3.5 Агрохімічна паспортизація земель
На виконання законів України “Про пестициди і агрохімікати”, “Про охорону земель” та “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, Указу Президента України “Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення” еколого-агрохімічний стан ґрунтів району контролюється обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції.
Еколого-агрохімічне обстеження сільськогосподарських угідь – це перша і найважливіша ланка суцільного агроекологічного моніторингу, основним завданням якої є масовий відбір ґрунтових зразків з метою кількісного визначення показників родючості ґрунтів та рівнів забруднення їх важкими металами, радіонуклідами та залишковими кількостями пестицидів, з наступним виготовленням агрохімічних картограм, еколого-агрохімічних паспортів полів або земельних ділянок та розробкою на їх основі конкретних науково обґрунтованих рекомендацій по ефективному, екологічно безпечному застосуванню агрохімікатів.
На підставі матеріалів агрохімічної паспортизації можна раціонально розмістити культури в полях сівозмін, правильно підібрати площі для хімічної меліорації ґрунтів, збалансовано в науково обґрунтованих дозах застосувати мінеральні добрива, зважено оцінити родючість ґрунту з метою вилучення малопродуктивних земель.
Об’єктивна і постійно обновлювана інформація про стан родючості ґрунтів необхідна для проведення комплексу агротехнічних, агрохімічних, гідромеліоративних, протиерозійних і культуртехнічних заходів.
З іншого боку, проведення агрохімічної паспортизації земель є формою державного контролю за зміною показників родючості ґрунтів, забруднення їх. Систематичне визначення стану ґрунтового покриву є основою для характеристики змін якості ґрунту та висновків щодо екологічно безпечного та економічно обґрунтованого його використання даним землевласником чи землекористувачем.
Фінансування робіт з агрохімічної паспортизації земель та агрохімічного обстеження ґрунтів здійснюється з державного бюджету та за рахунок землекористувачів у рівних долях.
Глобальне погіршення екологічної ситуації в Україні, в тому числі агроекологічного стану ґрунтового покриву – основного природного компонента, який щільно пов’язаний і взаємодіє з іншими об’єктами довкілля, насамперед з ґрунтовими водами, рослинністю, атмосферним повітрям і сильно впливає на їх склад та екологічну чистоту, – вимагає розширення і поглиблення грунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь.
Агрохімічна паспортизація земель проводиться в обсягах, які дозволяють об’єктивно визначити якісний стан ґрунту на кожному полі, що обробляється. Повторне обстеження ґрунтів здійснюється через кожні 5 років. Прогнозні обсяги паспортизації визначаються цими вимогами. Обсяги проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення Бахмацького району наведені в таблиці 3.
Обсяги проведення агрохімічної паспортизації земель
сільськогосподарського призначення по Бахмацькому району
Таблиця 3
№ п/п | Район | Всього | Роки | ||||||
2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2011-2015 | 2016-2020 | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
1 | Бахмацький | 130 | 65 | - | - | - | - | 65 | 65 |
- 1.2 Екологічний моніторинг Чернігівської області
- 1.3 Організаційно-правові заходи здійснення охорони земель
- 1.4 Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель
- 2.1 Природно-географічна характеристика Бахмацького району Чернігівської області
- 2.2 Сучасний стан земельних ресурсів в районі
- 2.3 Наміри і потреби використання земель
- 2.4 Склад видів регіональної охорони Бобровицького-Бахмацького геоботанічного району
- 3.1 Основні напрями використання та охорони земель
- 3.2 Обсяг консервації земель
- 3.3 Рекультивація порушених земель, культуртехнічні заходи
- 3.4 Характеристика деградаційних процесів та їх вплив на стан сільськогосподарських угідь
- 3.5 Агрохімічна паспортизація земель
- 3.6 Заходи з підвищення родючості ґрунтів
- 3.6.1 Поповнення ґрунту органічною речовиною
- 3.6.2 Застосування гною
- Як у великотоварних господарствах, так і в фермерських та підсобних слід підвищити увагу до використання безпідстилкового гною, гноївки, сечі тварин, пташиного посліду.
- 3.6.3 Застосування сидератів, багаторічних трав, соломи та іншої побічної рослинницької продукції
- 3.6.4 Внесення мінеральних добрив
- 3.6.5 Хімічна меліорація ґрунтів
- 3.7 Радіоактивне та техногенне забруднення ґрунтів
- Висновок
- Література