Динаміка антропогеоценоза в часі

Антропогеоценоз існує доти, поки існують основні його структурні компоненти. Зникнення або руйнування хоча б одного з них приводить до зникнення антропогеоценоза як цілого. Зменшення промислу морського звіра, наприклад, у багатьох районах узбережжя Аляски привело до того, що без завізних продуктів ескімоси не могли б існувати. Тому випадки переселення господарських колективів у нові райони й освоєння нових умов середовища - це формування нових антропогеоценозів і припинення життя старих.

Останнє особливо ясно видно при землеробстві. Після виснаження ґрунту й звільнення нової ділянки від лісу колектив переходить до експлуатації цієї нової ділянки, що характеризується специфічними мікроумовами ґрунту. Нерідко специфіка може бути настільки незначної, що практично варто говорити про продовження нормального циклу розвитку антропогеоценоза. Але іноді специфіка ґрунту навіть на сусідніх ділянках досягає значного рівня, вимагає іншої агротехніки для старих культур і навіть введення нових. Тоді виникає новий антропогеоценоз, хоча господарський колектив спочатку й зберігає чисельність і структуру колишнього.

Потрібно спеціально підкреслити, що поява нових антропогеоценозів у таких випадках ніколи не обмежується зміною географічних умов і завжди зачіпає, хоча б частково, сферу виробничої діяльності, модифікує обсяг і структуру інформаційного поля, а з ним і традиційний набір технічних прийомів. У наявності, отже, зміна не тільки самих структурних компонентів антропогеоценоза, але й існуючих усередині нього функціональних звязків. Яке магістральний напрям еволюції антропогеоценозів? Будь-який господарський колектив прагне до усе більше повного й широкого задоволення своїх потреб і, отже, зацікавлений в інтенсифікації своєї виробничої діяльності. Є підстави думати, що все це при сприятливих історичних і географічних умовах виражається в переході від антропогеоценозів першого щабля до антропогеоценозах другого щабля. У процесі цього переходу підсилюється вплив на географічне середовище, звільняються нові джерела енергії, підсилюється обмін енергії й речовини усередині антропогеоценозів. Стосовно господарської діяльності в цілому це означає перехід від примітивних форм землеробства до розвиненого.

Саме антропогеоценоз являє собою, очевидно, ту найменшу структурну й географічну одиницю, у межах якої можливий перехід від примітивного землеробства до розвиненого, тобто, інакше кажучи, відбувається процес розвитку й трансформації антропогеоценоза першого щабля в антропогеоценоз другого щабля.

Антропогеоценоз - реально існуюче явище в складі господарсько-культурного типу. Господарський колектив, його виробнича діяльність і експлуатоване їм географічне середовище становлять структурні компоненти антропогеоценоза, поєднувані функціональними звязками - інформаційним полем, енергетичними імпульсами, харчовими й виробничо-господарськими ланцюгами. Перевага ролі географічного середовища створює антропогеоценози першого щабля; переважна роль спрямованої людської діяльності, що перетворить середовище, - антропогеоценози другого щабля. Еволюція антропогеоценозів першого щабля часто кінчається тупиками; магістральна ж лінія еволюційної динаміки антропогеоценозів складається в переході від антропогеоценозів першого щабля до антропогеоценозів другого щабля.