До читача

Великий природодослідник В.І. Вернадський вважав, що важливою умовою існування сфери розуму – ноосфери має бути інформаційна єдність світу. Ми маємо прагнути такої єдності в місці, де живемо, і в країні в цілому.

Людина займає центральне місце у структурі інформаційної моделі світу. Адже саме через людину здійснюється взаємодія інформаційної системи природа - суспільство. Крім того, необхідно постійно пам'ятати про двоякий характер природи людини. Людина, насамперед, – природний організм, а тому органічно входить до складу інформаційної системи “Природа”. По – друге, людина – первинний структурний елемент соціуму і тому є важливим компонентом інформаційної системи “Суспільство”.

У суспільстві, надто великому для безпосереднього контакту між його членами, засоби передавання інформації найрізноманітніші. Адже мета соціального середовища – впливати на свідомість індивіда, аби він ефективніше діяв заради досягнення поставлених завдань.

Населення регіону має знати фактичні дані про стан навколишнього середовища: повітря, води, грунту, рослинного та тваринного світу, ландшафтів, дані про забруднення, експлуатацію природних ресурсів, факти браконьєрства, а також про негативні процеси, які виникли у природі внаслідок людської діяльності. Наявність таких даних, разом із знанням про їх взаємозв'язки, закономірності зміни їх у просторі і часі, дають уявлення про те, чим ми дихаємо і що споживаємо. Це дає можливість правильно будувати свої відносини з природою і здійснювати виважену природоперетворюючу діяльність.

У червні 1998 року в м. Оргусі (Данія) відбулася Четверта конференція міністрів «Навколишнє середовище для Європи», де 35 держав, зокрема і Україна, підписали “Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля”. Зацікавлена громадськість має своєчасно і сповна отримувати інформацію про рішення, що можуть негативно впливати на навколишнє середовище і стан здоров'я населення.

На жаль, інтенсивність природокористування призвела до загострення екологічних проблем Причорномор’я, масштаби якого досягли не лише національного, але й міжнародного рівня.

Основне техногенне навантаження на довкілля як у Причорномор’ї, так і у межах Одеської області, пов’язане з сільськогосподарським природокористуванням (агротехногенне навантаження). Негативно впливають на якість навколишного природного середовища наявність виробничо-господарських об’єктів, розташованих у приморській зоні, а також транспортно-техногенне навантаження на головних транспортних магістралях і вузлах, техногенне навантаження, пов’язане з водним транспортом (від суден і портів). Надмірне навантаження на рекреаційні ресурси не тількі знижує якість та ефективність відпочинку, але й призводить до деградації самих ресурсів, втрати їхніх функціональних властивостей. Надзвичайно гострою є проблема відходів – їх утворення, зберігання, утилізація та знешкодження. Недостатні і не відповідають потенційним можливостям темпи економічного розвитку, продовольчий потенціал. Суть цього полягає у дефіциті та низькій якості продуктів харчування, високій затратності виробництва.

Донесенню вищезазначених проблем до суспільства, обранню шляхів їх

вирішення сприяє діяльність Університету екологічних знань Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького, який вже сім років успішно працює на просвітницькій ниві. Слухачі Університету мають в ньому порадника та провідника ідей гуманного і дбайливого ставлення до природи. До думок, висловлених на його засіданнях, прислухаються, їх враховують у своїй професійній діяльності державні посадовці.

Доповіді керівників та фахівців служб, учених, які виступали на засіданнях, публікуються у збірниках наукових праць Університету “Екологія і суспільство». Вашій увазі, шановний читачу, пропонується третій випуск збірника. У ньому ви знайдете різноманітну інформацію від провідних фахівців-екологів регіону і України про екологічний стан Одещини: про атмосферне повітря, водні ресурси, земельні та лісові угіддя. До збірника також увійшли матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «В.І.Вернадський і сьогодення», присвяченої 145-річчю від дня народження першого президента Академії наук України академіка В.І. Вернадського, “круглого столу” “Реалізація Оргуської конвенції в Одеському регіоні. Основні напрями та шляхи реалізації “Стратегії і плану впровадження положень Оргуської конвенції в Україны на період до 2020 року””.

Нині вчена рада Університету працює над висвітленням сучасних методів біоіндикації та моніторингу Причорноморської низовини – місцерозташування Одеського регіону. Сподіваюся, що в наступному випуску наукового збірника Університету ці матеріали знайдуть належне відображення на його сторінках.

Ректор Університету екологічних знань,

доктор сільськогосподарських наук, професор М.О. Шалімов

С.А. Андронати, Б.И. Псахис

Физико-химический институт

им. А.В. Богатского НАН Украины