини подвійна чорна лінія, нижній бік жовтий з двома лініями, голова жовто- або червоно-бура.
Лялечка — до 15 мм, темно-бура, блискуча, з V-подібним відростком на кінці тіла.
Життєвий цикл. Зимують відкладені яйця. Гусениці відроджуються у квітні. Спочатку пошкоджують бруньки, що розпускаються, пізніше скелетують і прогризають листя, у старших віках повністю з'їдають листкову пластинку. При масовому розмноженні значною мірою оголюють крону дерев. Гусениці проходять 5 віків за 30 - 35 діб розвитку. Завершивши живлення, гусениці залишають кормове дерево, переходять у поверхневий шар ґрунту або під лісову підстилку і там заляльковуються. У стадії лялечки залишаються впродовж 3-4 міс. Вихід метеликів відбувається у вересні — жовтні. Метелики-самці літають у вечірній та нічний час. Після запліднення самка відкладає яйця в тріщини кори, розвилки гілок, лусочки бруньок. Плодючість — 200-300 яєць. Відкладені яйця залишаються до весни. За рік розвивається одна генерація.
Розмноженню сприяє помірно волога і тривала осінь, зима без тривалих морозних періодів і нежарке і вологе літо.
Нагляд. Рекогносцирувальний нагляд проводять за метеликами, використовуючи для цього клейові кільця і токсичні пояса, а для відловлення самців - світлові пастки. Детальний нагляд - за лялечкам в серпні.
Заходи захисту. Рано навесні, до розпускання бруньок, за наявності більш як 5 яєць на 1 м гілок обробка овіцидами. Під час розпускання бруньок при чисельності, що перевищує 9 гусениць на 1 м гілок, або при пошкодженні більш як 10 % бруньок — обприскування біопрепаратами чи інсектицидами.
- Лісова ентомологія
- Суми - 2012
- Тематичний план
- Лабораторно-практична робота № 1 “Морфологічні та біологічні особливості листогризучих шкідників лісу родин листовертки, чубатки, п’ядуни”
- Блок інформації
- Родина чубатки — Notodontidae
- Завдання
- Хід виконання роботи.
- Завдання для самоконтролю
- Скласти фенологічний календар розвитку дубової чубатки
- 2. Дайте відповіді на запитання, що до розглянутих шкідників (зеленої дубової листокрутки, дубової чубатки, лунки сріблястої, п’ядуна обдирала), зокрема:
- 3. Обгрунтуйте заходи боротьби з розглянутими шкідниками Лабораторно-практична робота № 2 “ Основні листогризучі шкідники родин коконопряди, хвилівки ”
- Блок інформації
- Родина хвилянки — Lymantriidae
- Завдання
- Хід виконання роботи.
- Завдання для самоконтролю
- Скласти фенологічний календар розвитку непарного шовкопряда
- 2. Дайте відповіді на запитання, що до розглянутих шкідників (кільчастого коконопряда, непарного шовкопряда, золотогузки, червонохвоста), зокрема:
- 3. Обгрунтуйте заходи боротьби з розглянутими шкідниками Лабораторно-практична робота № 3 “ Основні хвоєгризучі шкідники родин коконопряди, хвилівки, совки, п’ядуни ”
- Блок інформації
- Родина хвилянки — Lymantriidae
- Завдання
- Хід виконання роботи.
- Завдання для самоконтролю
- Скласти фенологічний календар розвитку соснової совки
- 2. Дайте відповіді на запитання, що до розглянутих шкідників (соснового шовкопряда, монахині, соснової совки, соснового п’ядуна), зокрема:
- 3. Обгрунтуйте заходи боротьби з розглянутими шкідниками Література рекомендована до опрацювання