10.Стовбурові клітини та їх використання в медицині

У 1981 році американському вченому Евансу вперше вдалося виділити ембріональну стовбурову клітину (ЕСК) з зародку миші. В наступні роки зусилля вчених були спрямовані на пошук і виділення ЕСК з людського зародку, і в 1998 році американські вчені Томпсон і Черхард досягли успіху. Кожен з них у своїй лабораторії має до 10 ліній ЕСК, які є потенційно безсмертними.

ЕСК характеризуються тим, що генетична інформація знаходиться немовби в «нульовій точці» - G₀, її геном ще не запустив жодної програми диференціації. Отже, ЕСК недиференційовані клітини, які можуть диференціюватися за певних умов в будь-який тип клітин людського організму (а в організмі людини є 216-350 типів клітин).

ЕСК в зародку дуже мало (соті долі %), і тому дослідникам так важко було їх виділити в «чистому вигляді».

На 4-5 день із заплідненої яйцеклітини утворюються 100-клітинна бластоциста, що має внутрішній шар. Це і є стовбурові клітини, з яких потім формуються всі клітини організму. Якщо ці клітини виділити шляхом руйнування бластоцисти, СК зберігають здатність диференціюватися в найрізноманітніші клітини. Ця унікальна здатність ЕСК дає надію спеціалістам на принципово нові підходи в лікуванні Паркінсона, Альцгеймера, розсіяного склерозу, м’язової дистрофії, діабету, злоякісних лейкемій, наслідків інфарктів та інсультів. ЕСК є плюрипотентними, бо вони за певних умов можуть дати початок будь-якій тканині та органу (invitro). А трансплантація СК дає змогу відновлювати кровотворення у хворих на злоякісну лейкемію (рак крові) та інші незлоякісні хвороби крові. СКК (стовбурові клітини крові) використовують для трансплантації замість трансплантації кісткового мозку у разі опромінення під час аварій та лейкемії. Відчути плюрипотентність СКК також на конкретному прикладі – один австрієць як донор, здав 480 кг крові (півтони) і занесений до книги рекордів Гіннесса. ССК відновили ці втрати, бо вони дали початок всім форменним елементам крові.

Дорослі стовбурові клітини (ДСК) розпилені в усіх тканинах організму, але їх частота є невеликою (менше за 0,1%) і тому їх дуже важко виділити та ідентифікувати.

ДСК – це одиниці регенерації; вони заміщують відмерлі або пошкоджені клітини і підтримують клітинні популяції наших органів на постійному рівні.