logo
Лісова ентомологія 2

Блок інформації

Ряд лускокрилі - Lepidoptera

Родина коконопряди — Lasiocampidae

Сосновий шовкопряд Dendrolimus ріпі L. трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, в рідкісних ви­падках — інші хвойні породи.

Вид світло- і теплолюбний, ксерофільний. Вогнища соснового коконопряда виникають в чистих сухих сосняках середньої повноти, розташованих на піднесених місцях, в соснових борах і в соснових культурах 12-40-річного віку різної повноти, на бідних сухих ґрунтах, старопашнях і пісках, ізольованих від дикорослих соснових лісів. Спалахи масового розмноження тривають шість-вісім років. Найчастіше вони повторюються в Східній Україні.

Морфологічні ознаки. Метелик з розмахом крил 60 - 80 мм, забарвлення передніх крил від жовто-бурого до сіро-коричневого; на кожному крилі три попереч­ні хвилясті лінії й ближче до середини крила — невелика півмісяцева біла пляма; у спокійному стані крила складені у вигляді даху; задні крила сірі, однобарвні.

Яйце до 2 мм у діаметрі, спочатку зеленува­те, пізніше блискучо-сіре. Гусениця останнього віку завдовжки 90 -100 мм, бурувато-сіра, з рідкими червонуватими волосками; на спинному боці другого й третього сегментів — темно-голубі плями; уздовж спини тягнеться ряд ромбічних плям зі світлішою середи­ною. Лялечка завдовжки 20 - 40 мм, темно-бура, у брудно-сірому пергаментоподібному коконі.

Життєвий цикл. Зимують гусениці третього й четвертого віків у лісовій підстилці найчастіше поблизу стовбура дерева, окремі особини переходять неглибоко у ґрунт. Навесні за температури 10°С у місці залягання гусениці переповзають по стовбурах у крону і починають живитися. У цей період гусениці відрізняються надзвичайною ненажерливістю і об'їдають всю стару хвою. При недостатку старої хвої вони об'їдають і молоду травневу, пошкоджують також травневі пагони й бруньки. Живляться у сутінкові та передсвітанкові години. За весь період розвитку одна гусениця з'їдає 20 - 35 г хвої, причому 2 — 3 г восени і18 - 32 г навесні. Гусениці-самці проходять 6, гусениці-самки 7 віків. Заляльковуються у першій половині червня серед хвої на гілках або на стовбурах дерев. Через 20 - 25 діб виходять метелики. Їх літ триває до середини липня. Метелики позитивно фототропічні. Після запліднення самки відкладають яйця на хвоїнки групами по 20- 150 штук. Плодючість — у середньому 300 яєць. Через 14-35 20 діб відроджуються гусениці, які живляться хвоєю цього року, обгризаючи хвоїнки по боках у верхівковій частині. Гусениці другого віку обгризають хвою по всій довжині. Полинявши ще раз, у жовтні гусениці переходять на зимівлю. Генерація однорічна.

Об'їдання хвої спричинює ослаблення дерев, засихання гілок і заселення їх короїдами, вусачами, златками.

Нагляд. Нагляд проводиться в червні по калу гусениць, восени по зимуючим в підстилці гусеницях, навесні кільцюванням дерев в вогнищах шкідника.

Заходи захисту. Приваблення в насадження і охорона ко­махоїдних птахів. При чисельності, що перевищує 400 - 500 гусениць на одне дерево, — обробка у ранньовесняний період біопрепаратами або інсектицидами лісової підстилки та окоренкових частин дерев.

Чисельність соснового шовкопряда знижують понад 60 видів па­разитів і хижаків. Відкладені яйця заражають їздці-яйцеіди — Telenomus verticillatus та ін., гусениць і лялечок — браконіди — Apanteles ordinariusта ін.; іхневмоніди — Apechtis capulifera та ін.; мухи-тахіни — Maeicera silvatica та ін. Гусе­ницями й лялечками живляться красотіли, мурашки із роду Formica і птахи — зозуля, іволга, сойка. У вологу погоду спостерігаються епізоотії внаслідок зараження грибними, бактеріальними та вірусними хворобами.