Родина чубатки — Notodontidae

Дубова чубатка — Peridea anceps — трап­ляється повсюдно. Пошкоджує дуб.

Дубова чубатка тіньолюбива. Її вогнища виникають в молодих і среднього віку дубових насадженнях переважно паросткового похо­дження, які ростуть на супіщаних ​​бідних грунтах. Осередки мають локальний характер і виникають в одних і тих же місцях за рахунок діапаузи лялечок.

Морфологічні особливості. Метелик з розмахом крил 45 — 60 мм, передні крила сірого й чер­воно-жовтого кольору з трьома нечіткими зубчастими лініями і кількома буруватими плямами перед зовнішнім краєм. Яйце розміром 1,5 х 0,9 мм, молочно-біле, матове, півкулястої форми з плескатою основою. Яйцекладка від кількох штук до кількох десятків в один шар на тонкі гілки (до 1 см) та на стовбури. Гусениця до 60 мм завдовжки, гола, з темно-зеленою смугою на спині, облямована білою лінією; по боках червоні з жовтими краями косі смужки, голова зелена з чотирма жовтими рисочками. Лялечка завдовжки 30 — 40 мм, темно-бура, блискуча, у м'якому довгастому коконі, кремастер у вигляді невеликої шишечки.

Життєвий цикл. Зимує лялечка в коконі в лісовій підстилці. Виліт метеликів починається наприкінці квітня — на початку травня, при досягненні середньодобової температури 17 °С. Літають увечері та вночі. Невдовзі після вильоту відкладають яйця від кількох штук до кількох десятків в один шар на тонкі гілки (до 1 см) та на стовбури. Плодючість самки — до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває 10 діб. Гусениці відроджуються наприкінці травня — у першій декаді червня. Спочатку вони скелетують листя, у другому віці об'їдають з країв, пізніше — грубо об'їдають листя, не зачіпаючи великі жилки. Гусениці розвиваються 36 — 42 доби, проходячи за цей час 5 віків. Заляльковуються на початку липня під кронами в лісовій підстилці на глибині до 5 см, де й залишаються до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація. Частина лялечок шкідника впадає у діапаузу до 2 — 3 років.

Нагляд. Нагляд проводять восени, з урахуванням кількості лялечок в грунті.

Заходи захисту. Приваблення в насадження комахоїдних птахів. У разі чисельності, що перевищує 1-3 гусениці на 1 м гілок, або пошкодження більш як 10 % листя — обробка осередків шкід­ника біопрепаратами або інсектицидами.

Лунка срібляста (зубниця-буцефал срібляста) — Phalera bucephala L.— трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб, липу, березу, тополю, в'яз, вільху, рідко — плодові.

Лунка мешкає в зріджених лісах, зустрічається в молодих культурах та лісосмугах, часто поширена в міських насадженнях. Вона утворює переважно локальні вогнища.

Морфологічні особливості. Метелик з розмахом крил 50-60 мм; передні крила сріблясто-сірі у зовнішньому кутку кожного крила по великій місяцеподібній золотисто-жовтій плямі, облямованій з внутрішнього боку подвій­ною темною лінією; задні крила білуваті з сіруватим відтінком. Яй­це розміром 0,8 — 0,9 мм з плоскою основою; нижня половина яйця темно-зелена, верхня — світла, з темною цяткою посередині.

Яйцекладка на нижньому боці листків групами в один шар по 15 — 40 яєць. Гусениця завдовжки 50 — 60 мм, волохата, з 10 переривчастими жовтими смугами й жовтими поперечними перетинками на кожному сегменті; голова чорна з двома смугами, що утворюють трикутник, спрямований вершиною назад. Лялечка завдовжки 30 — 40 мм, темно-бура, матова, кремастер плоскуватий, розділений на дві частини які, в свою чергу, також роздвоєні.

Життєвий цикл. Зимують лялечки в ґрунті. Можуть діапаузувати до двох років. Виліт метеликів відбувається наприкінці травня — у червні. Літ розтягнутий і триває до серпня. Самка відкладає яйця на нижній бік листків групами в один шар по 15 — 40 яєць. Середня плодючість — 250 яєць. Ембріональний розвиток триває 12 — 15 діб. Народжені гусениці перших двох віків живуть разом, скелетуючи листя. Починаючи з третього віку вони розповзаються невеликими групами і продовжують живлення, грубо об'їдаючи листя. За 40 діб розвитку гусениці проходять п'ять віків. За цей час одна гусениця з'їдає в середньому 20 дубових листків (10-12 г). Починаючи з 1 липня і до 20 вересня гусениці переходять у ґрунт і на глибині 6 см (окремі особини — до 10—15 см) заляльковуються, не утворюючи кокони. Генерація однорічна.

Нагляд. Проводиться за кількістю лялечок, а також проводять контрольні виловлювання метеликів світловими ловушками.

Заходи захисту. За чисельності, що перевищує 1 - 3 гусениці на 1 м гілок, або пошкодження більш як 10 % листків - обробка осередків шкідника біопрепаратами або інсектицидами.

Родина п'ядуни — Geometridae

П'ядун-обдирало — Erannis defoliarlu — трапляється повсюдно. Пошкоджує листяні породи, зокрема ільмові, клен гостролистий, березу, вербу, черемху, ясен, віддає перевагу дубу.

Вид гігрофільний, його осередки приурочені до злаково-осокових дібров на солонцях, заплавних насаджень за участю дуба та ільмових, зустрічається в парках, запущених плодових садах і заростях за участю диких плодових.

Морфологічні ознаки. Метелик-самець з розмахом крил 30 — 35 мм; передні крила світло-жовті або буро-жовті з двома темними вигнутим лініями, що облямовують серединне світле поле; у центрі крила чорна пляма; задні крила світло-жовті, вкриті темно-бурим пилком. Самка безкрила, 11-13мм завдовжки, темно-жовта з чорними плямами на спині й черевці.

Яйце розміром 0,5 - 0,7 мм, спочатку жовте, пізніше — світло-оранжеве. Яйцеклада по одному-два яйця або купками по 10—20 шт. в тріщини кори, розвилки гілок, лусочки бруньок.

Гусениця завдовжки 30 - 35 мм, спинний бік червоно-бурий, уздовж спини подвійна чорна лінія, нижній бік жовтий з двома лініями, голова жовто- або червоно-бура.

Лялечка — до 15 мм, темно-бура, блискуча, з V-подібним відростком на кінці тіла.

Життєвий цикл. Зимують відкладені яйця. Гусениці відроджуються у квітні. Спо­чатку пошкоджують бруньки, що розпускаються, пізніше скелетують і прогризають листя, у старших віках повністю з'їдають листкову пластинку. При масовому розмноженні значною мірою оголюють крону дерев. Гусениці проходять 5 віків за 30 - 35 діб розвитку. Завершивши живлення, гусениці залишають кормове дерево, перехо­дять у поверхневий шар ґрунту або під лісову підстилку і там заля­льковуються. У стадії лялечки залишаються впродовж 3-4 міс. Ви­хід метеликів відбувається у вересні — жовтні. Метелики-самці лі­тають у вечірній та нічний час. Після запліднення самка відкладає яйця в тріщини кори, розвилки гілок, лусочки бруньок. Плодю­чість — 200-300 яєць. Відкладені яйця залишаються до весни. За рік розвивається одна генерація.

Розмноженню сприяє помірно волога і тривала осінь, зима без тривалих морозних періодів і нежарке і вологе літо.

Нагляд. Рекогносцирувальний нагляд проводять за метеликами, використовуючи для цього клейові кільця і ​​токсичні пояса, а для відловлення самців - світлові пастки. Детальний нагляд - за лялечкам в серпні.

Заходи захисту. Рано навесні, до розпускання бруньок, за наявності більш як 5 яєць на 1 м гілок обробка овіцидами. Під час розпускання бруньок при чисельності, що перевищує 9 гусениць на 1 м гілок, або при пошкодженні більш як 10 % бруньок — обприскування біопрепаратами чи інсектицидами.