logo
Botany

Відділ Плауноподібні

У плауноподібних домінує спорофіт. Гаме­тофіт живе самостійно і представлений таломом різноманітної форми. Він може бути одно- або дводомним. Запліднення відбувається лише за наяв­ності вологи, у краплинно-рідкому середовищі. Із зиготи розвивається спо­рофіт, на ньому утворюються спори, формуванню яких передує редукційний поділ. Серед вищих спорових рослин плауноподібні становлять тупикову мікрофільну лінію еволюції. Сучасні плауноподібні — багаторічні трав'янисті рослини, для яких характер­не дихотомічне галуження. В основу класифікації плауноподібних покладено особливості будови спорофіта. До класу Лікоподіопсіди належать рівноспорові плауноподібні. Листки без язичка. Спорангії розташовані на спорофілах, звичайно зібраних в стробіли, які нерідко називають "спороносними колосками" (термін дуже невдалий і до того ж помилковий!). Гаметофіт двостатевий; у тропічних видів — наземний, однорічний, у видів помірних широт — підземний, багаторічний; характери­зується сапротрофним або напівсапротрофним способом живлення. Сперма­тозоїди дрібні, численні, дводжгутикові.

Із плауноподібних на території області зустрічаються 5 видів з двох родин: Плаунові (плаун булавовидний, плаун річний, діфазіаструм сплюснутий, д. Зейлера) та Баранцеві (баранець звичайний). Всі вони поширені у хвойних (соснових) га мішаних лісах переважно поліської частини області і дуже рідко трапляються в Лісостепу. Невеликі ресурси, господарське використання та дуже тривалий період розвитку від спори до дорослого стану (понад 15 років) означають необхідність охорони плауноподібних. Тому баранець звичайний, плаун річний і види роду діфазіструм занесені до Червоної книги України [91]. Сучасний стан популяцій червонокнижних плауноподібних, їх поширення потребує подальшого вивчення. Так, за період 1996 – 2003 років було виявлено чотири локалітети баранця звичайного, який раніше для Чернігівщини не наводився, на території Чернігівського, Борзнянського, Новгород-Сіверського та Коропського районів [53, 71].